Центр лицензирования и сертификации

+380 44 361-79-58 

lifecell+380 63 378-42-48

mts+380 95 762-84-59

ks+380 67 837-18-94

Про зміни щодо порядку набуття права на виконання будівельних робіт

Кабінетом Міністрів України прийнято  постанову від 25 квітня 2018 року № 327 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (набула чинності 28 квітня 2018 року, далі - постанова №327)

 

Переважна кількість внесених зазначеною

постановою змін більшою чи меншою мірою стосуються питань, пов'язаних з набуттям права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття закінчених будівництвом

об'єктів в експлуатацію. Спробуємо їх узагальнити і викласти у технологічній послідовності.

1. НАЗВА ОБ'ЄКТА БУДІВНИЦТВА

Як відомо, назва об'єкта будівництва має відображати вид будівництва (нове будівництво,

реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт)

та його місце розташування (п.8 Порядку розроблення проектної  документації на будівництво

об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 1б травня 2011 року  № 45, далі- Порядок).

Слід зазначити, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст.З1)

саме центральному органу виконавчої  влади,що забезпечує формування державної політики у сфері Містобудування (яким і  є Мінрегіон), делеговано права щодо встановлення порядку

розроблення проектної документації на будівництво об'єктів. Тобто фактично затверджений міністерством нормативний правовий акт є основним у зазначеній сфері, а всі інші нормативно-правові акти мають а ним щонайменше узгоджуватися.

1.1.Вид будівництва.  Дійсно, перелік видів будівництва, наведений у Порядку, у порівнянні із законами «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 10) та «Про архітектурну діяльність»

(ст. 9) додатково передбачає такий вид будівництва як «технічне переоснащення діючих

підприємств».  Це не суперечить законодавству,адже жодним законом не визначено вичерпний

перелік видів будівництва, як це робиться в інших випадках.

Щодо самого терміну  «технічне переоснащення» існують різні думки. Мова зараз

не про те.

Справа в тім, що внесеними змінами технічне переоснащення як вид будівництва вилучено

з Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт (затверджений постановою Кабінету Міністрів  України від 13 квітня 2011 року № 466 далі - Порядок будівельних робіт) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1З квітня 2011 року № 461).

  Передусім, слід зазначити, що це не має наслідком скасування технічного переоснащення

як виду будівництва взагалі . Такий вид будівництва передбачено у багатьох законодавчих

актах, у т.ч. прийнятих в останні роки: «Про ринок електричної енергії», «Про особливості здій-

снення права власності у багатоквартирному будинку», «Про фонд енергоефективності», «Про

житлово-комунальні послуги», Кодексі цивільного захисту України тощо, у багатьох актах Уряду,

міністерств, а також у державних будівельних нормах, які обов’язкові до застосування.

   Зокрема, відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, технічне переоснащення є будівельними роботами.

   Тому вилучення цього терміну із вищезазначених порядків, як можна зрозуміти - з метою

приведення їх у відповідність до законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про

архітектурну діяльність» - лише створює проблеми і невизначеність з отриманням дозвільних

документів і особливо прийняттям в експлуатацію об'єктів будівництва, на яких здійснюється

технічне переоснащення.

І якщо фахівцям та певним посадовцям можна, ба навіть потрібно продовжувати дискусію щодо

доцільності чи недоцільності такого виду будівництва, як технічне переоснащення, то органам

держархбудконтролю не позаздриш. Для них зазначені порядки є основними актами у їх діяльності, а тому вони змушені будуть коригувати свої дії відповідно до внесених змін.

    На жаль, внесеними змінами не передбачено ніяких перехідних періодів для проектів

технічного переоснащення, які вже знаходяться у реалізації на різних стадіях - від затвердження

завдання на проектування до завершення виконання будівельних робіт. На якому етапі

замовнику доведеться витрачати додаткові кошти для зміни назви об'єкта будівництва?

   Тут слід нагадати, що зміна назви об'єкта будівництва  після набуття права на виконання будівельних робіт законодавством не передбачена. У разі зміни назви об'єкт будівництва має пройти, хоч і формально, всі етапи порядку проектування і будівництва, встановлені ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Документ, що надавав право на виконання будівельних робіт, має бути скасований і у встановлений спосіб набуте право на об'єкт будівництва із зміненою назвою.

   Наведених аргументів, здається, цілком достатньо, щоб не викликаючи соціальну напругу,

погодитися з тим, що всі об'єкти будівництва із видом будівництва технічне переоснащення, щодо

яких набуте право на виконання будівельних робіт, мають безперешкодно бути прийняті в експлуатацію без зміни назви. При цьому не треба забувати, що серед зазначених об'єктів будівництва немало таких, що фінансуються із бюджетів різних рівнів.

