ГІП 1 Категорія - Лекція 1

Центр лицензирования и сертификации

+380 44 361-79-58 

lifecell+380 63 378-42-48

mts+380 95 762-84-59

ks+380 67 837-18-94

ЛЕКЦІЯ 1. ВСТУП ДО ТЕМИ. КУЛЬТУРА БУДІВНИЦТВА. СУСПІЛЬНА ПОТРЕБА, ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ

ВСТУП ДО ТЕМИ

Будівництво є базовою галуззю економіки, кінцевим продуктом діяльності якої є об'єкти нерухомості: будинки, будівлі, споруди, об'єкти транспортної інфраструктури (далі - будівлі та споруди), при зведенні та експлуатації яких використовується продукція, створена у багатьох виробничих галузях. Кожна будівля або споруда проектується індивідуально або, щонайменше, має індивідуальні особливості (переважно на спорудах з незначними наслідками).

Будівлі та споруди класифікуються відповідно до можливих наслідків відмови їх експлуатації. Зрозуміло, що чим вище клас можливих соціально-економічних наслідків - тим вища відповідальність учасників будівництва та відповідні вимоги, які до них висуваються.

Такі вимоги формує суспільство та обумовлює необхідність їх постійної адаптації до викликів сьогодення, зокрема таких, як глобалізація економіки, світова фінансова криза, стрімкий науково-технічний прогрес у галузі тощо.

Виходячи з наведеного, зрозуміло, що від фахівців, задіяних у будівництві, вимагається творчий підхід до виконання своїх обов'язків з урахуванням сучасних вимог, постійного оновлення професійних знань, формування розуміння щодо взаємозв'язків власних обов'язків з функціями виконавців на інших технологічних етапах будівництва, місця будівництва у загалі національної економіки, принципів функціонування світового ринку будівельних послуг.

Наявність такого розуміння в умовах глобалізації економічних процесів надасть можливість фахівцю використання при прийнятті технічних рішень іноземної нормативної бази та прогресивних технічних рішень, прийнятих за кордоном, з урахуванням специфіки технічного регулювання та нормативної бази країни походження. Таке розуміння розвине індивідуальний інформаційний простір фахівця, сприятиме ефективній взаємодії з іноземними замовниками та виконавцями, і, як наслідок, – підвищить його компетентність.

Саме наявність розуміння процесу технічного регулювання у широкому сенсі цього слова та ефективне використання такого розуміння має стати вирішальним критерієм конкурентоспроможності фахівця у визначеному ним сегменті ринку праці при будівництві об'єктів зі значними та середніми наслідками.

Метою вивчення запропонованої теми є формування у фахівців розуміння базових засад розвитку суспільних вимог до споруд і способів формалізації таких вимог засобами технічного регулювання у будівництві.

Предметом вивчення є уявлення, що застосовуються в міжнародному просторі технічного регулювання у будівництві.

Останньою лекцією у спрощеному вигляді наведено узагальнені матеріали, які предметно розглядалися загальним модулем при підготовці фахівців до іспиту, та у розрізі логіки формування міжнародного нормативного простору у будівництві.

Виходячи з того, що вивчення запропонованої теми базується на знаннях які є предметом загального модуля підготовки фахівців до іспитів, а метою роботи з матеріалом є не отримання знань нормативно-технічного характеру, а формування розуміння базових засад технічного регулювання, навчання проводиться інтерактивним способом, викладання матеріалу здійснюється у легкій для сприйняття формі з уникненням застосування спеціальної термінології. Викладення матеріалу розподілене на лекції, кожна з яких висвітлює умовно окреслений предмет розгляду. Предмети лекцій знаходяться у логічному взаємозв'язку. Лекції розміщено у послідовності яка обумовлена масштабом предмету розгляду: від загального - до конкретного.

Предмет лекції викладено у часовій послідовності його розвитку: від історичного коріння - до перспектив.

У текстах лекцій використано матеріали та приклади наведені у дослідженні А.Сєрих «Техническое регулирование в строительстве. Аналитический обзор мирового опыта», виданому в м. Чикаго у 2010 році.

Після опрацювання текстів лекцій доцільно переглянути додатки.

Додатки містять нормативно-правові акти, які було попередньо розглянуто у процесі вивчення загального модуля. Разом з тим, якщо у процесі роботи з запропонованою темою буде сформовано певне розуміння предмету, деякі положення актів сприйматимуться в дещо іншій площині.

