Інженерно-технічні заходи цивільного захисту. Розмова буде про їх нове значення і нове наповнення. Старт яким дав закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування і забудови територій". Цей закон набрав чинності 24 жовтня 2022 року.

   Закон 2486  досить об'ємний і різноплановий, тому зупинюся тільки на певних положеннях які стосуються проектної та будівельної діяльності, спробую в логічній послідовності. У  законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", є стаття 29, яка визначає  зміст і порядок отримання містобудівних умов і обмежень. Це частина п'ята. Так от законом 2486, до неї додано новий пункт 10, згідно з яким містобудівні умови і обмеження, з 24 жовтня 2022 року мають містити вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту для об'єктів визначених відповідно до частини 10-ї статті 31 того ж закону "Про регулювання містобудівної діяльності".

 Ця частина 10 статті 31 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" теж нова і додана тим же законом 2486. Зміст її такий: проектна документація на будівництво обов'язково має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. У складі цього розділу може передбачатися будівництво захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення а також проектні рішення щодо врахування вимог пожежної та техногенної безпеки.

 Цей розділ має бути присутнім у проектах для об'єктів будівництва що за класом наслідків належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб. Ну знову ж таки масло масляне, оскільки ці вимоги виписані у базовій статті 32 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і це не дуже добре, такі речі мають зазначатися десь в одному місці а на нього робитися відповідні посилання. Ну і такий розділ цивільного захисту буду його звати так далі для стислості, має бути присутнім в проектах об'єктів відповідно до переліку визначеного Кабінетом Міністрів.

 Такий перелік був затверджений ще постановою уряду у 2014 році, але  з іншою назвою. Тепер з 5 січня 2023-го року це перелік об'єктів, проектна документація на будівництво яких, повинна включати розділ цивільного захисту. Про вказаний перелік, який, очевидно є ключовим у реалізації нових норм поговоримо далі, а зараз щоб не втратити послідовність і єдність викладу, ще про дві нові норми внесені законом 2486. Стаття 39 того ж закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначає як відомо порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. У цій статті від самого початку її існування був такий собі трохи жахаючий пункт -  орган державної архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань пов'язаних з видачею сертифіката може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Ну якщо і траплялися такі випадки, такі звернення, то мабуть не дуже часто. Тому з першого погляду з 24 жовтня 22-го року суть цього пункту не дуже змінилася, лише додано красномовний такий натяк до якого органу не слід би забувати звертатися, ну зрозуміло до органу цивільного захисту. Однак зроблено це свідомо, бо це доповнення слід розглядати у зв'язці з уточненням однієї з підстав для відмови у видачі сертифікату.

 Знову ж таки тепер відповідно до закону 2486 ця підстава звучить так: орган держархбудконтролю відмовляє у видачі сертифіката якщо має місце не відповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та, або вимогам будівельних норм у тому числі щодо, це доповнення, дотримання вимог передбачених розділом цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки. Ну от вам і рушійна сила для прийняття рішення про звернення до органу цивільного захисту. Щоб не приймати рішення самостійно завжди можна надіслати звернення, тим більш зараз це робиться просто, в рамках електронної системи. А те що краще так і зробити досить переконливо натякає вищезгаданий перелік. Подивимося далі.

  Так скажете, є експертний звіт, для чого звертатися? Ну питання техногенної та пожежної безпеки там, у звіті, мають бути відображено, це передбачено, а от про розділ цивільного захисту поки що ні слова. Очевидно потрібно невідкладно вносити зміни і до порядку проведення експертизи і до настанови, передбачати цей розділ. Правда настанова передбачає, що за бажанням замовника чи проектувальника, для підтвердження правильності прийнятих рішень може бути проведено експертизу окремих розділів проекту, у тому числі звичайно і цивільного захисту, але виникає Інше питання -  а кому проводити експертизу, з яким сертифікатом? Тому очевидно потрібно вводити і новий напрям сертифікації виконавців. Ну і підводить підсумок зазначеним нововведенням, ще одна норма закону 2486 про те що положення щодо обов'язковості розділу цивільного захисту у складі проектної документації, застосовується до об'єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано після набрання чинності законом 2486, тобто з 24 жовтня 2022 року. Ну загадкова норма, якщо право отримано 25 жовтня 22-го року, то у складі проектної документації вже мав бути розділ цивільного захисту. Не кажучи вже про більш пізніші дати.

