№11. Скільки комплексів у будівництві?
Сьогодні говорити будемо про вживання терміну "комплекс", яке дуже поширене у документах пов'язаних з будівництвом. Починаючи з того, що сукупність всіх сил, ресурсів і засобів будівельного призначення, нерідко називають будівельним комплексом. За академічним визначенням, комплекс - це сукупність предметів, явищ, дій, властивостей що становлять одне ціле. І тому заперечувати про таке вживання терміну якось не приходиться, так само як і те що до об'єкта будівництва, це ніякого відношення не має.
Термін "комплекс" щодо об'єкта будівництва може бути застосовано принаймні у трьох форматах: як складова частина назви об'єкта будівництва, як вид об'єкта будівництва, як пусковий комплекс об'єкта будівництва. Тому наприклад, в об'єкті з такою поширеною назвою житловий комплекс, слово може бути використано 3 рази із різними значеннями, які ніде не перетинаються, і не взаємозалежать. Крім використання у назві, такий об'єкт буде комплексом, якщо складатиметься з двох і більше будинків. І незалежно від виду об'єкта будівництва і його назви, в ньому можуть бути виділені пускові комплекси, які можуть бути прийняті в експлуатацію до завершення всього будівництва, якщо тільки не забути про це вказати у завданні на проектування. Це у загальному плані, далі про кожен формат трохи детальніше. Використання слова "комплекс", у назвах об'єктів будівництва є досить поширеним, наприклад, будівництво житлового комплексу вбудованими приміщеннями громадського призначення, будівництво свинокомплексу, нове будівництво багатофункціонального комплексу, нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром, з готелем та житловими приміщеннями. Палітра назв звичайно вражає, але як ви розумієте крім натяку на багатофункціональний статус майбутнього об'єкта нерухомості, таке застосування комплекс ніякого іншого призначення немає, і ні на що не впливає. Ні у контексті розроблення проекту, ні при набутті права на виконання будівельних робіт, чи введення в експлуатацію. Просто красива і солідна назва і не більше. Хоча звісно, якщо об'єкт будівництва за видом чи структурою є комплексом, тобто складається з двох і більше споруд, вживання слова комплекс є досить доречним і обґрунтованим, але не завжди це можна зробити. Скажімо у прикладі сонячної електростанції, який розглядався у попередній статті, такий об'єкт будівництва за видом є комплексом, але у його назву слово комплекс якось не ліпиться, та і нормативно такої вимоги немає. Наступний формат застосування слова, а точніше вже терміну "комплекс", це визначення виду об'єкта будівництва. Нагадаємо, що згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси. Визначення терміну комплекс у законі немає.
Його можна знайти в Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженої Мінрегіоном, та в ДБН А.2.3-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. Вони трохи різняться, ДБН, з одного боку виставляє додаткову вимогу що об'єкти, які входять до складу комплексу, мають бути об'єднані цільовим призначенням, погодьтеся трохи риторично. Де і як це можна зробити.
З іншого боку, через фразу "як правило", ДБН допускає, що на комплекс може не обов'язково бути єдина проектна документація. Ну а це взагалі нонсенс, не дай Бог, крайнього не знайдеш.
Тому користуватися потрібно визначенням наведеним у Порядку проектування, воно чітке, лаконічне і зрозуміле. Якщо не враховувати таку собі «мантру», що зустрічається у багатьох актах - будинок, будівля, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури. І будинок, і будівля, тим паче лінійний об'єкт інженерно - транспортної інфраструктури, є різновидами споруд, як і багато інших споруд цільового призначення, які і перелічити то нереально.
Ну а визначення в ДБН, я гадаю буде приведено у відповідність з Порядком проектування. Зараз готуються зміни до цих ДБН, треба сподіватися не забудуть і про це.