Доречно провести самотестування для виявлення рівня засвоєння викладання питань. Тестові завдання, головним чином, спрямовані на формування логіки сприйняття матеріалу, навичок відрізняти причину від наслідків, загальне від локального, мету від способів її досягнення у контексті запропонованої теми. Також будуть застосовані тести до тематики викладеної попередньо.

Виходячи з існуючого досвіду, у програмі наведено орієнтовні терміни опрацювання текстів запропонованої теми у академічних годинах для забезпечення можливості планування раціонального використання часу у процесі роботи з ними. Спосіб інтерактивного навчання підтверджує навички використання ПЕОМ.

КУЛЬТУРА БУДІВНИЦТВА. СУСПІЛЬНА ПОТРЕБА, ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ.

У грудні 2003 року в районі іранського міста Бам (населення 97 тис.) стався землетрус силою 6,6 балів за шкалою Ріхтера. У результаті землетрусу загинуло близько 30 тис. осіб. За три дні до цього в місті Пасо-Роблес (населення 30 тис.) в Каліфорнії (США) стався землетрус силою 6,5 балів, в наслідок якого загинуло дві людини. Сейсмологи відзначили істотну схожість землетрусів в Бамі і Пасо-Роблес за силою і амплітудою коливань землі. Фахівці-будівельники також відзначили схожість систем забезпечення безпеки будівельних об'єктів у двох країнах.

В Ірані, так само як і в США, застосовуються будівельні норми і правила. Як американські, так і іранські норми містять положення, що стосуються розрахунків конструкцій на сейсмічні впливи. Як і в США, в Ірані для отримання дозволу на будівництво забудовнику потрібно представити на розгляд до наглядово-контролюючого органу робочі креслення та супровідну документацію з розрахунками несучих конструкцій споруди. В Ірані, так само як і в США, існує система нагляду та контролю за виконанням вимог будівельних норм. У чому ж причина величезної різниці у людських жертвах?

За даними фахівців, які проводили оцінку наслідків землетрусу в Ірані, більшість споруд у зоні лиха були глинобитними, з конструкціями з глини, піску та соломи. Незважаючи на те, що досвід саманного будівництва в Ірані налічує кілька тисячоліть, землетрус зруйнував більше 40 тис. будівель, включаючи сучасні адміністративні споруди, перетворив 90% міста Бам на руїни і забрав життя третини городян.

Американське містечко Пасо-Роблес відоме серед ентузіастів екологічного будівництва як лідер впровадження передових енергозберігаючих технологій у будівництві. Зокрема, в останні роки в місті було зведено багато житлових будинків з застосуванням енергоефективних саманних конструкцій. Однак серед 80-ти міських будівель, постраждалих від землетрусу, не було жодної саманної споруди, руйнування якої призвело би до смерті людей. У центрі міста двоє відвідувачів магазину одягу були смертельно травмовані уламками старої каплиці, яка провалилася через дах цегляного будинку, зведеного наприкінці ХІХ ст.

На думку іранської влади та групи іноземних експертів, які брали участь в усуненні наслідків землетрусу в Бамі, головними причинами колосальних втрат людських життів і майна стали примітивні будівельні матеріали, неадекватні будівельні технології та методи будівництва і грубі порушення будівельних норм і правил. Іншими словами, головною причиною масової загибелі людей в результаті стихійного лиха в Ірані та багатьох інших країнах і регіонах є низька культура будівництва.

ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ БУДІВНИЦТВА

Під культурою будівництва розуміється сукупність ресурсів будівельної галузі та механізмів їх регулювання. Збиток від землетрусів та інших стихій в тій чи іншій країні є показником рівня національної культури будівництва в цілому та ефективності національної системи технічного регулювання зокрема. Там, де культура будівництва відсутня або неефективно функціонують її складові, наслідки стихій – пожеж, землетрусів, повеней, селів, ураганів – можуть досягати катастрофічних масштабів і супроводжуватися величезними людськими жертвами, економічними втратами, фізичними та психологічними травмами серед населення та соціальними проблемами, які переслідують зону лиха протягом багатьох років після трагедії.

СКЛАДОВІ КУЛЬТУРИ БУДІВНИЦТВА

Багаторічний досвід економічно розвинених країн щодо забезпечення безпеки життєвого середовища свідчить, що для забезпечення високої культури будівництва необхідна наявність трьох складових:

1. Ефективної системи технічного регулювання.

2. Безпечних та якісних матеріальних ресурсів.

