Наприклад, відповідно до ДБН В.2.2-232009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» [18], для розрахунку шляхів евакуації на та­ких об'єктах необхідно визначати кількість покупців, які одночасно перебувають у торговельній залі. Для цього застосовується норма на одну людину:

• для магазинів у містах і селищах — 3 м² площі торговельної зали, включаючи площу, зайняту обладнанням;
• для магазинів у сільських поселеннях — 2 м²;
• для ринків — 1,6 м² площі торговельної зали для ринкової торгівлі.

Для виставкових споруд відсутні актуалізовані норми, тому роз­рахункову кількість відвідувачів можна прирівняти до торговель­них будівель. Це ж стосується касових зал банків, операційних зал поштових відділень.

Для вокзалів розрахунковою нормою є 5 м² площі приміщення на пасажира.

Зазначену нормативну базу може бути застосовано для визначення характеристики «Можлива небез­пека для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебувають на об'єкті (кількість осіб)».

ДБН 13.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» [19] регламентує площу робочого приміщення на 1 працівника не менше б м². З урахуванням допоміжних приміщень вона становить 10 м² загальної площі на 1 працівника, або 3 працівника на приміщення (уточнюється за планувальними рішеннями).

В адміністративних спорудах, розрахованих на приймання відвідувачів (органи місцевого само­врядування, відомства, офіси комерційних підприємств), кількість відвідувачів (осіб, які періодично перебувають на об'єкті) може дорівнювати кількості постійно перебуваючих осіб. Для деяких адміні­стративних будівель — будинків науково-дослідних інститутів, адміністративно-побутових корпусів виробництв — показник кількості відвідувачів може бути зменшений відповідно до технології (розділ проектної документації «ТХ») або досвіду експлуатації об'єктів-аналогів.

У видовищних будівлях і спорудах кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті, залежить від розрахункової місткості закладу, яку рекомендовано збільшувати з урахуванням випадків «аншлагу», розташування в залах додаткових місць і кількості тимчасових працівників, що приходять виключно на час заходу.

Це ж стосується культових будівель і молитовних будинків, обладнаних місцями для сидіння. За уста­леною практикою, для них пропонується розрахункова норма 0,5 м² на одного віруючого без ураху­вання вівтаря. На підставі такої норми розраховується кількість віруючих, тобто осіб, які періодично відвідують об’єкт.

У разі відсутності чинних нормативів для певних типів громадських будівель, а також для виробничих будівель та споруд, кількість осіб, які постійно або періодично перебувають на об'єкті, визначається за технологічним розділом проекту. Для попереднього визначення таких показників можуть вико­ристовуватися проекти-аналоги або зразкові технологічні розробки. При цьому слід враховувати, що певні приміщення можуть бути зайняті виключно технологічним обладнанням і тому не підлягають врахуванню при визначенні кількості тих чи інших осіб.