Щодо особливості вибору і застосування у назві об'єкта будівництва таких видів будівництва як реконструкція та реставрація. Зокрема, чому не можна провести реконструкцію незавершеного будівництва або виконати капітальний ремонт на об'єкті культурної спадщини. На всяк випадок нагадаю, що у назві об'єкта будівництва у числі трьох обов'язкових складових частин назви має бути зазначено вид будівництва. Це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт. Під питанням що один вид будівництва  - технічне переоснащення, але про нього у наступних статтях.

  Отже, один з цих наведених видів будівництва, обов'язково має бути у назві об'єкта будівництва, де завгодно, краще на початку назви, щоб зняти всі питання відразу, може бути у кінці, щоб легше виправляти вже сформовану назву, може в середині, але має бути. Відсутність такої інформації може розглядатися як підстава для відмови у видачі дозволу, у тому розумінні, що назва об'єкта будівництва за проектною документацією не відображає вид будівництва відповідно намірам забудови, як це передбачено пунктом 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво. Отже, реконструкція. У визначенні даному у ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, визначення реконструкції звучить так:  реконструкція - перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується вдосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції що виготовляється, поліпшенню умов експлуатації та якості послуг. Слід підкреслити, що визначення діє у наведеній реакції після 01.06.2018 року коли набула чинності Зміна №1 до вказаних ДБН. У порівнянні з початковою редакцією, у визначенні, у доповнення до прийнятого в експлуатацію, з'явився такий собі симптоматичний термін -  "існуючого". Ну очевидно були випадки. Але які?  Що розуміти під існуванням об'єкта? Функціональний стан чи фізична наявність? Якщо останнє то у якому обсязі, наприклад, с покрівлею чи без яким? Яким чином підтвердити існування об'єкту, хто і коли це має здійснювати і хто контролювати? Експертиза проекту, орган що надає право на виконання будівельних робіт, чи орган контролю у будівництві?  А чи не може бути ситуація коли для перебудови потрібно змінити фундаменти, тобто демонтувати всю "коробку"? У чому різниця такої ситуації від нормативно-визначеної?  Бачити скільки питань поставило незначне доповнення. 

  Але залишимо у спокої це питання, а от як витікає з значення, замовник з проектувальником практично не обмежені у своїх намірах і уподобаннях щодо подальшої долі існуючого об'єкту будівництва. Певні обмеження таких намірів полягає у створенні на перший погляд непомітної норми, щодо того що, реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій. Іншими словами, якщо у результаті виконання будівельних робіт з реконструкції, з'явиться повністю нова споруда, то це вже виходить що і не реконструкція, бо немає повного чи часткового збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій існуючого об'єкта, з усіма відповідними наслідками. На завершення нагадаю що як і за капітального ремонту реконструкція передбачає призупинення на час виконання робіт  експлуатацію об’єкта в цілому, або його частині, за умови їх автономності. І це має знайти своє відображення в проектно-технологічної документації. Але це ще не все. За змістом реконструкція може бути пов'язана з необхідністю отримувати містобудівні умови і обмеження, чи не отримувати їх. Загалом, перелік об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, містить 9 випадків реконструкції без отримання цих обмежень. Якщо раніше, рішення щодо того чи потрібні вони, ці містобудівні умови і обмеження для реконструкції, чи ні, приймалося замовником, за допомогою чи сприянням проектувальника звісно, то тепер, все рівно потрібно звертатися до уповноваженого органу містобудування та архітектури, щоб отримати підтвердження відсутності отримання містобудівних умов і обмежень. І це абсолютно правильно, бо на те він і уповноважений орган, володіти містобудівної ситуацією у певному населеному пункті. 