3. Кваліфікованих людських ресурсів.

Налагоджена та працездатна система технічного регулювання є фундаментом культури будівництва. Вона встановлює мінімальні вимоги до всіх об'єктів і суб'єктів будівельної діяльності та сприяє роботі механізмів контролю дотримання цих вимог, а також оцінки відповідності об'єктів і суб'єктів регулювання встановленим вимогам.

Система технічного регулювання має на меті соціально значущі цілі. Зокрема, вона дозволяє задовольняти очікування суспільства від продуктів будівельної діяльності - будівель і споруд і застосованих у них будівельних матеріалів і виробів - щодо їх фізичної, санітарної та екологічної безпеки. Крім цього, ефективно сформована система технічного регулювання створює сприятливі умови для економічного розвитку населених місць шляхом підтримання балансу між приватними інтересами власників об'єктів нерухомості та громадськими інтересами забезпечення безпеки цих об'єктів у цілому і кожного з їх компонентів зокрема.

Наявність і доступність якісних і безпечних будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, обладнання, устаткування, приладів, апаратури і технологій, які повною мірою відповідають заданим вимогам безпеки, є запорукою якості будівельних об'єктів і високого рівня життя та діяльності людей - споживачів продуктів будівництва.

Вимога до доступності якісних і безпечних матеріальних ресурсів не означає, що вони повинні бути виключно продуктами вітчизняного виробництва.

Аналіз ринків будівельних матеріалів і виробів економічно розвинених країн свідчить, що в умовах міжнародного поділу праці та глобалізації світової економіки, продукція вітчизняного виробництва стає рідкістю на будівельних ринках Північної Америки та Європи. Перенесення виробничих потужностей в країни, що розвиваються та володіють дешевою робочою силою, призвело в останні 10-15 років до різкого зростання товарної маси з одночасним падінням ринкової вартості імпортної продукції на будівельних ринках економічно розвинених країн.

Входження на будівельний ринок якісних матеріалів, виробів і технологій регулюється механізмами сертифікації продукції, та пов'язаними з ними випробуваннями, інспекційними перевірками, налагодженою системою акредитації та атестації фахівців, які займаються оцінкою відповідності.

Культура будівництва не може бути створена та підтримана без кваліфікованих фахівців - розробників будівельних норм, вчених, випробувачів, службовців органів будівельного нагляду і контролю, архітекторів, інженерів, будівельників, монтажників і фахівців інших професій, задіяних в будівництві та суміжних галузях. Наявність кваліфікованих кадрів є результатом чіткої системи професійної підготовки, що включає одержання фахівцями середньої та вищої технічної освіти, оцінку відповідності (сертифікацію) персоналу, а також підтримання та підвищення професійного рівня фахівців протягом їх трудової діяльності.

ПЕРЕВАГИ ВИСОКОЇ КУЛЬТУРИ БУДІВНИЦТВА

Переваги високої культури будівництва не обмежуються тільки підвищеною безпекою будівельних матеріалів, виробів, будівель і споруд. Дослідження показують, що підвищення ефективності будівельного сектору опосередковано впливає на соціально-економічний розвиток країни. Комплекс заходів, що створює сприятливі умови для розвитку будівельної галузі та включає досконале законодавство, прогресивні будівельні норми, свободу професійної діяльності з належним ступенем нагляду та контролю, надійні механізми забезпечення якості людських професійних ресурсів, процесів, послуг, матеріалів, виробів та об'єктів будівництва, дозволяє досягти істотних результатів не тільки в галузі забезпечення безпеки, а й в інших сферах, зокрема:

- скорочення термінів проектування та будівництва;

- скорочення проектних, будівельних та експлуатаційних витрат;

- економія енергетичних і матеріальних ресурсів;

- зменшення будівельних дефектів;

- підвищення рівня надійності об'єктів;

- зниження травматизму та захворюваності;

- зниження рівня забруднення навколишнього середовища;

- підвищення рівня комфорту та продуктивності діяльності людей, які використовують будівлі та споруди для життя, праці та відпочинку.

ЗАГАЛЬНЕ РОЗУМІННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Історія технічного регулювання в економічно розвинених країнах налічує кілька століть. Створена на ідеях меркантилізму, теорія і практика технічного регулювання пройшла довгий шлях від використання інструментів державного примусу до застосування витончених механізмів саморегулювання. На цьому шляху філософія, цілі і принципи технічного регулювання також істотно трансформувалася.

