Сьогодні поговоримо про Зміну №2 до ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Зміна №2, набула чинності з 1 липня 2022 року. На жаль, попри заявлені наміри, щодо створення актуалізованої версії ДБН, тобто повного тексту з внесеними змінами, так як це робиться для нормативно-правових актів, такого тексту ДБН поки що знайти не вдалося. І на сайті Мінрегіону, і в будівельному реєстрі, зміни представлені у вигляді окремого документу, який складається з виразів: такий-то об'єкт викласти у новій редакції, або доповнити новим абзацом, або вилучити якийсь абзац. Зрозуміло що користуватися таким документом незручно, можна не все дочитати чи вставити, а щось і пропустити, до того ж потрібно враховувати ще і зміну №1 до вказаних ДБН, яка чинна з 1 червня 2018 року і не мала нових змін внесено по відношенню як раз до тих, які були внесені свого часу зміною №1. Непростий ребус, особливо для практичних користувачів, у яких тільки турботи що його розгадувати. Тож будемо сподіватися все-таки на появу актуалізованої версії цих та й інших будівельних норм, але для аналізу внесених змін - це не так і важливо, бо все рівно потрібно працювати із попередньою і з новою редакцією. Загалом зміна №2 - це непересічна подія, змін немало, про всі з них розповісти нереально, а може й не варто, бо частина з них відверта редакційного або технічного змісту. А деякі просто загадкові. Наприклад заміна терміну "громадський будинок" на "громадська будівля", коли відповідний ДБН називається "Громадські будинки і споруди". Або заміна слова "самостійний" на "автономний". Такі, з дозволу сказати, зміни можна прийняти лише у контексті досягнення вражаючого обсягу змін.  При цьому, напевне залишилися норми, у зміні яких дійсно є необхідність, але до них руки ще видно не дійшли.

  Тому далі про ключові зміни, як завжди з позиції контролю. Структура державних будівельних норм "Склад та зміст проектної документації на будівництво", не змінилася. Нових розділів не додалося, вилучених теж немає, кількість додатків теж не змінилась. Тобто зміни відбулися у середині розділів і додатків, тож за ними будемо і розглядати. Ну і найголовніше, далі побачимо, але на побіжний погляд, не мало попередніх випусків потрібно буде розглядати з врахуванням внесених змін, а деякі можливо і поновлювати. Отже розділ 1: Сфера застосування державних будівельних норм. Починаючи з цього розділу, у всіх наступних вилучено термін "технічне переоснащення", включаючи його визначення.  Ну, тепер здається все, такого виду будівництва, як "технічне переоснащення" більше не існує. А якщо десь і згадується, наприклад у Переліку 406, то його очевидно потрібно сприймати як призначення об'єкта будівництва, а не виду будівництва. Так що, скажете ви, право на виконання робіт на об'єктах будівництва, у назві які вказаний вид будівництва "технічне переоснащення" набути вже неможливо? Не знаю, може і не всі звернули увагу, на те що закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", десь рік назад доповнено статтею 31-1, з досить складною назвою: Особливості отримання інформації та/або документів, необхідних для розроблення проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника(до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання, та особливості погодження такої проектної документації. Чинності стаття набула 20.07.2021 року. То як тепер розробляти проектну документацію, ну і відповідно отримувати право на виконання будівельних робіт на технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника, якщо воно передбачено законом, і не галузевим, а основоположним у сфері містобудування. Вочевидь права рука не знає що робить ліва. Друге на що Варто звернути увагу у цьому розділі, так це уточнена норма щодо того, що вимоги, щодо складу, змісту проектної документації на об'єкти галузевої специфіки, за необхідності можуть встановлюватись галузевими будівельними нормами, з врахуванням зрозуміло положень базових норм. Дуже важлива, потрібна норма. Адже проекти різного призначення, об'єктивно різняться і за складом, і за змістом. І це має регулюватися саме галузевими будівельними нормами, за дотримання загальних базових принципів. Далі будуть названі вже конкретні приклади реалізації цієї норми. Не варто перевантажувати закон галузевими і технічними подробицями, так би мовити, деталями, він, закон мається  на увазі, вже і сьогодні чи непрохідний двір. 

