Центр лицензирования и сертификации

+380 44 361-79-58 

lifecell+380 63 378-42-48

mts+380 95 762-84-59

ks+380 67 837-18-94

ЛЕКЦІЯ 5. ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ІНТЕГРОВАНОЇ У НОРМАТИВНИЙ ПРОСТІР ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ІНТЕГРОВАНОЇ У НОРМАТИВНИЙ ПРОСТІР ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

СТРУКТУРА

Структура технічного регулювання у будівництві в Україні відповідає світовій усталеній практиці та включає: міжнародні ратифіковані договори, закони України, підзаконні нормативно-правові акти, підзаконні нормативні акти - будівельні норми, стандарти, свідоцтва.

Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, мають вищу юридичну силу порівняно з законами України. У разі, якщо таким договором передбачені певні положення щодо застосування будівельних норм та/або стандартів, такі положення мають перевагу порівняно з відповідними положеннями, обумовленими чинними законами. Найбільший вплив на технічне регулювання у цьому контексті має Угода між Україною та Європейським Союзом.

Основні закони України, які спрямовані безпосередньо або опосередковано на технічне регулювання у будівництві наведено у додатку до теми. Положення цих законів предметно розглядались загальним модулем при підготовці до іспитів.

Підзаконні нормативно-правові акти (акти Кабінету Міністрів України, накази центральних органів виконавчої влади зареєстровані Міністерством юстиції України) спрямовані на правові процедури (положення, порядки) системи технічного регулювання. Зокрема технічне регулювання у будівництві керується 14 актами Кабінету Міністрів України.

Будівельні норми – підзаконний нормативний акт технічного характеру, який не регулює правових відносин. Будівельні норми відповідно до суб'єктів нормування розподіляються на державні (ДБН - Мінрегіон) та галузеві (ГБН – ЦОВВ, що затверджуються за погодженням з Мінрегіоном).

Національні стандарти – нормативні документи призначені для добровільного застосування.

Свідоцтво придатності до застосування – документ, який підтверджує, що при забезпечені виробником технічних показників будівельного виробу, встановлених свідоцтвом, цей виріб придатний для застосування за призначенням у будівництві. Свідоцтво видається Мінрегіоном у разі відсутності відповідного нормативного документу або у разі, якщо нормативний документ не повністю охоплює суттєві характеристики виробу. Спрощено можна сказати, що свідоцтво – це нормативний документ на виріб конкретного виробника.

СПЕЦИФІКА (ТЕЗОВО)

Будівельні норми в Україні не містять правових положень, що не суперечить світовим принципам формування нормативного простору технічного регулювання, а розвиває їх у напрямі технічного права. Суміжні правові норми встановлюються нормативно–правовими актами. Наприклад: склад і зміст проектної документації регламентовано будівельними нормами, а порядок її розроблення затверджено наказом Мінрегіону, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

З метою уникнення розбіжностей при визначенні класу наслідків об'єктів будівництва (нерухомості) конкретні показники встановлено будівельними нормами.

Національні стандарти призначені для добровільного застосування, разом з тим, їх вимоги стають обов'язковими до виконання у разі посилання на ці стандарти нормативно–правовими актами або будівельними нормами.

Основні вимоги до будівель і споруд (вимог безпеки) визначені рішенням Уряду (регламентом).

Законодавство припускає можливість одночасної дії двох гілок проектування: традиційної національної та розробленої на базі європейських норм.

Доказовою базою щодо забезпечення вимог безпеки, встановлених регламентом, зокрема, є Єврокоди (документи, що визначають принципи розрахунку будівельних конструкцій). На сьогодні прийняті як національні нормативні документи з ідентичним ступенем відповідності всі 58 частин Єврокодів, а також Національні додатки до них, які враховують особливості, притаманні Україні: кліматичні, інженерно-геологічні умови, сейсмічні території тощо.

Угодою України з ЄС передбачено адаптацію законодавства, у т.ч. будівельного, до законодавства ЄС, гармонізацію національних стандартів (ДСТУ) з європейськими (EN) виключно в ідентичному варіанті, та поступову відміну національних стандартів, які суперечать гармонізованим.

