1. Щодо переоформлення ліцензії на безстрокову.

Відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон про ліцензування), ліцензії, які є чинними на день набрання чинності цим
Законом (28.06.2015) та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою
ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.
   Заява, оскільки затвердження її форми законодавством не передбачено, складається у
довільній формі і має містити щонайменше найменування та ідентифікаційний код ліцензіата -
юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків ліцензіата - фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної
особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відповідну відмітку в паспорті) згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За бажанням ліцензіата
до заяви додається копія ліцензії з додатком.
   Разом з цим, відповідно до частини 7 статті 15 Закону про ліцензування виключною підставою для переоформлення ліцензії є перехід права на здійснення виду господарської діяльності,
на який отримано ліцензію, від ліцензіата, що був фізичною особою - підприємцем, до іншої
фізичної особи, яка є її спадкоємцем (за умови відповідності спадкоємця вимогам відповідних
ліцензійних умов).
Відповідно до листа Державної регуляторної служби України від 17.02.2017 № 1006/0/20-17 у
разі звернення ліцензіата щодо надання підтвердження факту набуття ним права на провадження
виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а також щодо будь-якого іншого рішення органу ліцензування Державна регуляторна служба України рекомендує органу ліцензування надати таке підтвердження у будь-який визначений законодавством спосіб, наприклад, посиланням на сторінку офіційного веб-сайту органу ліцензування, де оприлюднене таке рішення.
При цьому слід зазначити, що згідно з Законом про ліцензування «ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню».
Тобто можливість переоформлення ліцензії на паперовому носії відсутня.
За заявою ліцензіата про переоформлення ліцензії на безстрокову інформація про безстроковість ліцензії розміщується на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції як органу ліцензування у розділі «Реєстр виданих ліцензій» (шляхом видалення інформації про термін дії ліцензії).
Ліцензіату направляється лист, у якому вказується реєстраційний запис інформації про без-
строковість ліцензії.
Тобто існує певна колізія. Ліцензії, які відповідають вимогам, наведеним у першому абзаці,
однозначно є безстроковими. Але підтвердити це через Реєстр виданих ліцензій можна лише
після звернення до органу ліцензування з відповідною заявою. Без такого звернення, як треба
розуміти, в органу ліцензування відсутні повноваження щодо видалення з Реєстру інформації
про термін дії ліцензії.

2. Чи підлягає переоформленню на безстрокову ліцензія на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що за класом наслідків
(відповідальності) належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1)?

Дійсно, до 1.03.2012 видавалися ліцензії на провадження господарської діяльності,
пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що за класом наслідків (відповідальності) нале-
жать до об'єктів із незначними наслідками (СС1). Немало з них відповідають вимогам, які наведені
у відповіді на попереднє питання, а тому формально стали безстроковими.
Починаючи з 10.06.2017, ліцензуванню підлягає господарська діяльність з будівництва об'єктів,
що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками – з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до законодавства, Держархбудінспекція - орган ліцензування господарської
діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів
із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Оскільки згідно з частиною 2 статті 8 Закону про ліцензування, у разі скасування ліцензування виду
господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними, ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками
(СС1), підпадають під цю норму, а тому не інакше як вважаються недійсними.
Відповідно ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням
об'єктів архітектури різних класів наслідків (відповідальності) – СС1 і СС2; СС1, СС2 і СС3,- очевидно не вважаються дійсними у частині провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

3. Чи обов'язково приводити перелік видів робіт безстрокової ліцензії у відповідність до Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256

