Яким документом регламентується допустиме процент  відхилення від проекту в будівництві?

І хоча питання досить конкретне, все ж розглядати його варто комплексно, бо воно непросте, і взаємопов'язане з іншими видами відхилень. Може бути відхилення проекту? Від чого? Від вихідних даних на проектування, насамперед містобудівних умов і обмежень та технічних умов, затвердженого завдання на проектування, а також інших, так би мовити, не основних вихідних даних для проектування. Можуть бути відхилення прийнятих проектних рішень від будівельних норм, а може бути, як і зазначено у питанні,  відхилення від затвердженого проекту, це вже при виконанні будівельних робіт, і як наслідок можливі проблеми при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Про ці випадки і поговоримо, зрозуміло мова йтиме, як і наведено у питанні, про допустимі відхилення. 

   Відхиленнь проекту від вихідних даних на проектування, не може бути апріорі. Якщо таке виявляється, то потрібно щось виправляти -  або вихідні дані або проект. І робити це краще до офіційної передачі проекту замовнику, інакше наступає відповідальність. 

  Відповідальність за передачу замовнику проектної документації до виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленою з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування. Відхилення проектних рішень від будівельних норм можливе, це прямо передбачено статтею 10 закону України "Про будівельні норми". Там зазначено що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки, у спосіб непередбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування, відповідно до встановленого ним порядку. Такий Порядок  затверджений Мінрегіоном -  не проста процедура, не буду вдаватися у подробиці, там все прописано більш як детально, але головне прозоро. Зазначу лише ще, що є окремо  встановлений перелік витягів з ДБН, які не розглядаються на предмет відхилення від них. Хоча законодавством існування такого Переліку і не передбачено. Резюме наступне -  за бажанням чи за необхідності і за певної наполегливості, і зрозуміло достатнього обґрунтування, можна отримати погодження у відхиленні від будівельних норм і реалізувати їх в проекті.

 Досягти ідеального зведення конструкції в умовах будівельного майданчика -  річ нереальна, це знають всі. Думаю і застосування будівельного принтера не вирішить цю проблему до кінця. Відхилення, які виникають у процесі виконання будівельних робіт, були є і будуть. Але, зрозуміло, мають бути у якихось доступних, допустимих межах. Такі межі визначені Національним стандартом "Настанова з виконання робіт при виготовленні, та монтажі будівельних конструкцій".  Так, наприклад, товщина цегляної стіни може бути плюс-мінус 15 мм від проектної. Відхилення поверхонь та кутів кладки від вертикалі, не повинні перевищувати на один поверх до 10 мм, на будівлі більше двох поверхів до 30 мм, а зміщення реальної осі цегляної стіни від розбивочної осі не може бути більше 10 мм. Зазначені відхилення, як і інші, перевіряється під час операційного та приймального контролю, а відтак, мають знаходитися у визначених межах.