 Треба сказати що наявність такого розділу дійсно передбачена додатком Е ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво", у складі проекту чи затверджувальної стадії РП на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Але статус додатку довідковий. Таким чином, обов'язково наявність розділу цивільного захисту до 24 жовтня, у проекті ніби і не вимагалося. І що заважало проектувальнику передати розроблену без цього розділу проектну документацію замовнику а тому затвердити її і звернутись за отриманням дозволу але вже після 24 жовтня? Але отримавши дозвіл замовник відразу підпадає під дію частину 10 статті 31 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і практично змушений здійснювати коригування проекту. І це вступає в протиріччя з пунктом 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів. Цим пунктом встановлено, що проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, чинними на дату передання її замовнику. Тобто якщо проектна документація передана замовнику до 24 жовтня 22-го року, то якою нормою керуватися? Закону чи порядку проектування? Чи знову вирішувати органу держабудконтролю? Так у нього здається і так проблем вистачає...

 А учасники будівельної діяльності мають чергову колізію спричинену несистемним внесенням змін до законодавчої бази.  Як на мене, врегулювання питання запровадження обов'язковості розділу цивільного захисту має пов'язуватись із згаданим на початку доповненням, яке говорить про те що з 24 жовтня містобудівні умови і обмеження мають містити вимоги щодо розроблення розділу цивільного захисту для певних об'єктів будівництва. З цього витікає декілька цілком об'єктивних припущень, фактично відповідальним за обов'язковість чи ні, наявності у проекті розділу цивільного захисту виступає орган що видає містобудівні умови та обмеження. Проектувальник може і повинен розробляти такий розділ коли є відповідні вимоги у містобудівних умовах. У таких умовах і обмеженнях виданих до 24 жовтня 22-го року зазначені вимоги щодо розділу цивільного захисту, могли бути відсутні, а отже і нереалізовані у проекті. Таким чином, положення щодо обов'язковості розділу цивільного захисту у складі проектної документації логічно застосовувати до об'єктів, проектування яких здійснено на підставі містобудівних умов і обмежень  виданих після 24 жовтня 2022 року. Що тут не так? Повернімося до переліку об'єктів проекти яких мають містити розділ цивільного захисту. Погодьтеся цей перелік тепер передусім має значення для уповноважених органів містобудування та архітектури, які видають містобудівні умови та обмеження, у складі яких мають бути наведені вимоги щодо розроблення розділу цивільного захисту, у складі проектної документації.    

  Ну а якщо такі вимоги будуть відсутні, але мали би бути, тоді є підстава втрутитися у справу головним інспектором державного архітектурно-будівельного нагляду.  Ці посадові особи уповноважені перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності прийнятих управліннями містобудування та архітектури, видавати приписи про усунення таких порушень, зупиняти дію рішень і звертатися з позовами до суду про скасування таких рішень. Так що бачите застосування переліку під досить таки надійним наглядом. Якщо навіть побіжно проаналізувати цей перелік, то важко сказати чого там немає, тобто які об'єкти будівництва не включені. Бо якщо вони не включені явно, то як відомо, на них можна вийти через такі узагальнені позиції, які містить перелік, ну наприклад, об'єкти які за результатами ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.  Далі, об’єкти критичної інфраструктури, який віднесені до І-ІV категорії критичності відповідно до законодавства. Це нова історія, яка тільки розпочинається. Перспективна, бо власне категорій і є чотири, тобто, всі об'єкти критичної інфраструктури. Хто потрапив до таких об'єктів скоро дізнаємось із відповідного реєстру який формує уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури. А таким органом є нещодавно створена ДЗКІ (державна служба захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості України). 

Далі, до переліку включені об'єкти, що належать суб'єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту, згідно з порядком затверджених відповідною постановою уряду.Така постанова для службового використання. 

   Ну і вишенька на торті. До переліку включені об'єкти, у тому числі житлові і громадські споруди, будівництво яких планується на територіях таких небезпечних зон згідно з ДБН Інженерно-технічні заходи цивільного захисту. Цей ДБН теж для службового користування. А зони такі  - зони можливих значних руйнувань, зони можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, зони можливого хімічного забруднення, зони можливого катастрофічного затоплення. Кого не стосується це, так тільки об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту. 

  Ну і невеличка ремарка. Гадаю всі знають до повноважень якого органу належить більшість згаданих об'єктів. Потужно працює орган. Поки органу влади з питань будівництва не знаходиться належного місця у системі органів влади на цій не дуже оптимістичній ноті. До зустрічі.