Коли затверджувати завдання на проектування? Питання виникає, якщо спробувати вишикувати у хронологічно-логічний ряд норми законодавства пов'язані з цим питанням. Такі норми містяться в  основному у трьох документах:

1. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений  

    Мінрегіоном, далі зватимемо його просто -  Порядок на проектування;

3. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво.

    Спочатку теорія. В принципі норми всіх трьох актів узгоджені між собою, але почнемо все ж з Порядку проектування, який на мій погляд найбільш точно і повно описує ситуацію. Переконаний в тому що виписували його фахівці  знайомі з процесом проектування. ДБН А.2.2-3:2014 говорить: для забезпечення проектування об'єкта будівництва, замовник повинен надати генеральному проектувальнику  вихідні дані на проектування. 

Пункт 4: основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування. При цьому, відповідно до пункту 4.1 завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм, складу та змісту проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генеральним проектувальником.

 ДБН А.2.2-3:2014, дещо уточнює склад  вихідних даних, додаючи інші, так би мовити, неосновні дані, які очевидно мають враховуватись теж при складанні завдання на проектування. Перелік цих неосновних даних та вимог до якого, завдання на проектування, наведено у ДБН А.2.2-3:2014, додаток Б.

Така теорія, тепер коментар.  Згідно з підпунктом 4.2 цього ж ДБН, завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості, та організації його будівництва, і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень. Тобто, завдання на проектування, будучи саме складовою вихідних даних, може бути складено лише за наявності інших складових вихідних даних, містобудівних умов і обмежень, технічних умов, а також деяких інших вихідних даних.

 Звідси перша засторога. Дата затвердження завдання на проектування ніяк не може бути раніше від дати отримання інших вихідних даних, які враховані у завданні на проектування. Не відкрию великого секрету, коли скажу що і завдання на проектування і окремі проектні рішення починають розроблятися задовго до офіційного звернення за містобудівними умовами і обмеженнями та технічними умовами. Як правило, в рамках передпроектних робіт. Більше того, розроблення проекту процес творчий, виникають нові ідеї, з'являються нові матеріали і вироби, і так далі і тому подібне. І немає нічого дивного в тому, що процес формування завдання на проектування, перетворюється в таку собі "ітерацію" -  поступового наближення до мети. Переотримуються чи вносяться зміни до містобудівних умов та обмежень, технічних умов, інших вихідних даних, і не завжди це вимагає змін чи перезатвердження завдання на проектування. А даремно, бо як наслідок вердикт дозвільного органу -  завдання на проектування затверджено раніше ніж отримані містобудівні умови та обмеження чи технічні умови. Формально, дозвільний орган правий, завдання на проектування складається з урахуванням містобудівних умов та обмежень та технічних умов, тобто за датою вони мають бути отримані до затвердження завдання на проектування. А неформально? 

    Яка різниця в  цих датах? Головне щоб ці документи узгоджувались. На яку дату? Ну їх вбачається три:  на момент затвердження проекту, на дату перевірки планової чи позапланової неважливо , і обов'язково на дату прийняття в експлуатацію. Бо у процесі будівництва теж може бути коригування проекту. А воно здійснюється на підставі завдання на коригування, що теж саме що і завдання на проектування. І теж може вимагати отримання змін до містобудівних умов і обмежень та технічних умов, і інших вихідних даних. Але поки що це міркування, хочеться віриться що всі фахівці професійні і на підставі досвіду багато хто з ними погодиться. А на ділі, будьте пильними і слідкуйте за датами отримання чи затвердження певних матеріалів і документів. Вони мають бути у хронологічній послідовності. Щоб не отримати зауваження ДІАМ.  Друга засторога. Щоб затвердити завдання на проектування, його потрібно погодити з проектувальником. Запитання, з яким? З проектувальником за визначенням? Чи з тим, що буде розробляти проект вашого об'єкта будівництва? Визначення, то яке наведено у законі, загальне. Що за дурниці, ну хто ж з проектувальників буде розробляти проект, на який він не погодив завдання? Так то воно так, але ж у складі тендерної документації, як правило, присутнє завдання на проектування і всі учасники тендеру, беручі участь у закупівлі, мовчазливо, неявно погоджують таке завдання. Це одна обставина, інша, що б мати офіційну можливість погодити завдання на проектування, потрібно мати статус проектувальника конкретного об'єкта будівництва. Тобто укласти договір на виконання проектних робіт.  Пункти 5,6 Порядку проектування, дають певну відповідь на це питання. Зокрема, відповідно до пункту 5, укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюється у порядку, встановленому загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 01.08.2005 року № 668. Пункт 6 визначає, що вибір генпроектувальника чи проектувальника, для розроблення проектної документації об'єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних та прирівняних до них коштів, проводиться відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" і виходить, що лише після укладання договору, проектувальник має повноваження погодити завдання на проектування. А замовник потім затвердити. А відтак дата затвердження завдання на проектування має бути точно не раніше від дати укладання договору на виконання проектних робіт. А в принципі логічно щоб все було однією датою. Далі, завдання на проектування затверджується, а відтак є підконтрольним документом. У цьому контексті, треба нагадати про маловідому  широкому будівельному загалу, статтю 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", яка зветься -   Обов'язки замовників та підрядників. Цікава стаття, як до речі і попередня стаття 26, яка зветься -  Обов'язки архітектора, інших проектувальників. Раджу знайти час і познайомитись. А тут приведу лише один абзац із статті 27: замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Не складно, правда? Але це ще не все, в  уніфікованій форми акту, який складається за результатами перевірок об'єктів будівництва, наявний пункт 5.6, і звучить він так: замовники та підрядники, під час створення об'єкта архітектури виконали обов'язки, визначені статтею 27 Закону України "Про архітектурну діяльність". Треба розуміти в тому числі і ту  про яку було сказано вище. І відповідь на цей пункт однозначний  -  «Так»  або  «Ні». Пункт підлягає перевірці на всіх, без виключення, об'єктах будівництва.  Отже, слідкуйте за тим що включаєте до завдання на проектування, аби воно відповідало законодавчій та нормативній базі.

   І ще одна, додаткова засторога загального плану. Ретельно слідкуйте за тим, щоб у всіх документах, де згадується назва об'єкта будівництва, вона була тотожною, однією і тією ж. Не забувайте про пункт 8 Порядку проектування:  назва об'єкта будівництва, за проектної документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватись на всіх стадіях проектування. Говорив і буду повторювати цю «мантру» бо на жаль, випадки такої, треба думати, неуважності не зникають з протоколів дозвільної комісії ДІАМу.