Сьогодні пропоную огляд заходів, які мають бути виконані до початку виконання будівельних робіт. Мова йтиме про журнали робіт, насамперед про загальний журнал. 

  Але спочатку не можу утриматись від подиву, що веденню журналів робіт, не знайшлося місця, у єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Це при тому, що всі журнали надаються під час огляду об'єкта у процесі прийняття його в експлуатацію. То чому ж відразу не вести їх в електронному форматі, як і іншу виконавчу документацію, яка досить добре структурована і формалізована, для переведення її у цифру? Дозволю собі виключно об'єктивне спостереження: всі об'єкти будівництва у процесі їх створення чи зміни проходять 3 фази, на  першій містобудівній, вирішується питання інтеграції об'єкта будівництва в існуюче містобудівне середовище: це видача містобудівних умов і обмежень, будівельного паспорта, технічних умов тощо. Далі об'єкт переходить в архітектурну фазу: розроблення проектної документації, експертиза, і як завершення цього процесу -  набуття права на виконання будівельних робіт. І тільки на третій, будівельній фазі об'єкт будівництва стає власне об'єктом будівництва у практичному розумінні цього терміну. Першим двом фазам, містобудівній та архітектурній, приділено достатньо уваги і місця, як в електронній системі, так і в порядку їх контролю.  А от з електронною документалізацією власне, процесу будівництва, поки що все погано, не цікавий він для діджиталізації.

  Чому не цікавий? Законами та  нормативно-правовими актами, досить детально визначені етапи набуття права на виконання будівельних робіт, та прийняття об'єкта в експлуатацію. А те, що відбувається між цими подіями, тобто організації технології будівельного виробництва, від яких власне і залежить якість будівництва, залишено на рівні державних будівельних норм. Це при тому, що нормативно-правовими актами встановлені порядок проектування і експертизи проектів, проведення авторського і технічного нагляду, проведення технічного обстеження і навіть технічної інвентаризації. Певною мірою цю нішу заповнюють затверджені урядом загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві. Я їх далі буду називати просто Загальні умови. Але щоб повністю диджиталізувати процес будівництва, зокрема ведення виконавчої документації, треба заглиблюватись у ДБН. А це не всі мабуть і цікаво, і по силам. А тому затвердження відповідного нормативно-правового акту, не тільки зняло б чимало питань, які накопичились у цій сфері а й дозволило б їх цифровізувати.

   Далі по суті: загальний журнал і спеціальні журнали окремих видів робіт, належать до виконавчої документації. Згідно з ДБН "Організація будівельного виробництва", загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва. Можна сформулювати ще точніше? Не думаю. 

   Ну і потрібно додати, що згідно із визначеннями, наведеними у загальних умовах, журнали робіт, як і інша виконавча документація, віднесені до документів про виконання договору підряду, тобто документів про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів, нормативним вимогам. Ці документи підрядник зобов'язаний забезпечити вести, та передати замовнику в установленому порядку, так говорить пункт 31 Загальних умов. Загальний журнал робіт, можна сказати, існував завжди, у всякому разі, ще у СНІПі 1985 року "Организация строительного производства" визначалося, що на кожному об'єкті будівництва, потрібно вести загальний журнал робіт. У діючій редакції ДБН, слово кожному відсутнє, хоча у редакції ДБН 1996-го року ще було присутнє. В той же час, винятків коли загальний журнал робіт не ведеться теж не зазначено, тобто за умовчанням виходить, що загальний журнал має вестися на кожному об'єкті будівництва. Говорити про структуру, склад журналів робіт, справа не дуже вдячна. Стільки років ведуться, всім знайомі і звичні. До того ж ДБН містить вказівки щодо ведення журналів. Хоча питань до заповнення тих чи інших позицій немало, тому зупинюся лише на моментах вразливих з точки зору державного контролю за веденням загального журналу робіт.

 Як відомо, відповідно до обов'язкового додатку А ДБН «Організація будівельного виробництва», загальний журнал робіт складається з першої або титульної сторінки, шістьох таблиць і останньої сторінки. Згідно з вказівками, титульний лист або перша сторінка загального журналу робіт заповнюється до початку будівництва, генеральною підрядною будівельною організацією за участі проектної організації і замовника. Відразу питання, що вважати початком будівництва? Питання не риторичне, відповідь на це питання можна знайти у Загальних умовах. Пунктом 5 яких, до істотних умов договору підряду віднесені строки початку та закінчення робіт, далі в дужках зазначено будівництво об'єкта. Саме вони очевидно і мають вказуватися на першій сторінці загального журналу робіт, як початок робіт за договором. І очевидно що саме до цієї дати має бути заповнена перша сторінка загального журналу, у якій у відповідний момент буде проставлено дату фактичного початку будівельних робіт. А сам журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації що його видала. Так у всякому разі поки що, поки не відбудеться його цифровізація. Ось вам перший контрольний рубікон. Було б логічним, у якийсь спосіб, узгоджувати дати відкриття загального журналу робіт з датою набуття права на їх виконання, бо нерідко між цими датами існує чималий проміжок часу, який у певних випадках має значення, наприклад доцільність включення об'єкта будівництва до плану перевірок, якщо ще не відкрито загальний журнал робіт. Далі виникає питання щодо необхідності підпису титульного листа головним інженером

 проекту, вказано тільки ГІПом,  але звичайно мається на увазі і ГАП. Це так би мовити рудименти професійних «заморочок». Хто нормативний документ складав? Будівельники не бачать ГАПа, а архітектори  ГІПа. Якщо мається на увазі забезпечення авторського нагляду, то можна було б так і записати, як це нижче зроблено для технічного нагляду, але існуючий запис більш ефективний. У такий спосіб ГІП чи ГАП фактично засвідчують наявність розробленої робочої документації, без якої розпочинати будівельні роботи неможливо. Отже, якщо ГІП чи ГАП,  чи обидва разом поставили свої підписи на титульному листі загального журналу робіт, а робочої документації нема -  питання для контролю. Іншими словами, якщо до дати початку робіт за договором, робоча документація не розроблена, то вона має бути розроблена до фактичної дати початку робіт бо і ГІП і ГАП здійснюють якщо не розроблення, то точно авторський нагляд за її розробленням.

