Добре пам'ятні часи далекого вже молодого виконробства, коли з нетерпінням чекали чергового приїзду на об'єкт представників авторського нагляду. І не тільки тому, що знову була нагода зустрітися з молодими проектантками, які зазвичай супроводжували маститого автора проекту.

Просто за час від попереднього відвідування назбирувалося чимало питань, які потребували авторського освячення. Як об'єктивних, так і чисто практичних.

Наприклад, ніяк не вдається знайти і завезти арматуру потрібного діаметру (то ж був час планової економіки), а інших (більших чи менших) діаметрів, як то кажуть, «з головою». Внесе автор проекту зміни до схеми армування і можна працювати далі.

Або помилилися при розмітці дверних прорізів і вже вигнали стіну або перетинку. Ну не розбирати ж, якщо це не критично. Але потрібно, щоб автор проекту вніс відповідні зміни.

Дуже поширеною була заміна монолітних залізобетонних ділянок перекриттів на нестандартні збірні плити заводського виготовлення. Тоді ще не було сучасних систем опалубки і укладання монолітного залізобетону і набагато простіше було замовити на заводі збірний елемент. От і вносили зміни уже під час будівельних робіт.

Таких прикладів можна приводити безліч. Нерідко і самі проектанти приходили із пропозиціями щодо певних змін. Тоді вже виконроби ставали господарями становища. Як правило, погоджувалися, якщо не треба було багато розбирати.

За сорок років змінилося багато. Хоча цілком ймовірно, що така практика ще існує на деяких об'єктах. Але тепер вона має відповідати законним підставам. Адже, якщо раніше основним і єдиним «законом» у будівництві були державні будівельні норми - то зараз те, що не передбачено чинним законодавством, має всі шанси бути забороненим. Тому спочатку про нинішнє законодавство у цій сфері, а саме: що слід відносити до проектної документації?

Проаналізувавши:

• Закони України: «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
• затверджені постановами Уряду «Порядок авторського нагляду» та «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи»;

затверджені наказами Мінрегіону «Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (далі - Порядок проектування) та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Слід відзначити, що найбільш точно визначають ситуацію якраз акти Мінрегіону. Що і не дивно, бо створювалися фахівцями-практиками.

Отже, на стадії будівництва об’єкта(точніше – під час виконання будівельних робіт) проектна документація має бути представлена у вигляді затвердженого проекту та розробленої на його підставі робочої документації, передусім робочих креслень.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРОЕКТУ

Порядком проектування дано визначення терміну «коригування проектної документації» як внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування. Співставляючи зі ст. 7 (наведена вище), методом виключення можна було б припустити, що може бути і просто внесення змін до проекту без відповідного завдання, якщо на те є згода автора.

Але навіть ці припущення розвінчує Порядок затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, який встановлює що:

Отже будь-яких підстав на рівні законодавчих і нормативно-правових актів для внесення змін до проектної документації без складання і затвердження завдання на проектування не існує. Таке завдання може бути складено, у тому числі, і за результатами авторського нагляду.

Здавалося б, все ясно. Але у ситуацію втручається ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом». За визначенням цей стандарт містить лише рекомендації, але деякі з них виписані у такій формі, яка має неоднозначне тлумачення.

Наприклад, п.4.4.: «Якщо під час будівництва, проектувальник, залучений до авторського нагляду, вносить зміни до проектної документації, такі зміни рекомендується погоджувати з генеральним проектувальником».

Пункт, що називається, «на виріст». Пункт не встановлює (і не може встановлювати!!!) права проектувальника, який здійснює авторський нагляд, вносити зміни до проекту. Це прерогатива законодавства. Він призначений для тої ситуації, коли у нього (проектувальника) з'являться такі права. А їх, у всякому разі поки що, немає.

Що, власне, підтверджується і позицією провідної експертної організації:

Наразі законодавством, нормативними актами та документами не визначено обсяг змін, які можуть бути внесені під час здійснення авторського нагляду без необхідності проходження експертизи зміненої проектної документації.

Суть авторського нагляду - це контроль, який здійснюється автором проекту об'єкта будівництва, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами під час будівництва об'єкта відповідно до вимог чинного законодавства та договору із замовником з метою забезпечення відповідності виконання будівельних робіт проектній документації.

Відповідно до положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.11 №45 (зареєстровано в Мін'юсті України від 01.06.11 №651/19389), кори гуванна.проа^моїдокументації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.

Настановою щодо проведення авторського нагляду за будівництвом (ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 п.4.9.2) визначено, що групою авторського нагляду відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється, у тому числі, вжиття, за необхідності, заходів щодо коригування проектних рішень відповідно до вимог нормативних документів, які набрали чинності після затвердження проектної документації.