У передіндустріальну епоху політика держав у сфері міжнародної торгівлі полягала, як правило, у забороні імпорту товарів і встановленні непомірно високих цін на товари, що експортуються. Багато істориків називають меркантилізм і похідний від нього протекціонізм одними з причин міжнародних військових конфліктів і революцій. Французький економіст ХІХ ст. Фредерік Бастіа відзначав політичні наслідки протекціонізму: «Там, де кордони не можуть перетнути товари, їх перетинають армії».

Показовим прикладом застосування військової сили проти політики протекціонізму є примус Японії до підписання Канагавского договору експедицією військово-морських сил США у 1854 році. Канагавскій договір відкрив японські порти для міжнародної торгівлі та поклав кінець двохсотрічній самоізоляції Японії.

До середини ХХ ст. погляди протекціонізму поступилися місцем ідеям про тісну міжнародну інтеграцію та вільну торгівлю. Поглиблення розвитку міжнародної торгівлі та інтеграції суверенних держав у світову економіку викликало необхідність лібералізації торговельно-економічної діяльності. Починаючи з часу завершення Другої світової війни, відмова від протекціонізму на користь свободи міжнародної торгівлі привалювала в зовнішньоекономічній політиці розвинених країн. За період з 1980 по 2000 рік обсяг міжнародної торгівлі зріс більш ніж втричі - з 2 до 6,5 трильйонів доларів США.

За останні пів - сторіччя в концепції технічного регулювання відбулися по справжньому революційні зрушення. Крім традиційно економічних цілей, до арсеналу технічного регулювання були також долучені соціально значимі цілі. Кульмінацією тривалого процесу переходу від заяв до дій, стало створення в 1995 році Світової організації торгівлі (СОТ). Перевірені багаторічною практикою механізми та інструменти технічного регулювання отримали загальне визнання та матеріалізувалися в міжнародних угодах і національному законодавстві більш як 150-ти держав членів СОТ.

Економічні вигоди від режиму вільної торгівлі значно переважують збиток. У найбільш сприятливих політичних і економічних умовах, співвідношення вигоди та збитку може досягати 100 до 1. Зокрема, свобода торгівлі створює більше робочих місць, ніж їх втрачається в результаті переміщення виробничих потужностей за кордон. Причиною цього феномена є те, що втрата вітчизняного виробництва відбувається, насамперед, у тих галузях, в яких нація не мала порівняльної переваги. Це викликає у вітчизняних виробників і постачальників послуг необхідність спеціалізуватися у тих видах діяльності, в яких вони мають перевагу або у вартості, або в якості, або в тому й іншому одночасно порівняно з закордонними виробниками та постачальниками.

Технічне регулювання у будівництві та поняття нормування та стандартизації, що витікають з нього, слід розглядати в певному політичному та економічному контексті, який складається під впливом багатьох взаємозалежних факторів.

Серед головних факторів, що визначають форму і особливості тієї чи іншої системи технічного регулювання, слід назвати наступні:

  • Правова система держави або союзу держав, що забезпечують технічне регулювання будівельної діяльності на відповідній території.
  • Роль держави. Політика і ступінь участі органів державної влади (законодавчих, виконавчих і судових) у нормуванні, стандартизації та оцінці відповідності продукції, послуг і процесів вимогам законів, технічних регламентів і стандартів.
  • Ресурси. Наявність, доступність і використання в будівництві національних, регіональних або іноземних ресурсів, в тому числі природніх, фінансових, матеріальних, людських та виробничих.
  • Міжнародна торгівля. Ступінь участі продуктивних сил і ресурсів країни та регіону в міжнародній торгівлі, відображається в імпорті/експорті капіталу, трудових ресурсів, продукції та послуг.

Технічне регулювання є методом нетарифного регулювання ринку.

На відміну від тарифного регулювання, яке передбачає застосування митних зборів, податків, квот на імпорт/експорт, субсидій, заборон і обмежень щодо товарів, які перетинають кордон будь-якої держави або єдиного митного простору, технічне регулювання використовує комплекс правових, адміністративних і організаційних заходів для регулювання технічних аспектів товарів і умов їх обігу на ринку.

Технічне регулювання також встановлює правила і дозволяє контролювати горизонтальні відносини між рівноправними суб'єктами товарообігу та вертикальні відносини між тими, кого регулюють, і тими, хто регулює. Так само, як і тарифні методи регулювання, технічне регулювання може слугувати як інструментом економічної політики протекціонізму, так і інструментом заохочення міжнародної торгівлі.