Висновків із вищесказаного два. Встановлення виду об'єкта будівництва від його назви не залежить. Скільки не називай його комплексом, якщо об'єкт будівництва складається з однієї споруди, він ніколи не стане комплексом у визначенні, наведеному у Порядку проектування. І навпаки, якщо єдина проектна документація виготовлена на дві і більше споруд, такий об'єкт будівництва є комплексом, або будовою, незалежно від його назви. І тільки у такому об'єкті будівництва можуть бути, за певних умов, виділені черги будівництва, про що детально було розказано у попередній статті. А для можливості виділення пускових комплексів, об'єкт будівництва не обов'язково має бути комплексом, чи будовою, про це далі. Третій формат використання терміну комплекс - це пусковий комплекс об'єкту будівництва. Як і в історії з чергами будівництва, визначення терміну пусковий комплекс законодавство не містить. Порядок проектування теж, тільки рамкове згадує про можливість виділення пускових комплексів, а тому знову звертаємось до ДБН А 2.2-3:2014. Але спочатку одна нотатка,в нормативно-правових актах, терміни черга будівництва і пусковий комплекс, майже завжди стоять поруч, через кому чи сполучник "та", "чи". Немало у кого це створює ілюзію їх тотожності, тому пропоную порівняти їх визначення, які дуже подібні за побудовою. Вони наведені у ДБН А 2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво:
3.20 Пусковий комплекс
Визначена проектною документацією частина комплексу (будови) або його черги, чи відокремлена частина будинку, будівлі, споруди, введення в експлуатацію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, безпечну експлуатацію та самостійне функціонування.
3.26 Черга будівництва
Визначена проектною документацією частина комплексу (будови) - будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в експлуатацію якої частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, її безпечну експлуатацію та самостійне функціонування.
Обидва визначення, умовно можна розділити на три частини, дві з яких, перша і третя практично ідентичні. Це де йдеться про те що і черга і пусковий комплекс визначаються проектною документацією, і нічим іншим, а також щодо умови їх введення в експлуатацію, або надання послуг. Різниця у другій, середній частині, де йдеться про розшифровку складу черги чи комплексу. Як бачите, пусковий комплекс може бути виділений у складі об'єкта будівництва будь-якого виду, а не тільки комплексу. У цьому одна з його головних відмінностей від черги об'єкта будівництва, яка може бути виділена тільки у такому об'єкті будівництва як комплекс.
Інша, майже рокова відмінність полягає у тому, що на пусковий комплекс не передбачено можливості розроблення та затвердження окремої проектної документації. Відповідно неможливе і набуття права на виконання будівельних робіт. Це чи не єдиний випадок коли терміни черга і пусковий комплекс не зазначені у нормативному акті поруч. Мається на увазі пункт 9 Порядку проектування, другий абзац, Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі - стадія ЕП). Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.
Якщо у першому реченні вказано і черга і пусковий комплекс поряд, в тому плані що проектна документація на них розробляється на об’єкт будівництва в цілому то у другому реченні, де йдеться про те що може бути затверджена проектна документація на окрему чергу, згадана тільки черга. Що й дозволяє зробити той висновок, про який я сказав раніше. Як і той що, якщо йдеться про виділення в об'єкті будівництва тільки комплексів то розроблення схвалювальної стадії не виглядає обов'язковим. Разом з тим, що і підтверджується власне визначенням, передбачена можливість окремого введення пускового комплексу в експлуатацію, але на підставі єдиних на весь об'єкт будівництва, проектної документації та право на виконання будівельних робіт. Ось так, відхилення від наведених постулатів, а таке нерідко трапляється у неймовірних комбінаціях, як правило, має наслідком відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Є ще одна тема, пов'язана як с пусковими комплексами, так і віднедавна, із чергами будівництва. Це внесення до них змін. В принципі, іншого шляху як коригування проекту немає, тому що будуть змінені техніко-економічні показники проекту, які відповідно до ДБН А.2.2-3:2014, говорять що при проектуванні за чергами будівництва, а також за необхідності з виділенням пускових комплексів, техніко-економічні показники зазначаються у тому числі для кожної черги та пускового комплексу.
Але є одна ситуація яка дозволяє вносити зміни в межах затверджених проектних рішень. Тобто, треба думати, без коригування проекту, в усякому разі так воно задумувалось, коли приймалося. Виписана вона в Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, пункт 8, і звучить так - у разі потреби, замовник може до прийняття об'єкта в експлуатацію, вносити до проекту будівництва, погоджені з автором такого проекту, зміни щодо черги та, або пускового комплексу у межах затверджених проектних рішень. Але про це іншим разом. До зустрічі!