Сьогодні продовжимо говорити про Зміну №2 до ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".  Нагадаю що до 2011 року, до прийняття закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", склад, зміст і порядок розроблення проектної документації та її затвердження, регулювалися єдиним документом, а саме державними нормами з відповідною назвою. Далі відбулося розділення цих норм, питання нормативно-правового характеру відійшли до порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів, а нормативні питання лишилися у будівельних нормах. Головним звичайно при такому розділенні мало стати унеможливлення дублювання в обох актах одних і тих же норм, бо зміна їх в одному акті неминуче призводила до їх неузгодженості. Але з якихось причин, низка норм залишалася і в порядку проектування і в державних будівельних нормах. Одна з них, визначення стадійності та кількості стадій проектування. Хоча норма, як кажуть, на стику, все ж у ній є нормативно-правовий зміст, те що проектна документація має розроблятися за стадіями, так і виключно нормативно-технічний -  склад і зміст цих стадій. Зараз з цим зроблена спроба навести порядок, Зміною №2. 

  Але спочатку були внесені зміни до порядку проектування, які набули чинності ще в кінці лютого 2022 року.  До внесення цих змін, про них далі, алгоритм визначення стадійності був такий: визначався клас наслідків об'єктів, що входить до складу об'єкта будівництва. Залежно від класу наслідків та виду об'єкта будівництва, із варіантів наведених у пункті 11.2 Порядку проектування, вибирався відповідний варіант стадійності і кількості стадій. Проте діяла норма, згідно з якою, замовник та проектувальник могли прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування. Тобто проведені варіанти не були обов'язковими, що в принципі не дуже зрозуміло, бо будівельні норми обов'язкові до виконання. Ще треба згадати, що при капітальному ремонті об'єктів допускалося здійснювати проектування в одну стадію -  робочий проект, незалежно від класу наслідків, а також були визначені випадки розроблення лише дефектного акту, та вимоги до нього. Аналогічні норми були і в державних будівельних нормах. Після внесення змін до порядку проектування залишилася фактично дві норми, у цьому порядку, не рахуючи норми про дефектний акт, яка не змінилася. Перша з цих норм говорить про те, що проектна документація може розроблятися в одну, дві, три стадії. Склад та зміст проектної документації на будівництво за стадіями проектування встановлюється ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво". а друга норма говорить про те, що замовник та проектувальник приймають рішення щодо кількості стадій або стадійності проектування об'єктів будівництва незалежно від класу наслідків чи відповідальності об'єктів. Все інше, тобто перелік стадій їх наповнення має визначатися державними будівельними нормами. Що тут неправильно? Все правильно.      