Системи базових організацій з науково-технічної діяльності та технічних комітетів стандартизації забезпечують здійснення нормотворчої діяльності та налічують 32 базові організації та 19 технічних комітетів (загальна чисельність кваліфікованих фахівців, які беруть участь у роботі 84 підкомітетів складає понад 600 осіб).

Структура системи нормоутворення наведена на рисунку 1.

 

Рисунок 1.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ (ТЕЗОВО)

Основні тенденції розвитку нормативної бази у будівництві:

  • -зменшення питомої ваги будівельних норм, обов'язкових для виконання;
  • -збільшення питомої ваги національних стандартів, добровільних до застосування;
  • -збільшення питомої ваги національних стандартів, гармонізованих з міжнародними (ISO) та європейськими стандартами (EN).

Підтвердження реалізації основних тенденцій розвитку нормативної бази у будівництві наведено на рисунку 2.

Структура нормативної бази з урахуванням прийнятих до 1 вересня 2015 року НД:

 

Національні стандарти, прийняті після 1992 р. (70%)

Будівельні норми (13%)

Національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними (17%)

Рисунок 2.

Усталеність тенденцій підтверджується кількісними показниками наявних нормативних актів і нормативних документів національного рівня, а їх прогноз до 2020 року наведено на рисунку 3.

 

Рисунок 3.

При розроблені будівельних норм превалює параметричний метод. Разом з тим, з метою безболісного переходу від розпорядчого методу нормування до параметричного (перш за все, шляхом поступового підвищення рівня кваліфікації фахівців) більшість будівельних норм відповідає цільовому методу, за винятком не переглянутих будівельних норм і правил на об'єкти промислового будівництва (СНиП, СН).

Напрями розвитку будівельної нормативної бази ЄС було визначено Директивою Ради Європи 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. «Про зближення законів, підзаконних актів і адміністративних положень держав – членів стосовно будівельних виробів» (далі - Директива).

Визначені Директивою положення набули міжнародної ваги та широкого застосування за межами ЄС.

В Україні положення Директиви реалізовано постановами Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд» та від 01 березня 2006 р. № 240 «Про затвердження Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування».

Вказаними постановами, зокрема, визначено основні вимоги до будівель і споруд, адаптовані до європейських вимог, процедури оцінки відповідності будівельних виробів, система технічної легалізації інноваційної продукції у будівництві. З прийняттям вищезазначених постанов Кабінетом Міністрів України упорядковано системний розвиток національної нормативної бази як гармонійної складової міжнародного нормативного простору у будівництві. Разом з тим, у процесі впровадження європейсько-орієнтованої системи технічного регулювання у будівельний галузі сформувався певний перелік питань, що мають бути врегульовані на законодавчому рівні.

З метою врегулювання означених питань розроблено законопроект «Про основні вимоги будівель та споруд, а також умови для розміщення на ринку будівельних виробів, гармонізовані з нормами законодавства Європейського Союзу».

Законопроект спрямований на імплементацію положень консолідованої версії Регламенту (ЄС) №305/2011 Європейського Парламенту і Ради, яким встановлено гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів та скасовано Директиву Ради 89/106/ЄЕС, та Регламенту (ЄС) № 568/2014 від 18 лютого 2014 р. щодо внесення змін у Додаток V до Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради щодо оцінки та перевірки робочих характеристик будівельних виробів і Регламенту (ЄС) № 574/2014 від 21 лютого 2014 р. щодо внесення змін у Додаток ІІІ до Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради стосовно зразка складання декларації робочих характеристик будівельних виробів (далі - Регламент).

У законопроекті, зокрема, встановлено механізм визначення суттєвих характеристик технічних показників будівельних виробів стосовно основних вимог до будівель і споруд, вимоги до регламентних технічних умов, які є національним стандартом або технічним свідоцтвом.

Законопроектом також визначено зобов'язання суб'єктів господарювання (виробників, імпортерів, уповноважених представників), що розміщують на ринку будівельні вироби. Згідно із законопроектом виробник складає Декларацію технічних показників будівельного виробу (далі - Декларація) відповідно до регламентних технічних умов або спеціальної технічної документації. Також цим законопроектом зарегламентовано випадки, коли від складання Декларації можна утриматись.