У період з 01.03.2012 по 10.06.2017 ліцензуванню підлягала господарська діяльність,
пов'язана із створенням об'єктів архітектури, в частині будівництва об'єктів IV і V категорій
складності.
3 10 червня 2017 року набрав чинності Закон  України від 17.01.2017  №1817-VIII «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (далі --
Закон).
З дня набрання чинності цим Законом об'єкти будівництва (крім об'єктів будівництва, які є комплексами, тобто складаються з декількох будинків, будівель, споруд, кожний з яких має
власний клас наслідків - ред.):
III та IV категорій складності належать відповідно до об'єктів з середніми (СС2) наслідками;
V категорії складності належать відповідно до об'єктів із значними (ССЗ) наслідками.
Фактично з набуттям чинності Закону відбулось розширення сфери ліцензування виду господарської діяльності і, починаючи з 10.06.2017, ліцензуванню
підлягає господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками.
Крім того, пунктом 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та
значними наслідками (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256),
встановлено, що господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Цей перелік теж затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256
(далі - Перелік видів робіт).
Норма щодо визначення Кабінетом Міністрів України Переліку видів робіт також встановлена
положеннями статей 2, 8, 9 Закону України «Про основи містобудування».
На жаль, стало недобрим правилом при прийнятті нових нормативно-правових актів не
передбачати перехідних положень або повноважень відповідних органів влади щодо тлумачення неврегульованих аспектів, що виникають після набрання чинності нових норм. Як діяти у
такій ситуації органу ліцензування? Адже абсолютно очевидно, що технічна суть і зміст будівельних робіт від коригування їх назви чи позначення не змінилася. Так само, як потенціал організації, що мала ліцензію на будівництво об'єктів ІV категорії складності, цілком дозволяє їй виконувати роботи на всіх об'єктах класу СС2. Але ж про це хтось має заявити. А поки такої заяви немає відповідальні виконавці можуть діяти тільки в межах і спосіб, передбачений законодавством і, звісно, нести відповідальність за відхилення від встановлених норм. Так буде доти, допоки суто технічні питання будівельної діяльності будуть вирішуватися на підставі законодавчих норм, а не з врахуванням технічних і технологічних аспектів будівництва.
Тому немає нічого дивного у тому, що невідповідність переліку видів робіт  безстрокової ліцензії до Переліку видів робіт орган ліцензування змушений розглядати як порушення Ліцензійних умов. Адже повноважень щодо тлумачення, не кажучи вже про врегулювання, зазначеної ситуації у нього немає.

4. Чи потрібна ліцензія для виконання робіт, які не передбачені Переліком видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню (встановлення вікон, улаштування покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо)?

В принципі, питання риторичне, Завжди можна знайти (або сформулювати) назву роботи, якої немає у Переліку видів робіт. Це нескладно. Інша справа - з якою метою це робиться? Навряд, що таке питання ставиться організацією, яка має ліцензію з переліком робіт, який очевидним чином передбачає виконання відповідної роботи. Тут можна було б поставити крапку - але орган ліцензування так відповісти не може, Тому по порядку.

Відповідно до Закону про ліцензування, ліцензуванню підлягає господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про архітектурну діяльність».

Частиною другою статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі – Порядок ліцензування), визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначений Порядок ліцензування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 (із змінами).

На виконання Закону про ліцензування постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками (далі - Ліцензійні умови) та Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню (далі - Перелік видів робіт).

При цьому зазначеним Переліком видів робіт окремо не передбачені роботи із встановлення вікон, улаштування покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо.

Разом з цим такі роботи можуть бути технологічною складовою або виконуватися відповідно до проектної документації у складі робіт, які підлягають ліцензуванню. Тобто у разі, якщо проектом будівництва об'єкта (реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення) передбачено встановлення вікон, улаштування   покрівель, опорядження фасадів, встановлення приладів вимірювання в житлових будинках тощо, і такий об'єкт віднесено до об'єктів, що закласом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми або значними наслідками,суб'єкт господарювання, який виконує зазначені роботи, має отримати ліцензію згідно з відповідним розділом Переліку видів робіт - «1.00.00. Будівельні та монтажні роботи загального призначення» або «2.00.00. Будівництво об'єктів інженерної інфраструктури».

5. Чи підлягає ліцензуванню виконання функцій генерального підрядника на об'єктах будівництва, до складу яких входять об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та/або значними наслідками?

