Р. — вартість 1-го виду основних фондів, що можуть бути втрачені, під якою слід розуміти загальну вартість, визначену на підставі ДСТУ Б Д.1.1-12013 «Правила визначення вартості будівництва») [23] (тис. грн);

Т_е/ — середнє значення встановленого строку експлуатації основних фондів (років);

К_а. — коефіцієнт амортизаційних відрахувань 1-го виду основних фондів; п — кількість видів основних фондів.

Така спрощена методика застосовується до житлових і нескладних громадських і виробничих об'єктів та не враховує вартості обладнання й майна, яке може там перебувати. На таких об’єктах ризики щодо втрати рухомого майна та цінностей є відповідальністю власника майна і, як правило, виходячи зі світової практики, підлягають страхуванню. Таке майно не є ризиком конкретного проекту, і тому не враховується у прогнозованих збитках.

Разом з тим в окремих будівлях або спорудах можуть перебувати товари з високою вартістю, напри­клад, у складському приміщенні, центрах логістики тощо.

Доцільність врахування вартості товару або «контенту» (того, що зберігається у складській будівлі) повинна визначатися замовником на етапі підготовки завдання на проектування, виходячи з еконо­мічної доцільності — співвідношення ризиків матеріальних втрат від аварії, покриття або непокриття їх системою страхування та фінансового ресурсу, необхідного для забезпечення більш високого рівня класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Окрім того, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і при­родного характеру» [7], для складних об'єктів, що містять обладнання, притаманне цій споруді (напри­клад, радіотелескоп в обсерваторії або обладнання технологічної лінії заводу), цінності у сховищі банку (гроші, банківські активи) або унікальні експонати в музеї, нафту в нафтосховищі, їх вартість повинна враховуватися при визначенні класу наслідків (відповідальності) та категорії складності за характерис­тикою «Обсяг економічного збитку». Для такої оцінки використовується зазначена Методика.

Розглянемо два приклади.

Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності складу логістичного центру.

1. Кількість осіб, які постійно працюють на складі, — 180, кількість осіб, які постійно працюють в адмі­ністративних приміщеннях, — 60. Загальна кількість Ы₁ = 240 осіб.

За кількістю осіб, які постійно перебувають на об'єкті, склад логістичного центру належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності.

1. Кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті [М_г), — 120 осіб.

За кількістю осіб, які періодично перебувають на об'єкті, склад логістичного центру належить до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності.

1. Приймається, що кількість осіб, які перебувають зовні об'єкта (А/₃), дорівнює 60.

За характеристикою «Можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об’єкта» склад логістичного центру належить до класу наслідків (відповідальності) СС1 та II категорії складності.

1. Можливі економічні збитки розраховуються, виходячи з найбільш імовірного прогнозу аварії будівлі, наведеного в пояснювальній записці проекту. Цей прогноз передбачає руйнування покриття одного з відсіків (більшого) під впливом надмірних навантажень (постійного і снігового). Внаслідок аварії може відбутися пошкодження технологічного обладнання і зупинка роботи складу на період Т_зуп = 20 діб. Після виконання необхідних ремонтних робіт функціонування логістичного центру відновлюється у повному обсязі.

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів складського призначення (більшого відсіку) розраховуються за формулою:

с = 0,45 — коефіцієнт, який враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові;

Т_еГ = 60 років — встановлений строк експлуатації для складських будівель;

К_а = 0,017 — коефіцієнт амортизаційних відрахувань;

Р. = 100 млн гри — кошторисна вартість проекту-аналога.

Таким чином,

Ф = 0,45 х 100 000 000 х (1 - 0,5 х 60 X 0,017) = 22,050 млн грн.

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах становить:

22 050 000 /1 378 = 16 001 м. р. з. п.

Враховуючи розмір можливого економічного збитку, об'єкт належить до класу наслідків (відповідаль­ності) СС2 та до IV категорії складності

Висновок. Відповідно до п. 4.4 ДСТУ [24], клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва встанов­люється за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Отже, зазначений склад логістичного центру належить до класу наслідків (відповідальності) СС2, а від­повідно до таблиці А.1 Додатку А зазначеного стандарту — до IV категорії складності.

Разом з тим врахування економічних збитків від пошкодження товарів, що зберігаються в логістично- му комплексі, може обумовити присвоєння більш високого рівня класу наслідків (відповідальності) — ССЗ та V категорії складностї об'єкта будівництва.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності окремо розташова­ного резервуара для зберігання дизельного палива.

1. Циліндричний резервуар для дизельного па­лива має ємність 5 000 м³ і не є частиною ре­зервуарного парку. Він належить до потенційно небезпечних об'єктів. Резервуар розташований у Вінницькій області поблизу сільськогосподар­ських угідь (пасовище).

Постійний обслуговуючий персонал складають три особи, крім того, на майданчику періодично можуть перебувати до 10 осіб. Поблизу об'єкта

не передбачається перебування сторонніх осіб та відсутні будь-які чинники, що можуть призвести до появи людей біля майданчика.

Відмова резервуара може спричинити такі негативні наслідки:

• збитки від руйнування самого резервуара (втрата основних фондів):
• збитки від втрати запасів нафтопродукту, що зберігається в резервуарі;
• збитки від екологічних наслідків розливу нафтопродуктів.

2. Збитки оцінюються за Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру [7].

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховують­ся за формулою:

У випадку, що розглядається:

• кількість видів основних фондів п = 1;
• коефіцієнт, який враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються, с = 0,45:
• встановлений строк експлуатації для цього типу об’єкта Т = 40 років;
• коефіцієнт амортизаційних відрахувань К_а = 0,025;
• кошторисна вартість резервуара за даними проекту-аналога становить 7,5 млн грн;

Ф = 0,45 х 7 500 000 X (1 - 20 х 0,025) = 1,688 млн грн.

Збитки від втрати запасів нафтопродукту, що зберігається в резервуарі, за ціни дизельного палива 18,0 грн/л = 18 000 грн/м³ дорівнюють:

18 000 х 5 000 = 90 млн грн.

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г), згідно з Методикою, розраховуються на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим за формулою:

Р, =НхП,

с/г                         '

де: Н — норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Рес­публіки Крим (таблиця 3 [7]);

П — площа в гектарах сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування.

Згідно з таблицею 3 Методики [7] для пасовищ, розташованих у Вінницькій області, Р = 228,3 тис. грн/га.

Розлив дизельного палива розрахуємо, виходячи з товщини рідини у зоні розливу, яку можна умовно прийняти такою, що дорівнює 1 см.

П = 5 000 / 0,01 = 500 000 м² = 50 га.

Збитки дорівнюють:

Р_с/г = 228 300 х 50 = 11,415 мли грн.

Загальні збитки становлять:

З = 1 688 000 + 90 000 000 + 11 415 000 = 103,103 млн грн.

103 103 000 / 1 378 = 74 821 м. р. з. п.

Висновок. За характеристиками можливих наслідків згідно з таблицею 1, а також за наведеними роз­рахунками резервуар належить до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За критеріями таблиці А.1 Додатку А цього стандарту об'єкт будівництва належить до IV категорі складності.

Примітка. У разі ідентифікації резервуара як об'єкта підвищеної небезпеки залежно від місця йоге розташування (відстані до житлової забудови, автомобільної дороги тощо), згідно із Законом Україні- «Про об'єкти підвищеної небезпеки» [2] його може бути віднесено до класу наслідків (відповідальнос ті) ССЗ та V категорії складності.