Цілі технічного регулювання багатогранні та суперечливі.

Вони встановлюють обмеження і одночасно вимагають усунення обмежень.

З одного боку, технічне регулювання спрямоване на забезпечення безпеки об'єктів регулювання для людей і природи, що передбачає вибудовування цілого комплексу дозвільно-примусових механізмів правових, адміністративних та організаційних, які дозволяють закладати і контролювати безпеку продукції, послуг і процесів. З іншого боку, метою технічного регулювання є забезпечення свободи торговельно-економічної діяльності шляхом усунення технічних бар'єрів, що перешкоджають вільному обігу на ринку продукції, капіталу, трудових ресурсів і послуг.

Суперечливість цілей технічного регулювання означає, що ефективне його функціонування залежить від здатності регулюючих органів досягти стійкого балансу між свободами і обмеженнями, які система технічного регулювання накладає на її суб'єктів, між вимогами безпеки та умовами для розвитку ринку відповідних послуг, тобто балансу між інтересами суспільства і бізнесу.

Загальні цілі та принципи сучасного технічного регулювання, якими повинні керуватися учасники міжнародної торгово-економічної діяльності, закладені в міжнародній Угоді про усунення технічних бар'єрів у торгівлі, яка є наріжним каменем Світової організації торгівлі. Серед цілей технічного регулювання, перерахованих в угоді:

- забезпечення національної безпеки;

- запобігання діям, що вводять в оману споживачів;

- охорона здоров'я та життя людей;

- охорона життя та здоров'я рослинного і тваринного світу;

- охорона природи;

- інші цілі (включаючи забезпечення якості, гармонізація технічних вимог, створення сприятливих умов для торгівлі).

ПЕРЕШКОДИ У ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Усунення перепон, що перешкоджають вільному переміщенню капіталу, трудових ресурсів, продукції та послуг, є актуальною темою при обговоренні питань міжнародної торгівлі.

Для сторони, яка експортує капітал, трудові ресурси, продукцію та послуги, місцевими особливостями, які можуть бути перешкодами на приймаючому національному ринку - є такі:

  • національний політичний клімат;
  • національний економічний клімат;
  • державна політика (тарифні та нетарифні заходи регулювання);
  • культурні відмінності (наприклад, соціальна організація суспільства, ділові традиції, психологічні особливості);
  • мовний бар'єр;
  • доступ до місцевих каналів поширення товару;
  • вартість переходу на користування цим товаром для споживача;
  • вартісні переваги вітчизняних виробників;
  • необхідність адаптації товару до місцевих умов;
  • необхідність адаптації маркетингу до місцевих умов;
  • стабільність курсу місцевої валюти;
  • інтенсивність конкуренції на світовому та внутрішньому ринку;
  • націоналізм;
  • рівень корупції.

Як видно з вищенаведеного списку, перешкоди в торгівлі охоплюють широкий спектр проблем, з якими стикаються учасники міжнародної торговельно-економічної діяльності.

Більшість із перешкод є природними властивостями національних ринків (наприклад, культурні відмінності) і не можуть бути вирішені шляхом політичних та економічних реформ, принаймні, в найближчому майбутньому. Однак існує категорія проблем, які можливо вирішити шляхом міжнародних угод і адаптації національної практики відповідно до досягнутих угод. До такої категорії належать технічні перешкоди в торгівлі.

Технічні перешкоди в торгівлі є результатом розроблення, введення в дію та застосування технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки нормативної відповідності.

Самі по собі інструменти технічного регулювання - нормативні документи, органи нагляду і контролю, система оцінки відповідності - не є перешкодами. Технічні бар'єри створюються практикою застосування закладених в норми протекціоністських принципів.

При цьому не всі протекціоністські принципи розглядаються в негативному світлі з точки зору свободи торгівлі. Завищені вимоги регламентів і стандартів вважаються виправданими, якщо вони випливають не з бажання захистити вітчизняного виробника, а з необхідності забезпечення підвищеної безпеки у специфічних місцевих умовах. Наприклад, підвищені вимоги до сейсмостійкості будівель і методів оцінки та підтвердження відповідності будівель цим вимогам в Японії є цілком обґрунтованими, виходячи з місцезнаходження японських островів в зоні активних тектонічних розломів, що створює умови підвищеної сейсмічної небезпеки.