 У контексті розгляду питання про реконструкцію, не можна обійти увагою ще одну досить поширену парадигму, як відомо парадигма це система поглядів, на думку не малого числа учасників будівництва, цілком прийнятною видається реконструкція об'єкту незавершеного будівництва. Ну дійсно, спочатку був задум будувати торгово-розважальний центр, а потім вирішили перепрофілювати в  кінотеатр або щось інше. Цілком життєва ситуація. Але містобудівне законодавство такої ситуації акції не підтримує, бо реконструкція може бути за визначенням тільки на прийнятому в  експлуатацію об'єктів, а об'єкт незавершеного будівництва, за визначенням є неприйнятним в експлуатацію. Однак прикладів таких спроб немало. В реєстрі будівельної діяльності що діє в рамках утвореної єдиної електронної системи   будівельної діяльності, за бажанням  ви можете познайомитися, але знайте те що в деяких містах зокрема, містах Острозі, Кам'янець-подільському і навіть у Львові до цього питання підходять досить креативне, тобто або не всі читали нормативні акти або в термін незавершеного будівництва вкладається якісь додатковий зміст, який без детального вивчення ситуації зрозуміти важко, може й так. Практичні ситуації можуть бути різними і не завжди знаходять нормативну основу. Може дійсно за назвою такою стоїть цілком прийнятна структура об'єкта будівництва.

Як виходити ситуації коли прийнято рішення замість розпочатого будівництва збудувати щось інше, нормативного визначеного універсального шляху немає. Все залежить від конкретної ситуації, від стану будівництва, розмаху майбутнього перепрофілювання і багатьох інших чинників. А загалом м би радив дуже ретельно, комплексно, інтегровано  підходити до формування назви об'єкта будівництва. Вона має бути найпростіша і найзагальніша. Бо якщо назва об'єкта дозволяє його перепрофілювання, то все зводиться до звичайного коригування проекту. Реставрація. Відповідно до закону України "Про охорону культурної спадщини" реставрація -  це сукупність науково-обґрунтованих заходів, щодо укріплення, іншими словами консервації, фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автотентичності. Аналогічне визначення  містить ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. З початку про об'єкт будівництва на якому виконуються такий вид будівельних робіт як реставрація, тут є деякі нюанси. Відповідно до закону України "Про охорону культурної спадщини", об'єкт культурної спадщини це визначне місце, споруда, комплекс, їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети і не буду далі продовжувати хто бажає можете прочитати самі. Але дуже загалом щоб провести ідентифікацію певного об'єкта як об'єкта реставрації. На допомогу приходить стаття 32, але вже закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка визначає, що пам'ятки культурної спадщини  національного та місцевого значення, визначені відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", відносяться виключно до об'єктів із значними наслідками СС3. Отже маємо об'єкт культурної спадщини і маємо пам'ятку культурної спадщини. Але відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини" виявляється, що пам'ятка культурної спадщини, це все об'єкт культурної спадщини, але який занесений до державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини який взятий на державний облік, тобто, певна споруда як потенційний об'єкт будівництва тобто реставрації стає пам'яткою культурної спадщини якщо її занесене до державного реєстру нерухомих пам'яток України або взяти на державний облік. Іншими словами, об'єкт культурної спадщини як мінімум певний час може не відноситись до пам'яток культурної спадщини. Це зокрема, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини, до вирішення питання про їх реставрацію, а також об'єкти що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами створеними за старовиною проектами чи науковою реконструкцією. Відповідно клас наслідків такого об'єкта, у разі здійснення на ньому реставраційних робіт, має визначатися на загальних підставах, тобто він не обов'язково має бути класу СС3.

  Така ситуація не є доброю, бо може створювати умови для певних маніпуляцій. Взагалі реставрація це досить специфічний вид будівництва де суміщаються і поєднуються як власне будівельні роботи загального призначення так і творчі, художні, мистецькі інші роботи. Тому крім ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, при формуванні такого об'єкта будівництва слід користуватися, і не тільки користуватися а й виконувати вимоги  "спеціалізованого" ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, як видно уже із самої назви цього ДБН, на об'єкті будівництва на якому планується виконувати роботи з реставрації, розробляється науково-проектна а не проектна документація, нерідко неврахування цього аспекту призводить до прозаїчної відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки тлумачиться що подана не та документація яка потрібна щоб була подана. Іще, реставрація багатолика. Як вид будівництва у назві об'єкта можна використовувати такі собі назви синоніми: реабілітація, консервація, музеєфікація, ремонт реставраційний а також можливо збереження, пристосування пам'яток, регенерація. Можливо варто було б запозичити цю практику і на інші види будівництва, тобто мається на увазі застосовувати синоніми на слово. Не думаю що було б гірше.