Відповідно до статей 4 та 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну
діяльність», створення об'єкта архітектури здійснюється відповідно до проектної документації
та включає в себе комплекс робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту.
ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (з врахуванням Змі-
ни № 1, яка набула чинності з 1 червня 2018 року) визначено, що:

• нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва;

• реконструкція - перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг;

• капітальний ремонт - сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію  в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання в несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною  зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також  благоустрій території;

ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток
архітектури та містобудування» визначено, що реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних
ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забез-
печенням збереження їхньої автентичності.
Згідно зі статтею 317 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV (далі - Господарський кодекс) будівництво об'єктів, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюється на умовах підряду.
Відповідно до статті 318 Господарського кодексу, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої
сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені
договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
На підставі статті 319 Господарського кодексу підрядник має право залучати до виконання
договору третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний
підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» генеральний підрядник координує діяльність
субпідрядників на будівельному майданчику, здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань, відповідає за організацію будівельного виробництва тощо.
За усталеною практикою договір підряду укладається замовником із підрядником, який
здійснюватиме реалізацію основних (профільних) розділів проекту відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Виходячи з наведеного, підряднику у разі набуття ним статусу генпідрядника достатньо мати
ліцензію на виконання будівельних робіт, які він буде здійснювати власними силами на об'єкті
будівництва, за відповідним класом наслідків (відповідальності), зазначеним у додатку до ліцензії.
При цьому якщо об'єктом будівництва є комплекс, то рівень ліцензії має відповідати найвищому класу наслідків із числа об'єктів, що включені  до складу комплексу.

6. Чи підлягає ліцензуванню вид робіт «інжинірингова діяльність у будівництві» на об'єктах будівництва, до складу яких входять об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками?

Відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон України)
ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Порядок ліцензування).
На виконання Закону про ліцензування постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016
№ 256 затверджено Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва
об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними
наслідками, які підлягають ліцензуванню.
Такого виду робіт як «інжинірингова діяльність у будівництві» у Переліку видів робіт не міститься.
Відповідно до статті 1 Закону України інжинірингова діяльність У сфері будівництва (інжиніринг) - діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.
Крім того, статтею 17 Закону України визначено, що відповідальні виконавці окремих ви"
дів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію.
Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 затверджено перелік видів
робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять відповідну професійну атестацію (в т. ч. Перелік видів робіт (послуг) містить пункти «Архітектурне та інженерно-будівельне проектування», а також «Інжинірингова діяльність у
сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва»).

7. Чи можна будувати на материковій частині України по ліцензії, виданій (до анексії) в Автономній Республіці Крим?

Відповідно до пункту 129 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони
«Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
України», під час тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на території ВЕЗ «Крим»
застосовуються з урахуванням того, що ліцензії, надані суб'єктам господарської діяльності до на-
брання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим
на тимчасово окупованій території України» згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», та/або дозволи, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»:

- можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії;
-  не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків,
коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) втрачає чинність Закон України
«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

8. Як вноситься плата за видачу ліцензії?

