"Що буде, якщо проектант, полінувався вказати, які саме потрібно робити акти прихованих робіт, або проміжного приймання, та посилається на перелік згідно з ДБН, мовляв, оберіть самі і робіть. Колізія виходить, технагляд у такому разі може вимагати більше, ніж потрібно".

 Приклади подібних, з дозволу сказати, лінощів  проектувальників не поодинокі. Не завжди вони безневинні. В умовах певної безконтрольності процедури складання актів на приховані роботи, ця ситуація нагадує відому дитячу гру, хто буде зайвий раз ставити підпис, і натягувати на себе відповідальність? 

 Свого часу Валерій Іванович Череп, голова Держбуду у 2001-2005 роках, коли виявляв безвідповідальні підписи, "тролив"  таких підписантів. Казав: - ви ж не на футбольному м'ячі розписуєтесь.  Адже акти на приховані роботи, потрібні не тоді коли все добре, а коли потрібно знайти крайнього. На жаль так буває. Та й складені у повному обсязі і встановленому порядку акти, теж не дають стовідсоткової гарантії якості і безпеки. Проблема може бути зовсім іншою, і тоді наявність таких актів стає дарунком долі. приклад у кінці статті. Отже будемо розбиратися, хто і якою мірою відповідає за складання актів на приховані роботи, точніше на закриття прихованих робіт. 

    Спочатку теорія. Державні будівельні норми "Організація будівельного виробництва", категоричні і лаконічні, приховані роботи - це будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами, і потребують перед цим підтвердження їх відповідності, вимогам проектної документації. Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням робіт, які їх закривають, про що складається акт за визначеною цими ж ДБН формою. Тобто дати актів і записів у загальному журналі робіт, мають бути узгоджені, перевірити це не складно. І найголовніше, перелік прихованих робіт та відповідальних конструкцій, на конкретному об'єкті будівництва, для яких необхідне складання актів, наводиться у робочій документації.  Далі буду говорити тільки за приховані роботи, але зрозуміло що, значною мірою це стосується і відповідальних конструкцій. Треба сказати, що хоч у визначеному ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво" в складі робочої документації, позиція щодо наявності актів прихованих робіт відсутня, це все ж не так, бо про це окремо сказано у пункті 9.2 цього ж ДБН. 

  А відповідно до ДСТУ "Основні вимоги до проектної та робочої документації", перелік видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи, наводиться у загальних даних за робочими кресленнями, а це перший аркуш кожного основного комплекту робочих креслень, які як відомо є основною складовою робочої документації. Але підкреслюю, вказується перелік видів робіт, і це дуже правильно, бо на один і той же вид робіт, залежно від організації будівельного процесу, може бути складено декілька актів. Наприклад, на виконання одного і того ж виду робіт, в певних осях чи на певних поверхах. На стадії проектування це передбачити практично неможливо, тому дійсно проектувальнику доцільно вказувати види робіт. Але вказувати, тому що ДБН, визначено лише основні види робіт та конструкцій на які мають бути складені акти, насправді можуть бути і інші приховані роботи, технології і матеріали на місці не стоять. Перелік фактично складених актів по мірі їх складання, відображається у таблиці А2 загального журналу робіт. Там же зазначається конкретне місцезнаходження прихованих робіт, та й у самому акті теж вказується конкретна інформація. Підписують ці акти підрядник, технічний і як правило, авторський нагляд. Тому далі пропоную розглянути сферу повноважень і обов'язків кожного з них у процесі формування і підписання актів. 

