Реально існує три життя, в лапках звичайно, тривалості будівництва: проектна, договірна і фактична. Проектна тривалість будівництва - це один з основних техніко-економічних показників, який наводиться у затверджувальній стадії проектної документації, а у разі проведення експертизи проекту, фіксується в експертному звіті. Вимірюється тривалість будівництва в місяцях, обґрунтування прийнятої тривалості будівництва, наводиться у пояснювальній записці, до проекту організації будівництва який, як відомо є окремим розділом проектної документації, а саме стадії проект. Нормативне визначення тривалості будівництва, містить відповідний ДСТУ стандарт який так і зветься, "Визначення тривалості будівництва об'єктів". Згідно з цим стандартом, тривалість будівництва -  відрізок часу від початку виконання будівельних робіт до їх завершення. Зрозуміло що конкретних строків будівництва на стадії розроблення і затвердження проектної документації встановити неможливо, хто знає коли буде підписано договір підряду, однією з істотних умов якого якраз і є строки початку та закінчення будівництва об'єкта. Часовий проміжок між цими строками, це вже є договірна тривалість будівництва, і очевидно вона має дорівнювати проектній тривалості, у всякому разі не перевищувати її, інакше з'являється "перспектива",  навряд чи бажаного коригування проектної документації. Договірні строки указуються у загальному журналі робіт, там же вказується і фактичні строки початку і завершення будівництва, різниця між якими, ну ніщо інше як фактична тривалість будівництва. І всі ці тривалості проектна, договірна, фактична якось мають узгоджуватись між собою. Не кажу як, бо варіантів там немало, зупинюся лише на одному, коли фактична тривалість будівництва перевищує і проектну і договірну. У цьому випадку вступають в дію абзаци і другий і третій пункту 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів. Зміст цих абзаців, передам своїми словами, у зазначених абзацах, мова йде про необхідність коригування проектної документації, якщо у процесі будівництва відбулося введення нових нормативних актів чи змін до них, які підвищують певні вимоги безпеки. 

   Таке коригування можна не здійснювати, якщо об'єкт будівництва споруджується у строки визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт. Згадане інше, у даному випадку, може стосуватися лише зміни договірних строків, не може ж договір підряду відміняти саму необхідність коригування, тобто підправляти нормативно-правові акти? І якщо договірні строки змінюються у межах проектної тривалості, проблем немає, а якщо нова договірна тривалість починає перевищувати проектну, яка нагадаю є основним техніко-економічним показником проекту будівництва, то за цим має слідувати коригування проектної документації, але про це в пункті 15.5, ні слова.

   Далі про те, коли норми пункту 15.5 можуть бути перевірені, а виходячи з їх обов'язковості дотримання, то не можуть, а повинні бути перевірені, таких випадків вбачається щонайменше три. 

Випадок перший, при проведенні контрольних заходів, під час виконання будівельних робіт. У числі питань, які підлягають перевірці під час держабудконтролю,згідно з пунктом 4.прім.1, Порядку цього контролю, присутні практично всі питання пункту 15.5, крім енергоефективності. Далі питання 2.2 і 2.2.2 уніфікованого акту перевірки, де знову ж, напряму згадуються деякі вимоги пункту 15.5, а головне, значиться дотримання порядку проектування без будь-яких виключень. Перевірка може бути як у статусі планової так і позапланової. Бо хто може заборонити, певній фізичній чи юридичній особі, звернутися до контрольних органів, щодо перевірки дотримання на будівництві, яке вийшло за визначеною проектною документацією тривалість вимог нових нормативних актів з безпеки. Щось так здається, що потенційно, таких заявників може бути немало, у тому числі і серед самих учасників будівництва. Змоделюємо ситуацію, до кого замовник пред'являтиме претензії, якщо через перевищення тривалості будівництва, він не зможе ввести об'єкт будівництва в експлуатацію, у зв'язку з необхідністю коригування проектної документації. На мій погляд, до авторського і технічного нагляду, та ще до інженера-консультанта, у разі його залучення звичайно, але ж на те він і консультант. Але загалом, пальму першості у цій ситуації, має тримати проектувальник, автор проекту. Скажіть, хіба проектувальник немає відслідковувати зміни у нормативній базі, і приміряти їх на свої проекти? І ті що у стадії розроблення, і ті що у стадії реалізації, тобто будівництва. Колись, таке питання просто не існувало, у кожній пристойній, проектній організації, існував технічний відділ, який і займався такими питаннями. А якщо сьогодні, певний проектувальник обходиться без такої служби, тож його проблеми. Виявивши, введення нової підвищеної вимоги безпеки об'єкта будівництва, проектувальник, через призначеного ним представника авторського нагляду, очевидно має поцікавитися станом реалізації проекту будівництва, у визначенні проектною документацією строків. І якщо з'ясовуються перспективи перевищення визначеної тривалості, то офіційно повідомити замовника, про необхідність коригування проектної документації, або відсутність такої необхідності, якщо проектом забезпечується дотримання нової вимоги, у тому числі, через запис у журналі авторського нагляду, як по-іншому. При цьому висновок щодо відсутності необхідності коригування проектної документації, буде набагато переконливішим, якщо до його підготовки залучаться експертна організація, що здійснювала експертизу проекта будівництва, передусім у випадках коли експертиза обов'язкова, хоча і не тільки. 