Законопроектом відзеркалено існуючу в ЄС організаційну структуру системи технічної апробації у будівництві, визначено відповідно її складові (орган технічної апробації, Бюро з надання технічної інформації з питань будівельних виробів, Комісія з технічного регулювання у будівництві). Функції учасників процесу технічної апробації мають бути уточнені відповідними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону.

Така система працюватиме на суто ринкових засадах: визначені органи технічної апробації (далі - ОТА) працюють у конкурентному середовищі.

У цьому законопроекті основні вимоги до будівель та споруд і процедури забезпечення технічної апробації у будівництві визначено шляхом гармонізації з відповідними положеннями Регламенту.

Прийняття такого Закону дозволить комплексно врегулювати суспільні відносини суб'єктів господарювання у процесі проведення технічної апробації будівельних виробів та здійснення декларування, а також підвищити захист прав споживачів, зокрема шляхом підвищення рівня поінформованості про якість і безпеку будівель та споруд, будівельних виробів.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДО ТЕМИ

  • 1.Рівень культури будівництва визначається працеспроможністю та ефективністю системи технічного регулювання, доступності до безпечних та якісних матеріальних ресурсів та кваліфікованих людських ресурсів.
  • 2.За основні компоненти системи технічного регулювання у будівництві прийнято вважати: нормативну базу, систему нагляду і контролю, систему оцінки відповідності.
  • 3.Розвиток нормативної бази у будівництві відбувається у логічному взаємозв'язку з соціально-економічним розвитком суспільства.
  • 4.Нормативна база у будівництві усталено розподіляється за ознакою обов'язковості її застосування на будівельне законодавство та добровільні нормативні документи.
  • 5.У будівельному законодавстві можна виділити компоненти які дозволяють класифікувати нормативні акти відповідно до їх призначення: правовий, технічний, адміністративний.
  • 6.Призначення будівельних норм полягає в обмежені ризиків пов'язаних з експлуатацією будівель та споруд, а також встановлення мінімально припустимих рівня умов для життя та життєдіяльності прийнятих суспільством.
  • 7.Основними методами нормування у сучасній практиці є параметричний та приписуючий. Модифікацією параметричного вважається цільовий, який, як правило, застосовується при поступовому переході від приписуючого до параметричного.
  • 8.Вимоги до кваліфікації фахівців у будівництві витікають з нормативної бази, яка, в свою чергу, є консенсусом між суспільними потребами та технічними можливостями галузі.
  • 9.Кожний об'єкт будівництва має індивідуальні риси, тому відповідальні фахівці, задіяні у будівництві, окрім конкретних знань у певному професійному напрямі, повинні формувати творчу складову професійного потенціалу.
  • 10.Підвищення класу наслідків об'єкта будівництва на тлі поширення тенденції параметричного методу нормування, законодавчого визначення персональної відповідальності виконавців у будівництві обумовлює необхідність розвитку творчої складової професійного потенціалу фахівців галузі.
  • 11.Творча складова професійного потенціалу базується на розумінні засад формування нормативної бази, соціально-економічного коріння її розвитку.
  • 12.Світовий нормативний простір технічного регулювання у будівництві має загальні риси та логічні тенденції розвитку. Разом з тим технічне регулювання галуззю у кожній країні має свою специфіку.
  • 13.Розвиток технічного регулювання у будівництві в Україні здійснюється відповідно зі світовими тенденціями. Формування нормативної бази, інтегрованої в міжнародний нормативний простір технічного регулювання, пришвидшується на підставі Угоди України з Європейським Союзом.
  • 14.Технічне регулювання у будівництві у ЄС інтенсивно розвивається. Відстеження розвитку будівельного законодавства ЄС сприятиме розумінню тенденцій розвитку технічного регулювання в Україні.

 г.Киев, Печерский район,бульвар Леси Украинки, дом 26 офис 1113

(044) 361-79-58, (063) 378-42-48

(095) 762-84-59, (067) 837-18-94

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

ОПЛАТА ПО ФАКТУ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ

 Представительства по всей Украине:

Киев, Одесса, Харьков, Днепропетровск, Львов

Отдел узаконивания самостроев

(095)762-84-59


Строительная лицензия и сертификация © 2010-2018. Все права защищены

> ❶ Строительная лицензия > ❷ Сертификат ГИПа
Каталог предприятий Украины Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Первый Каталог - Предложения продавцов, каталог цен