   Щодо об'єктів будівництва, на які вже розроблена проектна документація (нагадаємо, що

експертиза проекту є завершальним етапом розроблення проектної документації, а тому без  

проходження експертизи проект не може вважатися розробленим) - мабуть точкою відліку має стати дата набрання чинності постанови № 327, тобто 28 квітня 2018 року. На виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, проекти на які розроблені до цієї дати (звісно, за умови належного документального Підтвердження), право мало би надаватися без зміни назви об'єкта будівництва.

Можливо, зазначені припущення будуть враховані Мінрегіоном при підготовці відповідних

роз'яснень, без яких ситуація залишатиметься неврегульованою і фактично відданою на розсуд

конкретних органів держархбудконтролю. І якщо в рамках централізованої системи державного

контролю ситуація могла би певною мірою уніфікуватися адміністративним чинником, то в умовах

децентралізації такі чіткі і однозначні роз'яснення потрібні якнайскоріше.

1.2. Місце розташування. Тут теж непросто. У попередніх (до 28 квітня 2018 року) редакціях документів, пов'язаних з набуттям права на виконання будівельних робіт, існували три позиції:

- найменування об'єкта будівництва (треба розуміти, що це теж саме, що і назва);

- поштова/будівельна адреса;  

- вид будівництва;

Враховуючи, що назва об'єкта будівництва обов'язково включає вид будівництва, від третьої позиції можна було б відмовитися. Але вона не зайва, бо полегшує роботу з різних статистичних вибірок.

А от графа поштова/будівельна адреса дозволяла уточнювати Фактичне місце розташування об'єкта будівництва вже на стадії безпосереднього виконання робіт (без зміни назви

об'єкта), що на стадії видачі містобудівних умов і обмежень або будівельного паспорта не завжди

можливо було зробити.

Чим заважала ця позиція? Бо у новій редакція вона змінена на:

-          місце розташування об’єкта будівництва;

Тим самим фактично дублюється ще одна складова назви об'єкта будівництва. Але це не все.

У примітках до відповідних документів з'явилася інформація про те, що потрібно розуміти під терміном місце розташування об’єкта будівництва. Розглянемо її на прикладі заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт (додаток 10 до Порядку будівельних робіт). Ось вона у повній редакції:

2. В інформації про місце розташування об’єкта будівництва зазначається:

1) у разі виконання будівельних робіт щодо об’єкта будівництва, прийнятого в експлуатації в установленому порядку, - раніше присвоєна адреса об’єкта нерухомого майна;

2) У разі нового будівництва - кадастровий номер земельної ділянки та місцезнаходження земельної ділянки, на якій розташовуватиметься об'єкт будівництва, згідно з

документом, що посвідчує право власності(користування) такою ділянкою.

В інформації про місце розташування закінченого будівництвом об'єкта, будівництво

якого здійснюється на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання

містобудівної діяльності» та частини першої статті 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської

катастрофи, у разі відсутності відомостей, визначених підпунктами 1 і 2 цього пункту, и

вивчається визначений замовником опис місця розташування об'єкта.

    У разі коли інформація про місце розташування об'єкта будівництва, яка зазначена

в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об'єкта будівництва, відрізняється від інформації про місце розташування об'єкта будівництва, визначеної підпунктами 1 і 2 Цього пункту, додатково зазначається інформація про місце розташування об'єкта будівництва, яка зазначена в таких містобудівних умовах та обмеженнях.

  У разі внесення змін та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт інформація про місце розташування об'єкта будівництва зазначається згідно з дозволом на виконання будівельних робіт.

Думається, не тільки у нас виникло декілька питань. Отже:

      Враховуючи, що назва об’єкта будівництва має відображати його місце розташування,

нововведена позиція є нічим іншим як витягом з назви об'єкта будівництва. У чому її сенс, для яких цілей вона може використовуватися? І найголовніше - чи не стане будь-яка відмінність у заповненні цієї позиції від інформації, наведеної у назві об'єкта будівництва, формальною перешкодою у набутті права на виконання будівельних робіт?

  3 дня набрання чинності постанови № 327 при новому будівництві назва об'єкта будівництва обов'язково має включати кадастровий номер земельної ділянки. Важко уявляється використання такої назви об'єкта після завершення будівництва у контексті можливих операцій з нерухомим майном. Тим паче, якщо забудова здійснена на декількох земельних ділянках, або

навпаки: на одній земельній ділянці споруджено

цілий комплекс будівель і споруд.

  Чи означають ці нововведення, що нове будівництво (забудова) земельних ділянок, які не

внесені до Земельного кадастру (не мають кадастрового номеру), припиняється?