  Але якщо настає момент виходу строків будівництва за межі встановленої тривалості, а коригування проектної документації, яке мало бути, не відбулося, то представник авторського нагляду має скористатися, а точніше зобов'язаний це зробити своїм правом і обов'язком, повідомити про ситуацію відповідний орган контролю, а щодо самих будівельних робіт, може бути розпочата процедура їх зупинення, оскільки існує невідповідність їх будівельним нормам.

  Випадок другий, чи можуть виникнути подібні проблеми при прийнятті об’єкта в експлуатацію? Звичайно, навіть неминуче. Починається все з дати фактичного закінчення робіт. Уточнення, наведене на титульній сторінці загального журналу робіт в дужках фактично ототожнює закінчення робіт і прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Складно відповісти, правильно це чи ні, скоріше ні. І ось чому, з одного боку, вимоги щодо введення об'єкта в експлуатацію, відразу після закінчення робіт, чи протягом якогось визначеного терміну після їх завершення відсутні, але навіть якщо і відразу після закінчення робіт, то буде розрив у 10 робочих днів, передбачений для розгляду поданих матеріалів, щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, або видачу сертифікату. І ці 10 робочих днів,  для когось можуть стати критичними, це якщо не буде відмови. І як закрити загальний журнал робіт, який подається у складі документів для видачі сертифіката, якщо невідома дата введення в експлуатацію об'єкта будівництва. Тому доцільніше керуватися нормою, яка міститься у пункті 18, Загальних умов укладання та виконання договорів підряду, а саме, датою закінчення робіт, "будівництва об'єкта", вважається дата їх прийняття замовником. І цю дату зазначати як дату завершення будівництва. Але зрозуміло ця дата має вписуватись у проектну і договірну тривалість будівництва. А якщо цього не стається, то зініціюється питання визначення необхідності, чи ні, коригування проектної документації на будівництво об'єкта, у порядку, про який говорилося вже вище. І якщо з'ясується що коригування потрібно, то введення об'єкта в експлуатацію може значно затягнутися.

 І третій випадок, сучасний і дуже цікавий. Мало-помалу єдина державна електронна система у сфері будівництва, торує собі шлях і входить у буденність. Хочеш не хочеш потрібно в неї вникати і знаходити певні цікавинки. Однією з таких можна вважати додаток 2, до порядку ведення електронної системи, який зветься: Перелік критеріїв аналізу поданих чи внесених даних, на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність. Таких критеріїв, поки що, 26 і серед них на 23 позиції, тривалість будівництва.  Зазначені критерії застосовуються для аналізу, який проводиться під час подання документів в електронній формі автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику такого електронного документа. Рівнів ризику визначено чотири: низький, середній, високий і критичний. Так от, до критичного рівня ризику, належать електронні документи, за результатами аналізу яких, встановлено, серед іншого, відхилення від техніко-економічних показників, встановлених проектною документацією на будівництво об'єкта. А тривалість будівництва, як я вже не раз наголошував, належить саме до таких показників. Ось так, тобто, якщо електронна система за укладеним у нею  алгоритмом з'ясує, що тривалість будівництва є нелогічною чи недостовірною, то буде здійснено автоматичне блокування можливості подання електронного документа, до реєстру будівельної діяльності, електронної системи. Іншими словами, якщо програма вирахує, перевищення тривалості будівництва, а це цілком можна віднести і до нелогічних, і до недостовірних даних, замовнику банально не вдасться подати на реєстрацію декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації, чи документи для отримання сертифікату.  

   Але таке може статися і раніше. Якщо електронна система з'ясує, що в договорі підряду, часовий проміжок між строками початку і завершення будівництва, перевищує проектну тривалість будівництва. І це звичайно кращий варіант від описаного вище, бо це робиться на початку. Особисто у мене, великі сумніви у тому, що електронна система у змозі це зробити, поки що. Тому що у неї немає повного набору первинних даних, зокрема тих що вказується у загальному журналі робіт. А якщо система це робитиме на основі введених в оперативному режимі даних, то це вже, вибачте комп'ютерна гра, чого б звісно не хотілося б та й за мету це не ставилося.