   Не раз наголошував, що вживана у різних нормативно-правових актах, словосполучення будинки, будівлі, споруди -  є по суті тавтологією, бо будівля є різновидом споруди, а будинок різновидом будівлі. Тепер так було, бо зроблена спроба розвести ці поняття. Визначення споруди не змінилося, а от будівля тепер -  штучно створений об'ємний об'єкт, що складається з несучих та огороджувальних конструкцій, або сполучених несучо-огороджувальних конструкцій, які утворюють наземні, а тепер і надземні, або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності та виробництва продукції. Тобто, будівля може бути тільки об'ємним об'єктом. Сказати що нове визначення неправильно, звичайно не можна але, ж споруда теж може бути об'ємним об'єктом і навряд хто уявляв будівлю площинним або лінійним об'єктом. Тому щоб досягти нормативної чистоти варто було б визначенні споруди зазначити, що до споруд відносяться лише об'ємні об'єкти, які не призначені для життєдіяльності людей, та виробництва продукції. Але все рівно визначення залишає деякі питання, скажімо, склад, сховище, ангар - це будівля чи споруда? І загалом що у цьому світі, не призначено для життєдіяльності людей? Будинок, мається на увазі визначення, залишився без змін -  це різновид будівлі, яка призначена для проживання та обслуговування людей. Але додалося нове визначення -  житловий будинок, це теж різновид будівлі, яка призначена для проживання людей. Сказати що неправильно, теж не можна, але чому різновид будівлі а не будинку, який теж призначений для проживання людей і не тільки. Хтось пояснить?  І чому не дано тоді визначення громадської будівлі? Змінилося визначення об'єкта, на просте і лаконічне: об'єкт - це будівля, споруда, їх частини, ну якби і мало бути, і що ще раз підтверджує розмежування термінів "будівля" і "споруда". Тепер у всіх інших законодавчих та нормативних актах, потрібно рівнятися на цей ДБН і вносити відповідні зміни, бо у основоположному законі України  "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єкти будівництва -  це будинки,будівлі, споруди, і ця мантра повторюється не один раз. І скільки ще актів повторюю те ж саме? Але початок покладений. Взагалі зв'язок між терміном об'єкт і будівля чи споруда, нагадує таку собі ітерацію: будівля або споруда є об'єктом, а об'єкт є спорудою, будівлею чи їх частиною. Де куриця, де яйце? Змінилося визначення видів будівництва, тепер це як і у законі: нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція. В законі ще вказана і реставрація, але, "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію", саме так вона називається, регулюється окремими державними будівельними нормами. Найбільше змін у визначенні капітального ремонту, це пов'язано у тому числі, з вилученням технічного переоснащення, частина якого, я вже говорив про це раніше, може бути цілком віднесена до капітального ремонту. Як бачите, це знайшло відображення у новому визначенні. До капітального ремонту віднесено і термомодернізацію, тобто, у назві об'єкта будівництва де здійснюватимуться роботи з термомодернізації, як вид будівництва потрібно буде вказувати капітальний ремонт. Дуже доречним є уточнення терміну капітального ремонту, для автомобільних доріг, через посилання на відповідні галузеві будівельні норми. Як це і витікає, із вищезгаданої норми щодо того, що встановлення вимог до складу та змісту проектної документації на об'єкти галузевої специфіки, має здійснюватись галузевими нормами. 

   Що незрозуміло з тексту зміни щодо капітального ремонту, чітко зрозуміти не можна, чи залишився у дії останній абзац пункту 3.7, який визначав, що капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатацію об'єкта у цілому, чи його частині. Все ж думаю що так, залишені, тому що зміни до пункту 3.21, де дається визначення реконструкції, стосується лише першого абзацу визначення, а вимога щодо призупинення експлуатації, міститься у другому абзаці. Цих питань не виникало б звісно, як би була наявна актуалізована версія всіх державних будівельних норм. Саме визначення реконструкції, по суті залишилося, деякі зміни можна віднести до косметичних, чи ритуальних. Визначення нового будівництва, по суті теж не змінилося, усунуто лиш дублювання та тавтологію. Але з визначення прибрано норму щодо того, що добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва є новим будівництвом. Звичайно, по суті, воно так і є, бо і капітальний ремонт, і реконструкція можуть здійснюватись тільки на введених в експлуатацію об'єктах. Хоча, на мій погляд, таке уточнення було б не зайвим залишити, враховуючи кваліфікацію сьогоднішніх працівників відповідних органів. 

  Відредаговано визначення низки інших термінів. Спільним є те що у визначеннях тепер вказується лише два види об'єктів: будівлі і споруди а також їх частини. Зокрема, це визначення комплексу, як об'єкта будівництва, а також черги, та пускового комплексу. Вилучені терміни, визначення яких дані в актах вищого рівня, зокрема у законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" -  це містобудівна документація, проектна документація,  завдання на проектування та інше.  Ну і звісно вилучено визначення технічного переоснащення, все,  от і кінець одній з колізій. Хоча мабуть ті хто ще не читав цю статтю, матимуть ще змогу поблукати лабіринтом із назвою "технічне переоснащення".