   Далі. У який спосіб замовник має визначати опис місця розташування об'єкта, будівництво

якого здійснюється на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування? Твір на вільну тему? За якими критеріями його оцінювати? І чому у цьому абзаці згадується про

місце розташування закінченого будівництвом об'єкта, будівництво якого здійснюється?

   У формі містобудівних умов і обмежень (затверджена наказом Мінрегіону від 31 травня

2017 року №135) місце розташування об'єкта будівництва не виокремлено. Воно має бути

зазначено у назві об'єкта будівництва. Назва об'єкта будівництва змінюватися не може. Про яку тоді додаткову інформацію може йти мова? Очевидно, що мають бути внесені зміни до форми Містобудівних умов і обмежень з метою приведення їх у відповідність до внесених постановою №327 змін. Але і тоді питання не зникне. Назва об'єкта будівництва формується під час видачі містобудівних умов і обмежень. Вона включає місце розташування об'єкта будівництва. Не може ж так бути, щоб у назві значилося одне місце розташування, а у відповідній позиції заяви на отримання дозволу на виконання будівельних робіт - відмінне від нього. Або ми щось не зрозуміли?

Видається, що виходом із ситуації, що склалася, є негайне внесення змін (уточнень) у визначення назви об'єкта будівництва.

2. ЗДІЙСНЕННЯ  ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ

До Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903, від моменту його затвердження (більше 10 років) не вносилося жодних змін. Факт майже неймовірний. Тим паче, що про необхідність таких змін у фаховому середовищі говорилося неодноразово. Наприклад,

щодо утворення групи технічного нагляду для здійснення такого нагляду на великих об'єктах.

   Постановою №327 внесені перші зміни, які, чесно кажучи, відразу зрозуміти важко. Згідно з

визначенням технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду

будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та

вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

  Відповідно до Господарського кодексу України (стаття 320) та Закону України «Про архітектурну діяльність» [статті 1 і 11), технічний нагляд визначається як контроль замовника за дотриманням підрядником проектних рішень та вимог будівельних норм і правил, а також контроль за якістю виконаних робіт та їх обсягами. Тож логічно, що відповідно до п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, здійснення технагляду особами, що працюють у будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах, не допускалося.

Вставка 1

Постановою від 25.04.2018 № 327 на об'єктах класу наслідків СС1 виконання технагляду фактично дозволено працівниками підрядника. Комбінації можуть бути які завгодно і залежатимуть загалом від того, хто запропонує нижчу ціну і вигідніші умови.

  Але загалом це суперечить самому змісту технагляду, який полягає у контролі замовника

за дотриманням підрядником проектних рішень, якістю та обсягами робіт.

  На практиці може вийти так, що якщо здійснення технагляду буде доручено підряднику -

то, наприклад, він сам собі буде оформляти акти  робіт, виконаних з недоліками?

   Можливо, була інша ідея - дозволити здійснювати технагляд проектним організаціям,

адже відповідно до типових форм контрактів FIDIC інженер-консультант часто забезпечує і

проектування, і технічний нагляд одночасно, спрощуючи взаємодію по реалізації проекту.

Але чому тоді знято обмеження щодо залучення проектанта до проведення технагляду лише

щодо об’єктів  класу наслідків СС1?

  Або ж передбачалося під час будівництва об'єктів класу СС1 здійснювати технічний нагляд

лише за рішенням (тобто бажанням) замовника? Бо фактично технічний нагляд , це лише узаконена форма власного контролю замовника будівництва за належним виконанням робіт, які

він замовив і за які платить кошти. У такий спосіб держава свого роду допомагає замовнику отримати будівельну продукцію належної якості. Але, якщо замовник хоче переконатися у відповідності замовленої ним продукції, він може це зробити і у будь-який інший спосіб, не заборонений законом, вирішальним все одно буде його підпис в акті прийняття виготовленої продукції, у нашому випадку , підпис у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Тож за ним і вибір.

 Так могло би бути. Але поки ситуація з технаглядом на об'єктах класу СС1 переходить в формат не до кінця зрозумілого експерименту.

 

 г.Киев, Печерский район,бульвар Леси Украинки, дом 26 офис 404

(044) 361-79-58, (063) 378-42-48

(095) 762-84-59, (067) 837-18-94

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

ОПЛАТА ПО ФАКТУ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ

 Представительства по всей Украине:

Киев, Одесса, Харьков, Днепропетровск, Львов

Отдел узаконивания самостроев

(095)762-84-59


Строительная лицензия и сертификация © 2010-2018. Все права защищены

> ❶ Строительная лицензия > ❷ Сертификат ГИПа
Каталог предприятий Украины МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Первый Каталог - Предложения продавцов, каталог цен