Скажіть, знесення і демонтаж, ідентичні поняття? На мій погляд не зовсім. Демонтувати можна те, що було змонтовано, тобто зібрано і з'єднано з певних конструкцій чи виробів: це каркасні або великопанельні будівлі, звичайно транспортні та інженерні споруди, мережі. А як можна демонтувати цегляну кладку чи монолітний залізобетон? Їх можна розібрати, обрушити, розбити. Тому знесення - це загальний термін, а демонтаж один із способів чи видів знесення. І будівельне законодавство, донедавна такого терміну як демонтаж не містило -  тільки знесення. Закон України "Про архітектурну діяльність", статтею 4 відносить до комплексу робіт пов'язаних із створенням об'єкту архітектури, окремо будівництво і окремо знесення, тому що згадуються вони через сполучник "і". А порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, а також ДБН "Організація будівельного виробництва", кваліфікують знесення як підготовчі роботи, причому про знесення частини об'єкту не йдеться, тільки про весь об'єкт. 

Термін "демонтаж" з'явився у відомому Переліку 406, у пункті 8, у формулюванні: знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд. Якщо читати як написано, то знесення і демонтаж, знову ж таки різні процедури, адже теж згадується через сполучник "і", а не "зокрема", "у тому числі", чи чимось подібним. У назві переліку, йдеться про будівельні роботи, що примушує вважати і знесення і демонтаж, принаймні у цьому випадку саме будівельними роботами, а відтак предметом держархбудконтролю. 

   Нещодавно до Переліку 406 додався новий пункт 8 прім. 1. Звучить він так: демонтаж об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Оскільки надзвичайна ситуація може статися на будь-якому об'єкті, ніхто від цього не застрахований, немає підстав не розглядати цей вид демонтажу поряд з іншими. Тим паче що цей демонтаж прописаний в окремому порядку, який затверджений Постановою Уряду від 19 квітня 2022 року № 474.  І у якому дається визначення демонтажних робіт, як особливого різновиду будівельних робіт, як кажуть що і потребувалось довести, що виконується на пошкоджених, або зруйнованих об'єктах, з метою ліквідації чи видалення частини або всіх їх конструктивних елементів. Правда з цього визначення витікає наступне питання -  демонтаж здійснюється тільки на визначених об'єктах? Ці  нестиковки можна продовжувати, але певну риску підводить пункт 10 Порядку демонтажу. І хоча він стосується лише об'єктів на які поширюється цей порядок, певну ясність він все-таки вносить. Отже, демонтаж може бути частковим або  повним. 

Частковий демонтаж, передбачає розбирання частини пошкоджених будівель і споруд, повний демонтаж передбачає знесення зруйнованих будівель і споруд. Ось так. Не знесення передбачає повний демонтаж, а може й інші способи розбирання будівлі, а навпаки. 

Отже на тепер маємо три види знесення -  під час виконання підготовчих робіт, по Переліку 406, по Порядку демонтажу,як повний демонтаж. І два види демонтажу, знову ж таки по Переліку 406 і по Порядку демонтажу, як частковий демонтаж. Завжди добре коли є вибір, спробуємо розібрати декілька типових ситуацій.

 Ситуація перша. Потрібно знести об'єкт, без подальшого будівництва. Для цього можна завжди скористатися пунктом 8 Переліку 406, а у визначених випадках, і пунктом 8 прим.1. І там і там йдеться про будівельні роботи, які згідно з приміткою 3 до Переліку 406, повинні здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації. Правда, у примітці йдеться про виконання конкретних видів будівельних робіт. А саме: з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення. А, оскільки у пункті 8, йдеться про знесення, яке не є підготовчими роботами, для яких теж розробляється проект підготовчих робіт, то примітка наче не стосується цього пункту і відкриває свободу для певних дій. Не певен що це дійсно так, але аргументації не знаходжу. 