   Але чи є новизна? Чим по суті відрізняється норма про те що замовник  з проектувальником можуть змінити кількість стадій або стадійність проектування, від нової норми, яка стверджує що тепер і кількість стадій і стадійність проектування, визначається незалежно від класів наслідків. Ну не бачу відмінності. Поясню чому, справа в тім, що для любого об'єкта будівництва, має бути розроблена затверджувальна стадія: це проект або робочій проект, тобто затверджувальна стадія робочого проекту. Щодо останнього -  робочого проекту, ну не треба створювати ілюзії, це два в одному, тобто, проект і робоча документація під однією вивіскою. Без затверджувальної стадії неможливо набути право на виконання будівельних робіт, а без наявності робочої документації, яка розробляється на підставі затверджувальної стадії, ввести об'єкт в експлуатацію. Це контрольні точки. Таким чином, для любого об'єкта будівництва, завжди розробляється дві стадії. Розмінною монетою, на вибір замовника з проектувальником, залишається схвалювальна стадія: ескіз, техніко- економічне обґрунтування або техніко-економічний розрахунок. Це дійсно, прерогатива замовника з проектувальником, і вони мають, і можуть прийняти рішення, про необхідність розроблення цієї стадії. Але ця стадія точно потрібна, коли є намір виділити черги об'єкта будівництва, і мати можливість проектувати і будувати за чергами. Ну так що, все без змін? І так, і ні. Зміною №2 до ДБН, викладено у новій редакції пункт 4.6 Склад та зміст проектної документації за стадіями проектування.     Здавалося б, якщо вже визначення кількості стадій  проектування віддано у руки замовника з проектувальником, то ніяких обмежень бути не повинно, тобто, ті варіанти визначення стадій, які раніше були у порядку проектування і дублювалися у ДБН, мають бути вилучені. Як бачите це не до кінця так. Дивіться  - проектування, начебто в одну стадію робочий проект, дозволено для всіх об'єктів і всіх видів будівництва. Чому начебто, уже говорилося, фактично це дві стадії під однією вивіскою. Плюс нестиковка з діючим, поки що, пунктом 11.3 Порядку проектування, де сказано що робочий проект в стадію може бути тільки для капітального ремонту об'єктів. То чому тоді для об'єктів класу наслідків СС-1, передбачається розроблення фактично трьох стадій: ескіз і робочий проект, а це два в одному, а для СС-2, СС-3, тільки двох -  проект і робоча документація. Іншими словами, за задумом автора, якщо він був такий, для комплексів що складається з об'єктів класу наслідків СС-1, можна розробити стадію ескіз, виділити у ній черги, і далі розробляти на кожну чергу свій робочий проект. А для комплексів з об'єктами класу наслідків СС-2, СС-3, такий варіант вже не проходить, треба розробляти повноцінні три стадії. І це ж будівельні норми, обов'язкові до виконання. А як же з правом замовника і проектувальника, визначати стадійність незалежно від класу наслідків? Знову конфлікт норм чи чергова колізія. Серед інших змін, внесених зміною №2 та розділу 4 ДБН Загальні положення, варто звернути увагу на таке: пункт 4.7. ДБН регулює питання розроблення проекту підготовчих робіт. Зміною №2 він викладений у новій редакції. Було:- за необхідності виконання підготовчих робіт, замовник повинен в завданні на проектування передбачити розроблення окремого розділу проектної документації, проект підготовчих робіт, склад та зміст якого визначається ДБН Організація будівельного виробництва. Тобто, розділ проектної документації, але проект підготовчих робіт. Тепер стало так:- у разі необхідності виконання підготовчих робіт, було за необхідності, тепер у разі необхідності, обов'язковою складовою проектної документації є її окремий розділ -  проект підготовчих робіт, теж розділ проектної документації, але проект підготовчих робіт, склад та зміст якого визначається тим же самим ДБН "Організація будівельного виробництва". Інформація щодо розроблення проекту підготовчих робіт, зазначається в завданні на проектування. Скажіть, по суті щось змінилося? Слово повинен, замінили на обовязковою складовою. Можна і ще декілька варіантів редакції цієї норми зкласти, а як на мене то попередня редакція зрозуміліша і чіткіша, бо конкретно встановлювала відповідального за її дотримання. Але не дано відповіді на питання, коли розробляється і  легалізується проект підготовчих робіт? Він самостійний документ, чи у складі якої стадії проектної документації, бо називається, як я вже казав, розділ проектної документації. Якщо не дати чіткі відповіді на ці питання, тоді виникають сумніви у можливості і доцільності набуття права  на виконання підготовчих робіт. Який сенс набувати таке право, якщо можна відразу набути право на виконання будівельних робіт, яке дає право і на виконання підготовчих робіт. А поки невідомо як затверджувати проект підготовчих робіт, питання залишається, щодо набуття окремого права на виконання підготовчих робіт. Хотілося б щоб зміна відповіла на ці питання, але поки що так не сталося. 

   Ще варто сказати про таке. Якщо не всі проектувальники, то більшість знає про норму викладену у знаменитому пункті 4.8 ДБН. Вона про випадки, за яких має відбуватися коригування проектної документації, у разі введення нових нормативних актів, або змін до них. детальніше про неї було розказано у випуску номер 28, у контексті контролю тривалості будівництва. Погодьтеся що норма має такий яскраво виражений нормативно-правовий характер і відразу мала би бути у порядку проектування, але це було зроблено тільки у 2019 році, коли до Порядку проектування було додано новий пункт 15.5. Його редакція, на час введення, помітно відрізнялася від норми пункту 4.8 ДБН. І хоча зрозуміло, що потрібно було керуватися нормою порядку, вилучення цього пункту 4.8 з ДБН було очевидним. Що власне і зроблено зміною №2, тут питань немає, все правильно. Зміною №2, також вилучено норму, щодо проектування експериментального будівництва. Хто не знає, то це наслідок втрати в 2019 році, чинності положення про експериментальне будівництво. 

   І на завершення огляду, про ще один цікавий момент. У Порядку проектування є такий любий для контролю контрольних органів пункт 10, який  звучав до лютого 2022 року так:- склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва, на всіх стадіях проектування визначаються, згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень, та їх реалізації. Хто визначає цю достатність? Нерідко, цей пункт використовувався як з неблаговидною метою, як останній доказ королів, при розгляді питань набуття права на виконання будівельних робіт. Адже пункт то оціночний, комусь достатньо, комусь ні. Давно вже потрібно було провести його у якісь контрольовані формі, якщо це взагалі можливо, бо оцінити достатньо чи ні проектних матеріалів можна тільки при реалізації проекту. Тому що найменше збентеження викликає фактичне дублювання цієї норми, відповідно до зміни №2 у пункті 4.2 ДБН. А саме: графічна частина проектної документації, виконується в обсязі та із рівнем деталізації, достатнім для оцінювання змісту та якості проектних рішень, та виконання будівельних робіт. Ну зрозуміло, що проект це передусім графічна частина креслення. 

  Що стосується п.10 Порядку проектування, про який вже згадувалось, то він більше є складовою державних будівельних норм, а не нормативно-правового акту. Але зараз він суттєво доповнений нормою про те, що має зазначатися у проектній документації. Якщо переглянути ці позиції, то це ніщо інше, як вихідні дані, які першою позицією зазначаються у додатках до ДБН для відповідних стадій проектування. Яка мета такого доповнення? Ось такі нові колізії.