Центр лицензирования и сертификации

ks +38(067) 837-18-94

mts +38(095)762-84-59

lifecell +38(063)378-42-48

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

dergbud-insta

fb-dergbud

Восьма особливість - «Втрата об'єктів культурної спадщини» та її застосування при будівництві в охоронній зоні

Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва

Окремих пояснень потребує визначення характеристики «Втрата об'єктів культурної спадщини».

Відповідно до таблиці А.1 Додатку А ДСТУ [24], виконання рес­тавраційних робіт на пам'ятках місцевого значення передбачає віднесення таких об'єктів до IV, а на пам'ятках національного зна­чення — до V категорії складності.

Неоднозначним є питання визначення класу наслідків (відповідаль­ності) та категорії складності об'єктів будівництва, що зводяться в охоронній зоні таких пам'яток.

Відповідно до ДБН Б.2.2-2-2008 (Додаток Б) «Планування та за­будова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування» [16], «охо­ронна зона» — це територія, що виділяється за межами території пам'ятки для збереження її безпосереднього історичного середо­вища, головним чи суттєвим елементом якого вона є.

 

V межах встановлюваних навколо пам'ятки зон охорони, які складаються з охоронної зони, зони ре­гулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту та зони охорони археологічного культурного шару, діє спеціальний режим їх використання, що визначено Законом України «Про охорону культур­ної спадщини» [1].

Охоронна зона повинна забезпечувати оптимальне зорове сприйняття пам'ятки. Для цього мінімаль­не віддалення спостерігача має бути не меншим, ніж два горизонтальних або вертикальних розміри пам'ятки, що забезпечує кут її сприйняття у 30°.

Охоронні зони встановлюються тільки навколо пам'яток, розташованих у межах історичних населе­них місць. Для цього у складі генерального плану розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому визначаються межі історичного ареалу та режими забудови в його зонах охорони.

ДБН Б.2.2-2-2008 (п. 3.4.1.4) [16] визначає, які роботи можна виконувати і які об'єкти будівництва зво­дити в охоронній зоні за обов'язкового погодження з відповідним органом охорони культурної спад­щини й відповідним органом з питань містобудування та архітектури. При цьому в п. 3.4.1.5 зазначено, що в охоронній зоні забороняється будівництво, земляні роботи і впорядження, що порушують за­сади збереження пам'ятки та традиційний характер її середовища.

Виходячи з цих положень, у містобудівних умовах та обмеженнях мають бути сформульовані всі ви­моги до будь-якого об'єкта будівництва, розташованого в охоронній зоні. Принципові вимоги місто­будівних умов та обмежень повинні знайти відображення у завданні на проектування (щодо висоти, розмірів у плані тощо). На основі цих документів розробляється проектна документація на будівництво.

Однак залишається невирішеним питання, яким чином визначати клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об'єктів будівництва, розташованих в охоронних зонах. У кожному конкретному випадку потрібно розглядати цілу низку факторів. При цьому обов'язково слід дотримуватись основ­ного принципу — гарантування надійного захисту пам'яток від можливого негативного впливу на них об'єкта будівництва.

Розглянемо декілька характерних прикладів.

Об'єкт будівництва розташований в охоронній зоні, яка охоплює значну територію (декілька гектарів), і не заважає візуальному сприйняттю пам'ятки. При цьому об'єкт будівництва пере­буває на такій відстані від пам'ятки (понад два вертикальних або горизонтальних розміри), яка унеможливлює вплив на неї та на ділянку, де вона розташована, жодного з негативних факторів.

У цьому випадку всі обмеження на будівництво зазначаються у завданні на проектування на основі розроблених містобудівних умов і обме­жень та історико-архітектурного опорного пла­ну, а клас наслідків (відповідальності) і категорію складності визначають на загальних підставах (з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-2-2008 [16] та ДСТУ [24], однак без урахування характеристики «Втрата об'єктів культурної спадщини»).

Об'єкт будівництва розташований в охоронній зоні, але в безпосередній близькості до пам'ятки на відстані двох або менше двох горизонталь­них чи вертикальних розмірів пам'ятки, однак, як і в попередньому прикладі, не чинить жодних негативних впливів на неї.

Так, на Софійській площі в м. Києві на відстані меншій, ніж два вертикальних розміри дзвіни­ці, стоїть житловий будинок загальною площею З 500 м2, на першому поверсі якого розташова­но магазин «Золоті прикраси». Проектною до­кументацією визначено проведення будівельних робіт з реконструкції належного йому примі­щення площею 100 м2, яка передбачає зміну функціонального призначення: магазин перепрофілюють у кав'ярню із застосуванням підвального приміщення без втручання в несучі конструкції.

Оскільки виконання будівельних робіт у цьому випадку жодним чином не впливає на візуальне сприй­няття пам'ятки та її безпечне функціонування, клас наслідків (відповідальності) та категорію склад­ності визначають за таблицею А.1 Додатку А ДСТУ (24] без врахування категорії складності власне пам'ятки. У цьому прикладі об'єкт будівництва за всіма характеристиками належить до класу наслідків (відповідальності) СС1 та II категорії складності.

Як і в другому прикладі, об'єкт будівництва розта­шований в охоронній зоні в безпосередній близь­кості до пам'ятки на відстані двох або менше двох горизонтальних чи вертикальних розмірів пам'ятки, але при цьому не гарантує відсутності ризиків негативного впливу на пам'ятку — на­приклад, суттєво впливає на гідрогеологічний стан території.

У цьому випадку на основі містобудівних умов та обмежень встановлюють максимальну ви­соту й розміри у плані будівлі тощо, а клас на­слідків (відповідальності) та категорію складності об’єкта будівництва визначають відповідно до характеристики «Втрата об'єктів культурної спадщини» таблиці А.1 Додатку А ДСТУ [24], зважаючи на категорію пам'ятки (національного чи місцевого значення). Тобто такий об'єкт будівництва повинен бути автоматично віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС2 чи ССЗ відповідно та IV чи V категорії складності.

Охоронну зону не встановлено, або її територія практично дорівнює площі самої пам'ятки через наявну щільну забудову.

У цьому випадку, якщо об'єкт будівництва роз­ташовано від пам'ятки на відстані, яка є меншою, ніж два горизонтальних або вертикальних розмі­ри, клас наслідків (відповідальності) та категорію складності такого об'єкта визначають як у тре­тьому прикладі — залежно від відсутності або наявності негативного впливу на пам'ятку.

 г.Киев, Печерский район,бульвар Леси Украинки, дом 26Б, офис 404

(095)762-84-59, (067)837-18-94, (063)378-42-48

 

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

ОПЛАТА ПО ФАКТУ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ

 Представительства по всей Украине:

Киев, Одесса, Харьков, Днепр, Львов.

Отдел узаконивания самостроев

(095)762-84-59


Строительная лицензия и сертификация © 2010-2024. Все права защищены