Створення та застосування інструментів технічного регулювання повинні здійснюватися таким чином, щоб уникати «навмисного створення або спричинення створення зайвих перешкод у міжнародній торгівлі».

Серед проблем, з якими доводиться стикатися експортуючій стороні в міжнародних торговельно-економічних відносинах, особливо в країнах, що розвиваються, слід зазначити наступні:

  • велика кількість національних стандартів, що містять вимоги, які відрізняються від вимог міжнародних стандартів;
  • відсутність прозорості в національному процесі стандартизації;
  • закритість національних процесів стандартизації для участі іноземних учасників у розробці національних стандартів;
  • застосування в будівельних нормах і правилах посилань на національні стандарти, які містять вимоги до методів випробувань і процедур оцінки відповідності, що відрізняються від вимог міжнародних або всесвітньо визнаних глобальних стандартів;
  • невизнання результатів оцінки відповідності, яка здійснена зарубіжними органами, і, як наслідок, вимога проведення повторної оцінки на відповідність місцевим стандартам;
  • ігнорування наглядово-контролюючими органами країни-імпортера існуючих міжнародних конвенцій, угод, домовленостей про одностороннє та взаємне визнання результатів оцінки відповідності;
  • відсутність в країні-експортері органів з сертифікації, акредитованих уповноваженим органом країни-імпортера, що викликає необхідність проходження оцінки відповідності на території країни-імпортера;
  • часта та кулуарна зміна правил оцінки відповідності, яка викликає необхідність багаторазового проходження одним і тим самим товаром процедури оцінки та підтвердження відповідності;
  • національне законодавство та стандарти, що віддають перевагу вітчизняним виробникам;
  • навмисно завищені кваліфікаційні вимоги до закордонних постачальників;
  • нерозуміння національними органами стандартизації концепції «міжнародного стандарту», в результаті чого при адаптації міжнародних стандартів в якості національних перевага надається стандартам ІСО, МЕК і МСЕ, в той час як глобальні стандарти ігноруються, не зважаючи на їх високу якість і широке міжнародне застосування.

За відсутності можливості оцінити збиток від технічних перешкод у масштабах світової економіки або навіть окремої країни, слід припустити, що такий збиток величезний як для експортера, так і для імпортера.

Серед найбільш очевидних витрат експортуючої сторони, які викликані відсутністю гармонізованих регламентів і стандартів, слід назвати такі:

  • витрати на переклад не упорядкованих національних нормативних документів на іноземну, як правило, англійську мову;
  • витрати на консультаційні послуги експертів в області технічного регулювання, нормування та стандартизації;
  • витрати на переобладнання виробництва з метою створення продукції, яка відповідає національним стандартам;
  • витрати на повторну сертифікацію продукції на відповідність національним нормам і стандартам.

Всі наведені витрати закладаються у вартість продукції і в підсумку перекладаються на споживача, який є імпортуючою стороною. Таким чином, витрати виробника стають економічним збитком споживача.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДО ЛЕКЦІЇ

  • 1.Рівень культури будівництва визначається праце спроможністю та ефективністю системи технічного регулювання, доступності до безпечних та якісних матеріальних ресурсів та кваліфікованих людських ресурсів.
  • 2.Головними чинниками ефективності системи технічного регулювання будівництва є забезпечення балансу економічних та соціальних інтересів учасників будівництва і споживачів будівельної продукції, праце спроможність механізмів забезпечення безпеки та якості будівельної продукції.
  • 3.Поширеними факторами які визначають особливості національної системи технічного регулювання є правова система, роль держави, ресурси, міжнародна торгівля.
  • 4.[*]Технічне регулювання у будівництві одночасно спрямоване на забезпечення безпеки споруд та усунення технічних бар'єрів.

 


[*] Україна є членом СОТ з 2008 року.

 г.Киев, Печерский район,бульвар Леси Украинки, дом 26 офис 1113

(044) 361-79-58, (063) 378-42-48

(095) 762-84-59, (067) 837-18-94

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

ОПЛАТА ПО ФАКТУ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ

 Представительства по всей Украине:

Киев, Одесса, Харьков, Днепропетровск, Львов

Отдел узаконивания самостроев

(095)762-84-59


Строительная лицензия и сертификация © 2010-2018. Все права защищены

> ❶ Строительная лицензия > ❷ Сертификат ГИПа
Каталог предприятий Украины МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Первый Каталог - Предложения продавцов, каталог цен