  Другий контрольний рубікон. Як уже зазначалося, титул заповнюється за участю замовника. У редакції 1996-го року ДБН, для нього разом з інженером технічного нагляду, була передбачена окрема позиція, тепер у ній вказано тільки інженера технічного нагляду який треба вважати і відповідає за замовника. Ну і варто б тоді було б додати ще інженера-консультанта, якщо він звичайно є.

 До шести таблиць, з яких власне і складається тіло журналу робіт, питань теж немало. Таблицям вже 25 років, бо у новому ДБН фактично вони такі ж як і у редакції 1996-го року, яка повторює практичну редакцію ще 1985 року. Зрозуміло що таблиці заповнюються у процесі виконання робіт, для того вони власне і призначені. Заповнюється відповідно до вказівок, наведених у додатку А ДБН, які теж фактично незмінні з 1996-го року а то й з 1985. Не буду коментувати, вони ж бо чинні, а значить потрібно виконувати. З точки зору контролю увагу можуть викликати наступні моменти. Таблиця А2: має бути узгоджена з переліком робіт для яких необхідно складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, які відповідно до пункту 9.2. ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво» входить до складу робочої документації. Ці переліки приводяться згідно з ДСТУ основні вимоги до проектної та робочої документації у загальних вказівках кожного основного комплекту робочих креслень. Таблиця А5 має бути узгодженою з таблицею Ж2  - відомості обсягів основних будівельних робіт яка міститься у проекті організації будівництва. Загалом для кваліфікованого перевіряючого аналіз і співставлення таблиць А2, А5 і Ж2 та робочої документації відповість на питання належного чи неналежного ведення загального журналу робіт. Плюс порівняння записів у таблиці А5 з візуальним оглядом виконання робіт, адже види робіт вказані у таблиці Ж2 проект організації будівництва, мають бути відображені у таблиці А5 загального журналу робіт, як мінімум через один запис хоча на практиці їх як правило декілька. А у таблиці А2 не можуть бути не вказані акти передбачені робочою документацією, звідси алгоритм перевірки, спочатку вивчається робоча документація і проект організації будівництва, візуально фіксується стан об'єкта будівництва і записи у таблиці А5 і все це порівнюється. Якщо все гаразд тоді можна говорити так на пункт 5.2 уніфікованого Акту перевірки, який звучить наступним чином -  за результатом виконаних будівельних робіт, належним чином та у повному обсязі оформлено виконавчу документацію. А якщо ні? Тоді питання до таблиць А2 і особливо А6, чи належно організований контроль? Згідно із вказівками щодо ведення загального журналу робіт до таблиці А6 вносяться і зауваження представників авторського нагляду, тобто записи у журналі авторського нагляду - це форма В6 додатку В Настанови щодо проведення авторського нагляду за будівництвом і таблиці А6 мають бути синхронізовані, якщо не ідентичні, причому додаток до ДБН Організація будівельного виробництва, у якому наведена форма загального журналу робіт, та вказівки щодо його ведення, має статус обов'язкового а додаток з формою журнал авторського нагляду довідкового. Не впевнений що всі представники авторського нагляду знають про це.  Як і інженери технічного нагляду до речі теж .

   Цікава ситуація з проектом виконання робіт, у плані загального журналу робіт. Там він не згадується, може й правильно, бо проект виконання робіт розробляють в тому числі і субпідрядники, тобто їх може бути декілька і не всі вони відомі на початку робіт. Але у спеціальному журналі, проект виконання робіт вказується разом з організацією яка його розробила, тобто виходить що генпідрядник теж має вести спеціальний журнал на ті роботи які він виконує. А де інакше вказувати проектом виконання робіт? Гадаю це ж не так. Наявність розробленого проекту виконання на роботи які виконує генпідрядник за аналогією з генпроектною організацією щодо наявності робочої документації засвідчує генпідрядник підписом уповноваженої особи, на титульній сторінці загального журналу робіт при його відкритті. Отже, коротке резюме, щоб відкрити загальний журнал робіт, тобто, безпосередньо приступити до їх здійснення, потрібно мати у наявності договір генпідряду та договори субпідряду, якщо субпідрядники відразу приступають до виконання робіт, робочу документацію, ну і проекти виконання робіт. Виключити ситуацію коли всі перелічені дії виконані до моменту набуття права на виконання будівельних робіт теоретично не можна, хоча на практиці це малоймовірно, а тому як на мене в умовах діджиталізації було б логічним відмічати в електронній системі фактичний початок будівельних робіт, тобто фіксувати підконтрольність об'єкта будівництва і відлік тривалості будівництва, яка як я зазначав на початку, в певних ситуаціях може мати суттєве значення.