   Далі спробуємо змоделювати, як зазначені відхилення, можуть вплинути на основні техніко-економічні показники проекту, зокрема площу житлового будинку. Для цього запропоную свою методику. Ситуація гіпотетична, але дозволяє спрогнозувати порядок цифр. Візьмемо план поверху, уявного житлового будинку, із розмірами А х B. Відповідно до ДБН "Житлові будинки", площа поверху визначається за розмірами, виміряними в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Уявімо що при спорудженні будинку мають місце всі допустимі відхилення, тобто зовнішні стіни із цегли зміщені від розбивочних осей назовні на 10 мм, товщина стін зменшена на 15 мм з внутрішньої сторони, плюс, будинок має більше двох поверхів, а тому за рахунок відхилення поверхонь та кутів кладки від вертикалі, знову ж таки назовні, на рівні середнього поверху таке відхилення складатиме 15 мм. Тобто, фактичні розміри будинку, враховуючи відхилення з усіх сторін назовні будуть на 80 мм більшим за проектні. Здається не помилився. Формула площі поверху з такими розмірами після перетворень: S = (А+0,08)х(B+0,08) =АB+0,08(A+B)+0,0064. Якщо поділимо цю площу на проектну площу, тобто без відхилень, отримуємо цікаву формулу, у якій дріб визначає розмір відхилення, якщо його помножити на 100, то у процентах. Значення дробу залежить від співвідношення суми і добутку габаритів будинку, довжини і ширини. Якщо це співвідношення 1:1, то відхилення може перевищувати 8%. Таких будинків не існує, бо їх ширина має бути 1 метр, ну хіба що 2х2. Для будинку 8х8, відхилення вже падає до 2%, а для будинку 15х18 м, до 1%. Чим більше габарити -  довжина і ширина, тим менший відсоток відхилень. Абсолютно логічно, бо сума довжини і ширини росте набагато повільніше за їх добуток. Отже навіть не резюме -  припущеня. У допустимих значеннях відхилень, при виконанні будівельних робіт, площа житлового будинку може відрізнятися від проектного показника на 1-2%. Якщо більше  - то це вже проблеми не технології виконання робіт. У такому разі є підстави розглядати відхилення збудованого будинку від проекту. Однак питання у тому як дізнатися про наявність чи ні, допустимих чи недопустимих відхилень, ще той це лабіринт. Як відомо, при прийнятті об'єкта в експлуатацію, перевіряється відповідність проектних техніко-економічних показників об'єкта будівництва, відомостям щодо проведеної технічної інвентаризаціїю Цей пункт 22, Додатку 2, до Порядку введення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Зветься він Перелік критеріїв, аналізу поданих даних на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність. У числі основних техніко-економічних показників проекту житлового будинку - це додаток до ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво", пунктом 9 значиться площа житлового будинку, підкреслюю, площа житлового будинку. Як вона визначається було сказано вище. Такий же показник, площа житлового будинку, міститься у переліку відомостей для внесення до реєстру будівельної діяльності, це додаток 8 до Порядку ведення електронної системи, пункт 24. Але вже у складі відомостей технічна інвентаризація будинку квартирного типу. Як він визначається? Дивимося інструкцію про Порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна. Ну що тут сказати, інструкція зорієнтована на визначення площ приміщень, житлових, нежитлових, підсобних, загальнобудинкових і тому подібне. Цьому відведений шостий розділ

інструкції. Там є визначення житлової площі будинків як, суми площ житлових кімнат, без урахування вбудованих шаф. У технічному паспорті наводиться загальна площа приміщень будинку. Є ще визначення загальної площі будинку садибного типу, знову ж таки як суми площ приміщень. Але визначення, аналогічного тому, що наводиться у проекті, тобто за ДБН "Житлові будинки" -  як сума площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін знайти не вдається. І який же тоді показник вноситься до реєстру будівельної діяльності? І що з чим порівнювати? Абсолютно зрозуміло, що загальна площа приміщень, не може перевищувати площі житлової будинку площі житлового будинку за ДБН. Хіба що будинок складається з одного приміщення, що до речі цілком може бути, особливо для невеликих офісних об'єктів. А так на долю внутрішніх стін та перегородок, залежно від їх конструктиву, та внутрішнього планування, може припадати до 10% площі житлового будинку. А не здається вам що ці 10% можна певним чином використати? Цікаво, за яким же алгоритмом працює електронна система?

  Ну і коротко про ще один, такий собі, ностальгічний вид відхилень від затвердженого проекту. Коротко, бо говорити тут треба багато. Немало фахівців, цілком нормальним вважає можливим внесення змін до проекту під час виконання будівельних робіт, в рамках проведення авторського нагляду, і тоді відхилення наче вже й не відхилення. Думати так дає підстави Національний стандарт "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом". За визначенням цей стандарт містить лише рекомендації, але деякі з них виписані у такій формі, яка має неоднозначне тлумачення. Зокрема пункт 4.4  - якщо під час будівництва, проектувальник залучений до авторського нагляду, вносить зміни до проектної документації, такі зміни рекомендуються погоджувати з генеральним проектувальником. Зверніть увагу, зміни до проектної документації, а не до проекту, свідомо це написано чи ні, судити не берусь. Але дає старт черговій колізії, яка зводиться до питання  - проект і проектна документація поняття ідентичні?  Якщо відповідь так, то пункт не працює, бо зміни до затверджених проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування, і називається це коригуванням. Якщо відповідь ні, тоді з'являються певні варіації, які? Поговоримо в  наступній статті.