Сьогодні розберемо новації,  внесені постановою КМУ від 24 червня 2022 року № 722. Зветься вона "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві, в умовах воєнного стану".  Прочитав декілька раз текст постанови до кінця, ні логіки, ні необхідності деяких її положень, що стосується переважної частини об'єктів будівництва, так і незрозумів. Значна частина постанови присвячена вирішенню проблем проектування будівництва на при аеродромних територіях, потрібна річ, але чому окремою постановою, а не змінами, скажимо до Порядку проектування? Можливо через тимчасовий характер дії вказаних норм? А як на мене, то норми цілком тягнуть на постійний характер. Те ж саме можна сказати про заходи щодо погодження науково-проектної документації та отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини з використанням електронного кабінету в електронній системі. Одним словом проектувальнику потрібно додавати до своєї бази, ще один нормативний акт. Не думаю що це дуже добре, бажано мати все в одному двох актах, або як мінімум необхідні посилання. Ну а далі про речі які інакше як викликами, насамперед місцевій владі назвати важко, якщо не вдаватися звісно до конспірології. Одже, будівельний паспорт на певний період, отримав конкурента або альтернативу, зветься вона схема намірів забудови земельної ділянки. Правда, скоріше альтернативу отримав не будівельний паспорт, а уповноважені органи з питань містобудування та архітектури, які певною мірою, втратили монополію, на регулювання будівництва об'єктів, що здійснюється за будівельним паспортом.  На деякий період, таке будівництво, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тільки на підставі згаданої схеми намірів забудови. Будівельний паспорт скажете, теж містить схему забудови, а не намірів, земельної ділянки. Але для того щоб вона була виготовлена, потрібно, у складі документів що подаються до органу містобудування та архітектури, надати схему намірів забудови. І Порядком видачі будівельного паспорта, встановлено форму такої схеми намірів. Тобто схема намірів забудови має бути завжди. І хоча у Постанові № 722, не зазначено, що схема намірів має створюватися згідно з якоюсь формою, думаю інакше бути не може. Тим паче що вимоги до схеми намірів забудови, і в порядку видачі будівельного паспорта, і  в Постанові №722 ідентична. Така схема має містити інформацію про місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів інженерних мереж, споруд, фасади та плани поверхів об'єктів і за значенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, що планується до застосування. Отже схема намірів забудови може використовуватись для отримання будівельного паспорту, а може працювати самостійно. Перше що приходить на ум, так це те що зазначено альтернатива, дійсно прийнятна там де виконання функцій місцевою владою утруднено або взагалі не здійснюється, але про це ніде не зазначено. Ким виготовляється така схема ?

Може виготовлятися на підставі договору архітектором або інженером- проектувальником, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. А може і ні, бо архітектор або інженер-проектувальник, забезпечує створення та, або, завантаження схеми намірів до електронної системи. Отже може бути два варіанти, створюєте та завантажує, або тільки завантажуе. Зрозуміло проектант має бути згодний з тим що завантажили, тим паче що накладає особистий електронний підпис. А схема має створюватись з  дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. Але цього не зробиш на підставі договору. 