Відповідно до статті 14 Закону про ліцензування плата за видачу ліцензії вноситься ліцензіатом у строк не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення на порталі електронних сервісів рішення про видачу ліцензії.
На сьогодні не визначено порядок оприлюднення рішення про видачу ліцензії на порталі
електронних сервісів.
Також відповідно до законодавства до 1 січня 2019 року набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення прийнятого органом ліцензування рішення про видачу ліцензій на його офіційному веб-сайті.
Таким чином, тимчасово, до 1 січня2019 року, набуття здобувачами ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня
оприлюднення органами ліцензування прийнятих ними рішень про видачу ліцензій на їх офіційних веб-сайтах.
Вказана вимога виконується Держархбудінспекцією шляхом розміщення такої інформації
на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції dabi.gov.ua у розділі «Реєстр виданих ліцензій».
Також на виконання пункту 9 Порядку ліцензування про прийняте рішення щодо видачі ліцензії Держархбудінспекція повідомляє здобувача ліцензії в електронному вигляді (на електронну
адресу, вказану у заяві про отримання ліцензії).
Таким чином, плата за видачу ліцензії вноситься ліцензіатом у строк не пізніше десяти робочих днів з дня отримання від органу ліцензування повідомлення про прийняте ним рішення
щодо видачі ліцензії.
Документом, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, є копія квитанції, виданої
банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) з поштового відділення зв'язку.
Плата за видачу ліцензії справляється за кодом класифікації доходів бюджету 22011800.
Інформація щодо казначейських реквізитів для сплати за ліцензію розміщена на офіційному сайті
Держархбудінспекції dabi.gov.ua у розділі «Напрямки діяльності», у підрозділі «Ліцензування».
У документі, що підтверджує факт плати за видачу ліцензії, обов'язково повинні бути зазначені назва суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ, розмір суми внесеної плати.
Плата за отримання ліцензії справляється у розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом
ліцензування рішення про видачу ліцензії (станом на 01.12.2019 складає 2 102 грн 00 коп.).

Звертаємо увагу, що згідно з чинним законодавством несплата за видачу ліцензії у встановлений строк є підставою для анулювання ліцензії.

9. Щодо ліцензії на виконання робіт з огляду, обстеження та паспортизації об'єктів будівництва, введених в експлуатацію.

Насамперед, варто визначитися, що це за обстеження, оскільки в нашій країні існує декілька видів обстежень об'єктів будівництва, і ось головні з них:

• Обстеження та паспортизація об'єктів будівництва, введених в експлуатацію

• Обстеження для проектування

• Обстеження  самочинного будівництва (по будівельній амністії)

• Обстеження судовими експертами (судова експертиза)

Всі вони відрізняються один від одного, оскільки є відмінності в нормативно-правовій базі, якою вони регулюються, виконавцях робіт, меті, результаті тощо.

Загальні засади огляду, обстеження та паспортизації об'єктів, введених в експлуатацію, встановлено статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до цієї статті, власники або управителі об'єктів будівництва забезпечують поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об'єктів протягом усього періоду їх існування та несуть відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом.

Обстеження об'єкта будівництва здійснюється з метою оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним технічним регламентом, та вжиття обґрунтованих заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.

Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1764.

Результати  обстеження відображаються у паспорті об'єкта будівництва. Форму цього паспорта затверджено наказом Мінрегіону від 10.11.2017 № 298.

Обов'язковому  обстеженню підлягають об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, а також багатоквартирні житлові будинки незалежно від класу наслідків (відповідальності).

За рішенням власників або управителів також може проводитися обстеження інших об'єктів.

Крім того, у випадках, передбачених законодавством, під час обстеження об'єкта проводиться сертифікація його енергетичної ефективності (більш детальніше про сертифікацію енергетичної ефективності див. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель»).

У період між обстеженнями власники або управителі своїми силами чи із залученням інших суб'єктів господарювання забезпечують огляд об'єктів та вживають заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (далі – Порядок обстеження).

Відповідно до Порядку обстеження, рішення щодо необхідності проведення обстеження об'єктів приймається їх власниками або управителями.

Проведення обстеження об'єкта забезпечується його власником або управителем шляхом залучення відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, або підприємств, установ чи організацій, у складі яких є відповідальні виконавці таких робіт.

Інформація про виконавців повинна бути розміщена на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. Ніякого іншого документа, у т.ч ліцензії, для проведення робіт з обстеження не вимагається.

Обстеження багатоквартирних житлових будинків проводиться виконавцями з урахуванням результатів огляду, проведеного відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76.

Строк проведення першого обстеження настає після закінчення гарантійного строку, визначеного відповідно до статті 884 Цивільного кодексу України (10 років, якщо інше не встановлено договором або Законом).

Періодичність проведення  обстеження об'єктів визначається відповідними нормативноправовими актами або будівельними нормами.

Зокрема, рекомендації щодо термінів обстежень об'єктів наведені в Міждержавному стандарті ГОСТ 31937-2011.