Після того як був анульований СНіП 3.03.01-87 нормативній базі з'явилася прогалина, в частині контролю якості виконання робіт, та приймання виконаних робіт.

Що каже сьогодні практика? Що вимагати від підрядника, на що опиратися?  На мій погляд і виробничий контроль, і авторський, технічний нагляд в умовах приватного, так би мовити, будівництва мають певні рудименти старої адміністративної системи. Замовники і підрядники мають мати більше свободи і вибору у шляхах забезпечення якості будівництва. Про авторський технічний нагляд не пишу, до прийняття у цілому законопроекту 5655, де очікуються певні новації. А про виробничий контроль можна, бо державним будівельним нормам "Організація будівельного виробництва", який регламентує цей контроль, перегляд поки що не "світить". Відповідно до згаданих будівельних норм, виробничий контроль, крім названих вже вхідного контролю проектної документації та приймального контролю будівельних робіт і їх результатів, включає ще й вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, а також операційний контроль будівельних процесів. Розглянемо їх послідовно, але спочатку про те що у них спільного. Спільне те, що організовує, очолює і відповідає за здійснення цього контролю підрядник. Це витікає із низки положень загальних умов укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво, зокрема пункту 31. Отже підрядник зобов'язаний здійснювати експертну перевірку, випробування робіт, матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, і забезпечити введення та передачу замовнику установленому порядку документів про виконання договору підряду. А це журнали виконання робіт, акти, довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок і так далі. А ще спільним є те, що заходи і здійснення всіх видів виробничого контролю мають бути відображені у пояснювальній записці до проекту виконання робіт. І вже точно спільним є перевірка поки що органами держабудконтролю, бо контролерам треба відповідати на запитання 5.3 уніфікованого акту перевірки і яке перевіряється на об'єктах будівництва всіх ступенів ризику. Зміст питання наступний. На об'єкті будівництва здійснюється контроль якості будівельних робіт та їх результатів. Відповідь  "так" або "ні". А "так" зрозуміло може бути лише тоді, коли всі види виробничого контролю здійснюється належним чином. Проведення конкретних видів виробничого контролю підрядник здійснює за участю авторського нагляду та інженера технічного нагляду.

Далі розглянемо як це відбувається. Про вхідний контроль проектної документації дещо вже говорилося у попередній статті.  

Давайте розглянемо таке питання. Можна ли считать позитивний результат експертизи, прохождением входного контроля, ведь сейчас ситуация такая, что проектант делает как получится, чаще всего из-за сжатых сроков, экспертиза это все пропускает, по тем же причинам, а в конце технадзору вопрос: - А ты куда смотрел? Ну зрозуміло тут декілька питань. Але зупинимось тільки на домінантному, вхідному контролі проектної документації. Такий контроль в рамках виробничого контролю здійснюється на стадії будівництва. А експертиза проекту, ще до затвердження стадії проект або затверджувальної стадії робочий проект. Без чого неможливо отримати право на виконання будівельних робіт, а значить перейти до стадії будівництва. Тобто події апріорі розведені у часі. Далі зміст вхідного контролю проектної документації. Це проведення перевірки комплектності проектної документації, не стадії проекта, а проектної документації, технологічності проектних рішень, відповідності умовам виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва. Порівняйте зі змістом експертизи, метою якої є визначення та перевірка якості проектних рішень, шляхом виявлення чи ні відхилень від встановлених вимог. Чи може охоплювати вхідний контроль перевірку стадії П? Ну хіба що у частині комплектності. Для виконання будівельних робіт, потрібні робочі креслення, специфікації обладнання, виробів, матеріалів та інші документи і матеріали, передбачені складом стадії робочої документації. А ще потрібний проект виконання робіт, який містить рішення з технології та організації виконання будівельних робіт.  Гадаю наведеного достатньо, щоб зрозуміти що вхідний контроль проектної документації, стосується передусім стадій РД та проекту виконання робіт, і ніяк не може бути замінений якоюсь іншою процедурою. Тим паче експертизою затверджувальної стадії, тобто проект. Зазвичай такий контроль здійснюється виробничо-технічним відділом підрядної організації. А якщо робоча документація розробляється не автором проекту, то він має бути залучений у статусі авторського нагляду, за її розробленням. Якщо все нормально, то робоча документація передається у виробництво. Нормативно, на жаль це не визначено, але ніщо не заважає передбачити це у пояснювальній записці, до проекту виконання робіт.