    Певну цікавість носить традиційне формулювання щодо наявності у проектанта відповідного сертифіката. Це хто і як буде визначати таку відповідність?  Питання як мінімум у двох площинах: кваліфікація і категорійність. Розглянемо їх окремо. З  архітектором все зрозуміло, це його прямий обов'язок. А от хто з інженерів- проектувальників може завантажувати схему намірів? Здається не все так просто. Очевидно логічним припустити, що проектувальник, який підписав таку схему і, відповідно, завантажив до електронної системи, є свого роду ГІПом, (головним інженером проекту), відповідного об'єкта будівництва. У статті під номером 13, розглядалися контрольні вимоги до вибору проектувальника та призначення ГІПа, і констатувалося, що ГІПом, може бути призначений інженер-проектувальник практично з любим сертифікатом. Тепер, після змін внесених до Порядку проектування, ГІПом може бути фахівець з сертифікатом, але крім сертифікатів, щодо дотримання вимог забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього природного середовища, виконання інженерних вишукувань, кошторисної документації. Зазначена вимога може бути застосована і до нашої ситуації. Хоча уявити що схему намірів забудови, виготовляє фахівець з  сертифікатом пожежної безпеки, чи економії енергії, якось не переконливо. Може варто було обмежитись архітекторами? З категорійністю теж є питання, дивимось Довідник кваліфікаційник характеристик №64. В принципі категорійність нерозривно пов'язана з класом наслідків об'єкта будівництва, тобто друга категорія і вища. Цікавим є питання, так би мовити, взаємозв'язку розташування об'єкта будівництва і місця мешкання фахівця, який завантажуватиме схему намірів забудови до електронної системи. Ніяких обмежень щодо цього не виписано, іншими словами, нічого дивного, крім звичайно здорового глузду, у тому що схему намірів об'єкту, що знаходиться наприклад у Полтавській області,завантажив фахівець який мешкає у населеному пункті Закарпатської області виникати не повинно, заїхав у гості та попутно завантажив. При здійсненні технічного нагляду подібні випадки раніше траплялися, не знаю як зараз. Утворити подібну альтернативу з видачею містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки неможливо, бо ця функція відповідно до закону України "Про місцеве самоврядування", належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, про будівельні паспорти там, до речі, там не згадуються. Як відомо порядок видачі містобудівних умов і обмежень, виписаний безпосередньо у законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", але забуто було про такий загальноприйнятий елемент, як мовчазна згода, у разі, ненадання відповідним органам містобудування та архітектури, містобудівних умов та обмежень протягом 10 робочих днів, з дня реєстрації заяви про їх видачу. Урядом ця прогалина усунута. І знову ж таки на певний період. Не дочекавшись у визначений термін містобудівних умов та обмежень, можна здійснювати проектування об'єктами будівництва без них, але відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень використання земель, визначених законом України "Про охорону культурної спадщини". Дивись так і до технічних умов дійде, але хто і як буде визначати чи надані містобудівні умови та обмеження вчасно, електронна система? Правильно було б так, і блокувати подальші дії, якщо проектування здійснюється без врахування містобудівних умов та обмежень. Питань думаю виникне немало, якісь шкідливі думки з'являються. Якщо раніше замовник з хвилюваннями чекав чи видадуть йому омріяні містобудівні умови та обмеження, чи буде відмова, потрібно буде доопрацьовувати, то відтепер з таким же а то й більше хвилюванням, він може сподіватися що містобудівні обмеження не будуть вчасно надані. Може статися сплеск творчої активності. Далі не коментую. 

   Ще одна новація: на певний період, дозволяється перенесення строків виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території. Замовник робить відповідний запис в  декларації або в  акті готовності об'єкту до експлуатації, зокрема, зазначає види робіт які переноситься, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані. Фактично це удосконалена або розширена редакція пункту 7 діючого Порядку прийняття в експлуатацію, закінчених будівництвом об'єктів. Тепер вона стосується всіх об'єктів, а не тільки тих, котрі вводяться в експлуатацію у першому чи четвертому кварталах, і не залежить від примх природи, бо така процедура застосовувалась лише при несприятливих погодних умовах. Як на мене, така норма об'єктивніша і чесніша, бо ні примушує до різного роду маніпуляцій, вирішив так замовник, то його право. Влада цієї норми в іншому, у  відсутності механізму безумовного дотримання взятих зобов'язань, якщо його не буде і далі, то можна очікувати як зростання обсягів окремих видів робіт, строки виконання яких переносяться, так і збільшення числа об'єктів де застосовуватиметься така норма, знову ж таки далі не коментую. 

    І ще на одну зміну хочу звернути увагу, потрібні і довгоочикувану. Органи держархбудконтролю отримали право на помилку, технічну звичайно. Якщо в виданому сертифікаті, виявлялася технічна помилка, наприклад, у назви об'єкта, чи в якомусь параметри, перевидати такий сертифікат було не безпроблемно, оскільки норми такої не було, далеко не всі органи держархбудконтролю зважувалися на такі дії, у рамках загального діловодства. Тепер, до Порядку прийняття в експлуатацію, додався новий пункт 29: у разі виявлення у сертифікаті технічної помилки, описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки, замовник надсилає до відповідного органу держабудконтролю повідомлення з виправленими, тобто, достовірними даними щодо інформації яка потребує змін. Орган держархбудконтролю протягом трьох робочих днів, з дня отримання від замовника повідомлення, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні до реєстру будівельної діяльності. Наче все правильно, але, де право і обов'язок органу держархбудконтролю, пересвідчитися у тому, що виправлені замовником дані, відповідають дійсності? Згідно з введеною нормою,  він має "тупо"  забезпечити внесення отриманої інформації до реєстрів, це в умовах загальновизнаної креативності наших виконавців...