Об'єктом будівництва, може бути окрема споруда або її частина, а також сукупність споруд, нормативно це комплекс або будова. А споруда це і будинок, і будівля, які є різновидами споруди, і не тільки вони. Можна додати естакаду, башту, автодорогу, водогін і ще багато чого,  і все це споруда.

 Назва об'єкта будівництва включає вид будівництва - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт або просто будівництво, які є узагальнюючим терміном. Також назва об'єкта будівництва, включає його місце розташування.

 У попередній статті, присвяченій такому виду будівництва як технічне переоснащення, було сказано що наразі триває поступове витіснення цього виду будівництва з нормативно-правових актів. І було приведено порівняльний переліки актів які,  образно кажучи "бачать і не бачать" технічне переоснащення.  Після  засідання уряду 17.03.2021 року, тих актів які не бачать технічне переоснащення побільшало. Постановою № 224 від 17.03.2021 року,  термін технічне переоснащення вилучено із "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в будівництві".  Цей процес буде продовжуватися, відстають поки що у  цьому питанні акти Міністерства, у тому числі і державні будівельні норми. 

    У зв'язку з наведеним, невеличка ремарка. Сьогодні проектувальнику-практику під час розроблення проектної документації, потрібно керуватися актами чотирьох рівнів. Закони, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, заюстовані накази міністерств ну і звісно державні будівельні норми. Тобто потрібно бути таким собі "всезнайкою" або поліглотом, щоб охопити і врахувати всі питання. Це нормально скажіть? 

Замовник, підрядник, проектувальник у практичній роботі користується актами найнижчого рівня, насамперед державними будівельними нормами та рішеннями профільного Міністерства і абсолютно правильно, бо для них ці акти і створюються. Закони то, для виконавчих органів державної влади, уряду і Міністерству, які зобов'язані покласти законодавчі норми, на зрозумілу, повсякденну для суб'єктів містобудівної діяльності мову.  Правда для цього потрібно актуально вносити зміни до державних будівельних норм, чого  нажаль не завжди відбувається. А тому не мало державних будівельних норм і що найгірше основоположних, не завжди поспівають за змінами у законодавстві та нормативно-правових актах. 

Визначився з видом і назвою об'єкта будівництва, можна приступати до формування завдання на проектування. Правда точніше треба було сказати до формування вихідних даних, бо завдання на проектування, з одного боку включено до складу вихідних даних для проектування об'єкта будівництва, з іншого не може бути складено без отримання чи наявності інших вихідних даних. Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", отримання  замовником або проектувальником вихідних даних визначено першим етапом порядку проектування та будівництва. Підкреслюю - замовником або проектувальником. Стаття 29 цього ж закону, повністю присвячена вихідним даним  і визначає, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування. Виникає логічне питання,а які складові вихідних даних є, чи можуть бути неосновними?

 Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений Мінрегіоном, фактично цитує положення закону, нічого не додаючи і не пояснюючи. І тільки у  ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, можна знайти необхідну інформацію. Пунктом 4.3  ДБН, визначено, що складовими вихідних даних є  інші вихідні дані, згідно з переліком наведеним у додатку А, який за статусом є довідковим. Цей додаток так і називається -  Перелік інших вихідних даних, які надаються замовником. Хочу звернути увагу що з назви додатку витікає, що ці інші вихідні дані надаються саме замовником. Гадаю що для більшості читачів, фахівців своєї справи, інформація з цього додатку не є якоюсь новиною, так само як і та обставина що сформувати вихідні дані без участі проектувальника, на мій погляд неможливим. От наприклад, замовник має надати проектувальнику дані для розроблення рішень з організації будівництва і складання кошторисної документації. Це позиція 5 додатку А. Звідки замовник візьме такі дані? Правильно, за результатами виконання передпроектних робіт. Бо статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що для створення об’єкта архітектури, виконується комплекс робіт, який, у тому числі, включає здійснення в необхідних випадках, передпроектних робіт.   ДБН А.2.2-3:2014, наводить визначення і зміст передпроектних робіт.  Це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування, для визначення принципових, об'ємно-просторових та містобудівних рішень.