   А от якщо вибрати пункт 8 прим.1, то для нього Порядок досить жорсткий, але містить декілька дуже потрібних норм і відповідає на питання документування процесу знесення об'єкта, а тому, на мій погляд, певні його положення могли би застосовуватись і до пункту 8, десь би варто було це зазначити. Зокрема це норма щодо того, що для проведення демонтажу, повинна бути розроблена проектно-технологічна документація, яка містить рішення щодо організації будівельного майданчика, демонтажного тобто, технології, організації, послідовності, методів, умов та строків виконання будівельних робіт, знову ж таки демонтажних робіт. При цьому важливо, що за своїм складом та змістом, рішення проектно-технологічної документації з демонтажу, повинні відповідати вимогам встановленим ДБН "Організація будівельного виробництва". Документацію з демонтажу затверджує підрядник, з врахуванням необхідності синхронізації з ДБН, ця документація є, фактично, проектом виконання робіт. Для чого було її називати по-іншому? За необхідності, можна було просто ввести додаткові вимоги до такого проекту виконання робіт. Більш-менш прийнятно виписані питання допуску до виконання робіт з демонтажу. Так, розробником документації з демонтажу, є суб'єкти господарювання, які згідно із законодавством, мають право на розроблення проектної документації, в частині технології будівельного виробництва, тобто у складі такого суб'єкта господарювання мають бути фахівці з відповідними сертифікатами проектувальника. Визначення підрядника демонтажу, здійснюється відповідно до законодавства, так визначено Порядком демонтажу. Однак підкреслено, що залучення виконавців демонтажу, здійснюється з урахуванням їх матеріально-технічної бази та кваліфікації персоналу, для виконання відповідних робіт. Хто не знає, зазначені вимоги - це по суті ліцензійні вимоги у чистому вигляді. В умовах припинення процесу ліцензування така норма викликає щонайменше певний подив. Хто, як, у який спосіб буде перевіряти ці вимоги? Виходить що замовник демонтажу, яким є місцева влада? Чи не простіше було  просто відновити ліцензування будівельної діяльності,  замість створення подібних центрів ліцензування у кожному як то кажуть місці? Абсолютно необхідною  є норма щодо складання акту про демонтаж. У разі повного демонтажу, такий акт є підставою, для анулювання технічного паспорту та виключення об'єкту з реєстру об'єктів нерухомого майна. 

  Чого немає? Немає згадки щодо проектного і особливо технічного нагляду. Тим паче що правову підставу для цього визначено вже згаданою статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність", яка передбачає, проведення технічного та авторського наглядів, під час будівництва або зміни у тому числі шляхом знесення об'єкта містобудування. Є така згадка і в Порядку здійснення технічного нагляду, а тому технічний нагляд має бути. Але, щоб скористатися цим  Порядком потрібно мати зруйнований об'єкт, оскільки знесення або повний демонтаж у цьому випадку, можливе тільки щодо зруйнованих будівель і споруд. А для цього потрібне відповідне рішення місцевої влади, а перед цим проведення обстеження об'єкта.

  Ситуація друга. На місці знесеного об'єкта буде збудовано новий. Ні пункт 8, ні пункт 8 прим.1 Переліку 406 тут не працюють. Знесення віднесено до підготовчих робіт, на який пункт 8 не поширюється, а порядок демонтажу не поширюється на демонтаж об'єктів, що проводиться під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту, про це окремо зазначено у самому порядку демонтажу. Отже потрібно розробляти проект нового будівництва у класичному вигляді, передбачивши в ньому роботи зі знесення існуючого об'єкта. Чому тільки нового? Та тому що реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих та огороджувальних конструкцій існуючого об'єкта, а ми ж говоримо про повне знесення. Не забувайте, що у цьому випадку, у випадку повного знесення, у вхідних даних для проектування, має бути відповідне рішення органів місцевого самоврядування. 

Ситуація третя. Знесення чи демонтаж частини споруди. Такий демонтаж абсолютно логічний, при проведенні робіт з реконструкції споруди, бо реконструкція є перебудова, а уявити перебудову, без знесення певних конструкцій можна звичайно але важкувато. Тобто такі роботи передбачаються проектною документацією і проектом виконання робіт. Зрозуміло що це стосується і капітального ремонту, бо зміна конструкцій очевидно включає їх демонтаж. І реконструкція і капітальний ремонт, передбачають перед їх проектуванням проведення технічного обстеження. Тут відбулася важлива ротація. До 11 квітня 2022 року Порядок проведення технічного обстеження не поширювався на обстеження для проектних робіт. Тепер поширюється, отже обстеження має проводитися згідно із загальним так би мовити Порядком. Але якого б обсягу чи розмірів не було знесення, у рамках реконструкції чи капітального ремонту, закінчується воно новими роботами і прийняття об'єкта в експлуатацію, як явним так і неявним для об'єктів Переліку 406. А от Порядок демонтажу допускає, що демонтаж може бути частковим який передбачає розбирання частин пошкоджених будівель і споруд. За визначенням пошкоджений об'єкт -  об'єкт який не потребує повного демонтажу, тобто знесення, може бути приведений у експлуатаційно-придатний стан, шляхом подальшої реставрації, реконструкції або капітального ремонту. Якось не до кінця зрозуміло, для чого окремо робити демонтаж частковий А для цього потрібно здійснити всі ті ж заходи про які говорилося вище, для повного демонтажу, якщо для приведення в експлуатаційно-придатний стан все рівно має бути здійснена реконструкція чи капітальний ремонт. Якщо мається на увазі передусім безпека, то демонтаж обєктів здійснюється лише після виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Є над чим подумати і який шлях обрати.