Згідно з п.4.4 згаданої Настанови, якщо під час будівництва проектувальник, який залучений до авторського нагляду, вносить зміни до проектної документації, такі зміни рекомендується погоджувати з генеральним проектувальником.

Вважаємо, що при внесенні змін до затвердженої проектної документації, які торкаються питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, змінені проектні рішення підлягають обов'язковій експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, як це передбачено положеннями пункту 11 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.11 №560.

Аналогічно, скоригована проектна документація в частині виділення черг будівництва та/або пускових комплексів підлягає обов'язковій експертизі на предмет можливості такого поділу, щодо безпечної експлуатації та самостійного функціонування черг будівництва та/або пускових комплексів.

Що ж залишається? А залишається робоча документація, яка не затверджується а виконується. Ця стадія проектної документації якось незаслужено часто залишається за межами уваги контрольних органів і наглядових служб. Але ж будівельні роботи виконуються саме по цій документації.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

Загальні питання розроблення робочої документації викладені у розділі 9 ДБН А.2.2-3:2014. Але більш детально зазначені питання викладені у ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ» (чинний з 1.01.2010, далі - ДСТУ). Серед основних аспектів слід виділити наступні:

Робоча документація розробляється на підставі затвердженої стадії проектної документації і, відповідно, має їй відповідати. Затвердженню, як відомо, підлягає стадія «Проект» або затверджувальна частина стадії «Робочий проект».

Основною складовою робочої документації є робочі креслення, призначені для виконання будівельних і монтажних робіт (п.4.2 ДСТУ, додаток Ж до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Марки основних комплектів робочих креслень наведені у додатку А ДСТУ. їх перелік досить солідний.

Розділ 8 ДСТУ присвячений виключно порядку внесення змін у робочу документацію.

Наведемо деякі основні положення.

8.1 Під зміною робочого документа, раніше виданого замовнику, розуміють будь-яке виправлення, виключення або додання до нього якихось даних без зміни позначення цього документа.

8.2 Зміни вносять у оригінал документа. Внесення змін у розрахунки не допускається.

8.3 Копії аркушів робочої документації, які були змінені, розроблені додатково або випущені замість замінених, направляють організаціям, яким раніше були направлені копії документів, разом з копіями загальних даних відповідного основного комплекту робочих креслень, уточнених у відповідності з 8.5.

8.4 Дозвіл на внесення змін

8.4.1 Зміну документа виконують на основі дозволу на внесення змін (далі - дозвіл), складеного за формою 9 додатка И.

ДОДАТОК Й (обов'язковий)

Форма 9 - Дозвіл на внесення змін

Дозвіл затверджує керівник організації - розробника документа або за його дорученням інша посадова особа.

8.4.2 Підставою для одержання оригіналів документів для внесення в них змін є дозвіл.

Звичайно, з точки зору сьогоднішніх законодавчих постулатів документ з такою назвою не має права на життя. Мабуть, скоріше мова має йти про формальну згоду розробника на внесення змін, що абсолютно логічно і виправдано. Загалом ДСТУ містить немало визначень, які конфліктують з чинним законодавством, а тому потребує актуалізації.

8.5 Внесення змін

8.5.1 Внесення змін у оригінали документів здійснюють закресленням або підчищенням (змиванням).

...Далі викладені досить детальні рекомендації щодо оформлення змін у креслення і текстові матеріали.

Які з цього можна зробити висновки? Вносити зміни у робочу документацію, зокрема робочі креслення, можна, якщо вони не виходять за межі затвердженого проекту, і, навпаки

потрібно, якщо у робочій документації виявлені відхилення від проектних рішень.

Вносити такі зміни безпосередньо під час здійснення авторського нагляду за крайньої необхідності, в принципі, можливо, якщо потім будуть проведені процедури, визначені пунктами 8.2 і 8.3. Тобто будуть внесені зміни у оригінали креслень і текстових матеріалів, а їх копії надіслані організаціям, яким раніше були направлені копії документів.

Такою крайньою необхідністю, без сумніву, слід вважати невідкладне приведення робочої документації, у першу чергу робочих креслень, у відповідність до затвердженого проекту.

Враховуючи, що робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту, внесення таких змін до робочої документації є не стільки правом, скільки обов'язком посадової особи, що здійснює авторський нагляд, по недопущенню відхилень від проекту. Але, звісно, з оформленням у встановлений спосіб.

Іншого поки не вбачається. Можливо, хтось доповнить або підправить.