 Крім наведених у пункті напрямів, останній абзац таких робіт, який називається інші види робіт необхідні для початку процесу проектування, практично не обмежує рамки виконання передпроектних робіт. Нескладно проаналізувати, що у числі навіть перелічених напрямків передпроектних робіт, немало співпадінь з позиціями наведеному у переліку інших вихідних даних. Що фактично передпроектні роботи у статус як мінімум доцільних, а для серйозних, крупних об'єктів будівництва, у статус необхідних. Ризикну заявити, що передпроектні роботи виконуються завжди. Інша справа у якому вигляді і статусі, явному чи неявному. Для явного, законодавча і нормативна база існує, що і хотів сказати.

   У переліку інших вихідних даних, які надаються замовником, перелічені матеріали які надаються для проектування у разі реконструкції чи капітального ремонту об'єктів будівництва. Це пункт 7, серед них, звіти з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій. Це не випадково бо згідно з пунктом 4.1 ДБН  А.2.2-3:2014, не допускається розроблення проектної документації, при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів, без інструментального обстеження об'єктів. Слід зазначити, що вимогам, щодо проведення обстеження об'єктів будівництва не включається до завдання на проектування і виступає як окрема складова інших вихідних даних. В принципі логічно. Спочатку треба знати нащо можна розраховувати і що можна включати до завдання на проектування. Отже, обстеження має бути проведено до формування завдання на проектування. Як це робити? Бо видів обстежень у нас декілька. Справа в тім, що існує декілька видів обстежень, які встановлюються різними нормативно-правовими актами. Зокрема, це обстеження прийнятих в експлуатацію, в установленому законодавством порядку, об'єктів протягом усього періоду їх існування, встановлений  статтею 39 прим. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Але хочу звернути увагу, що дія цього порядку обстеження, не поширюється на об'єкти, що обстежується для виконання проектних робіт. Далі, технічне обстеження в рамках будівельної амністії.  Це стосується індивідуальних житлових будинків, садових, дачних, господарських будівель, які вводяться в експлуатацію по Закону України  "Про будівельну амністію". Третє, обстеження інженерних систем будівлі, відповідно до Закону України "Про енергетичну ефективність будівель". Четверте, технічне обстеження для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об'єкту, у випадку визнання права власності на нього, за рішенням суду. Такий порядок і таке обстеження передбачено пунктом 10 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Ну і нарешті, обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту, в рамках передпроектних робіт, відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації будівництво.  

  Таке обстеження для проектних робіт, воно було фактично завжди.  Так це Будівельні норми 1985 року, вже майже 50 років тому, які таку норму містили. Переконаний що існувала вона і раніше. Сьогодні як уже згадувалося, це пункт 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації будівництво, який говорить, що не допускається розроблення проектної документації, при реконструкції, капітальному ремонті об'єктів, без інструментального обстеження об'єктів.

   Хто і в якому порядку здійснює таке обстеження? Будівельні норми не містять і в принципи не повинні містити норм щодо статусу виконавців обстеження. У цьому випадку доводиться застосовувати загальну норму, а саме статтю 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", яка говорить, що відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт і порядок професійної атестації, встановлюється Кабінетом міністрів України. Зазначений перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року № 554, серед інших містить позицію -  експертиза та обстеження у будівництві. Отже, виконавцям обстеження, потрібно мати сертифікат. Такі сертифікати сьогодні видає, в межах делегованих повноважень, всеукраїнська громадська організація "Асоціація експертів будівельної галузі". Також будівельні норми прямо не вказують у якому порядку має здійснюватися таке обстеження. Але очевидно, що це державний стандарт, який називається ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 Настанова щодо обстеження будівель і споруд, для визначення і оцінки їх технічного стану. Він чинний з 01.04.2017 року. Визначена сфера застосування цього стандарту говорить, це пункт 1.3., що він поширюється на проведення обстеження об'єктів, для діагностування технічного стану, у періоди, зокрема реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Ну от поки що і все. До зустрічі.