   Якщо виходити з того, що робоча документація є проектною документацією, то лінощі проектувальників, щодо не вказування переліків актів на приховані роботи, не такі вже й безневинні, бо, проектувальник з головою підпадає під встановлену законодавством норму відповідальності, а саме, за передачу замовнику проектної документації, для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленою з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил. А порушення і двох ДБН і національного стандарту, як кажуть має місце. Це при тому що ДБН "Організація будівельного виробництва" передбачає, у складі виробничого контролю якості будівельних робіт, вхідний контроль проектної документації, а значить і робочої документації, однак зміст і механізм цього контролю нормативно не розкритий, тому залишається сподіватися на пояснювальну записку до проекту виконання робіт, де мають бути вказані заходи із забезпечення якості виконання робіт, зокрема, і здійснення вхідного контролю проектної документації.  Щось так здається що і держархбудконтроль не дуже переймається цими питаннями, хоча при прийнятті в експлуатації об'єктів класу СС2 чи СС3, надається робоча документація, і якщо у ній не вказаний перелік актів на приховані роботи, то що далі робити? Навіть якщо по факту акти складені, доопрацьовувати робочу документацію і підганяти під неї складені акти, бо складати заднім числом якось не то.  Ну і ставити питання про доцільність дії сертифікату такого проектувальника. Рано чи пізно, робоча документація потрапляє до інженера технічного нагляду. До його функцій, входить перевірка відповідності виконаних будівельних робіт, проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Я б все-таки вважав, що перевірка відповідності проектній документації, бо проектні рішення передбачаються проектною документацією, склад та зміст якої, має бути достатнім для оцінки цих рішень, при цьому на всіх стадіях проектування, а значить і на стадії робочої документації. Але до функції технагляду, не входить перевірка проектної документації, але входить перевірка відповідності виконаних робіт будівельним нормам. Тобто, інженер технагляду, формально немає повноважень, вимагати складення актів на приховані роботи, які не передбачені робочою документацією, але не може і скоріше не повинен, пройти мимо того факту, що на роботу, результати якої будуть закриті, робочої документацією не передбачено складання акту на її закриття. Що він має робити? На мій погляд, доступними засобами, вимагати внесення змін чи доповнень до робочої документації. А якщо це не вдається, відповідно до порядку здійснення технагляду, повідомляти відповідний державний контрольний орган. А може нічого не робити. Гадаю відповідь кожний сформує самостійно.

   І нарешті, підрядник.  Його функції чітко визначені загальними умовами укладання та виконання договорів підряду на капітальне будівництво. Пункт 31, підрядник зобов'язаний забезпечити введення та передачу замовнику, в установленому порядку документів про виконання договору підряду, у складі яких, у тому числі, зазначені акти на приховані роботи. Приймання прихованих робіт здійснюється у рамках приймального контролю. А як цей приймальний контроль має здійснюватися, знову ж таки наводиться у пояснювальній записці, до проекту виконання робіт. До цього ще можна додати примітку до форми останньої сторінки акту на закриття прихованих робіт, у якій зазначено, що, керівник генпідрядної організації, не пізніше ніж за п'ять робочих днів, інформує учасників, про дату і місце проведення роботи, тобто підписання акту, а що ще. У журналі, вісник Держарбудінспекції, № 5, за далекий вже тепер 2015 рік, була опублікована невигадана історія про практичне значення ведення виконавчої документації, до якої зрозуміло належать і акти прихованих робіт.   Зараз лише основні фрагменти,  при спорудженні дев'ятиповерхового гуртожитку, на монолітній залізбетонній плиті, на сьомому поверсі, по будівлі пішла вертикальна тріщина. Одразу було зібрано нараду,  за участю всіх учасників будівництва, замовника, проектанта, технагляду, авторського нагляду, які зрозуміло, першим ділом затребували виконавчу документацію - журнал робіт і акти на приховані роботи. Напрям думок був предметно зрозумілий, відсутність цих документів, або відповідних записів у журналі виконання робіт, відразу виставляла на перше місце, за відповідальністю, підрядника -  будівельну організацію. Але на об'єкті, дякувати Богу як кажуть, з цими документами був порядок, а тому побачивши у цих документах, ще й свої підписи, учасники будівництва будь-яких претензій до будівельників вже не мали. Стала абсолютно зрозумілим, що будівельні роботи виконані відповідно до проектної документації, та будівельних норм, а отже не могли стати причиною виникнення тріщини. Важко і не дуже приємно уявляти, що очікувало б майстра і виконроба, якби, наприклад, був відсутній акт на армування залізобетонної плити фундаменту. Що далі робити? Розбивати плиту? Показувати крок та діаметр арматури? Місця і спосіб її в'язки? Везти бетон на випробування в лабораторії? і так по всім іншим виконаним роботам. За чий кошт це робити? А тепер уявіть, що робочою документацією, не було передбачено переліку актів прихованих робіт. На кого вказала б стрілка?

 Коротко, для тих що не читав статтю, чому таке сталося? З'ясувалося, що під час проведення пошукових робіт, було пробурено лише дві свердловини, замість передбачених трьох, і не придумали нічого кращого, виконавці пошукових робіт, як проінтерполювати показники третьої свердловини по двом попереднім. Зрозуміло, що третя свердловина за показниками стала ідентичною двом попереднім. А насправді, у тому місці де вона повинна була бути, знаходилася водяна лінза. Тому майже збудована будівля, однією секцією, опиралася якраз на неї. Закріпити ґрунт на такій лінзі, не було ніякої можливості, але цього було б і не бути, і не з'ясуватися, якби не було у наявності актів на приховані роботи. Не буду констатувати очевидну відповідь, кому найбільше потрібні акти на закриття прихованих робіт. До зустрічі!