  Другий вид виробничого контролю - це вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування. Тобто перевірка їх відповідності вимогам проектної документації, сертифікатам, паспортам та іншим супроводжувальним документам. Заходи із здійснення такого контролю, теж мають бути передбачені у пояснювальній записці до проекту виконання робіт. Але потрібно враховувати певну обставину, про яку дехто дізнається лише при прийнятті об'єктів класу СС2, СС3 в експлуатацію. З березня 2020 року,  у складі документів які подаються для отримання сертифікату про введення в експлуатацію, значиться журнал вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування. А нормативно встановленої форми такого журналу знайти не вдається. Відома позиція Мінрегіону з цього питання, там вважають що вхідний журнал має відповідати вимогам додатку Л, ДБН "Організація будівельного виробництва". точніше формі Л.2, але форма Л.2 встановлює форму графіку поставки на об'єкт будівництва конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування і не містить позицій де є відображення результатів контролю їх якості. Отже, форма журналу вхідного контролю може бути довільною, але має накривати всі поставки за формою Л.2. І ще одна обставина. Пункт 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва обєкту архітектури (Постанова КМУ №903 від 11.07.2007 р.) Особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку:

 -  наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовається під час будівництва обєкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів що відображають результати лабораторних випробувань тощо. Виникає відчуття, що інженери технічного нагляду мають брати участь у цьому виді контролю і залишати свій слід, тобто, вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів, устаткування і технічний нагляд у цьому випадку здійснюється одночасно, відповідно представником підрядника і особою що здійснює технічний нагляд. Ну справді ж, не перевіряти два рази одне й те ж саме.  А окрім того, інженеру технагляду, якось потрібно документально довести що він належно виконує свої функції, адже окремого журналу він не веде.

  Наступний вид виробничого контролю, операційний контроль виробничих процесів. За загальним визначенням, це контроль продукції чи технологічного процесу, який виконують після завершення певної виробничої операції. Іншими словами, поточний контроль. Як він має здійснюватися, його склад та параметри, теж визначається у проекті виконання робіт, у пояснювальній записці. Результати цього контролю, мають відображатися у загальному журналі робіт, і тут починає розплутуватись, певного роду, клубок. Таблиця А.3, Загального журналу робіт, яка зветься Відомість результатів операційного контролю якості будівельних робіт. Згідно з вказівками, по веденню загального журналу, до таблиці А.3 включаються всі роботи, по частинах і елементах об'єкта будівництва, якість виконання яких відповідно до проекту організації будівництва чи проекту виконання робіт, контролюється і підлягає оцінці. Іншими словами, у числі робіт, вказаних у формі Ж.2 Проекту організації будівництва, або формі Л.1 Проекту виконання робіт, мають бути виділені роботи, щодо яких здійснюється операційний контроль. А як не виділені, то щодо всіх? Чи операційний контроль може не здійснюватись? Навряд. Отже для допитливих контролерів, непочатий край роботи, а крім того, якось мають бути узгоджені графи 1 і 2 таблиці А.3 Загального журналу робіт, з відповідними графами таблиць А.5 Відомості про виконання робіт, і А.6 Зауваження контролюючих органів і служб. Не забувайте.

    Ну і нарешті четвертий вид виробничого контролю, приймальний контроль будівельних робіт та їх результатів, під час якого проводиться перевірка якості відповідальних конструкцій, та закінчених будівельних робіт, в тому числі прихованих. З відповідальними конструкціями і прихованими роботами якось ясно, їх переліки наведені у робочій документації, для них встановлені  відповідні форми актів. А от які ще роботи підлягають приймальнню, крім прихованих, всі які вказані у таблиці Ж.2 чи частина з них, окремо не зазначено, та й форми актів для інших робіт відсутні. От де варто було б ясність внести, а не займатися безкінечним реформуванням процедури отримання права на виконання будівельних робіт, яке саме по собі не забезпечує і не може забезпечити якість будівництва. Приймальний контроль здійснюється підрядником, технічним наглядом, авторським наглядом, якщо це передбачено договором. Фізично уявити це не просто, бо тоді авторський нагляд має бути на будмайданчику набагато частіше, ніж за графіком. Результати приймального контролю теж фіксуються у загальному журналі робіт. Але якщо для прихованих робіт і відповідальних конструкцій передбачена окрема таблиця А.2, то про прийняття всіх інших робіт, можуть свідчити тільки записи у таблиці А.5 Відомості про виконання робіт і записи, а краще їх відсутність, у таблиці А.6 Зауваження контролюючих органів і служб. І на завершення про СНіП 3.03.01-87. Він поширювався на виконання і прийняття робіт і спорудження несучих та огороджувальних конструкцій, але з 1 січня 2013 року не застосовується на території України. З метою ліквідації цієї нормативної прогалини, Мінрегіоном прийнято національний стандарт Настанова з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельних конструкцій, який набрав чинності з 1 квітня 2016 року.