Сьогодні, мова піде про лабіринти авторського нагляду як він зараз називається і який на моє  переконання має бути у числі пріоритетів, такого собі нескінченного серіалу під назвою містобудівна реформа, але поки не став.  Щоб наблизитись до тлумачення терміну авторський нагляд, потрібно зрозуміти, про якого автора власне йдеться, бо складається таке враження що під цим терміном поєднано два різних начала -  творчє і виробниче, художнє і прикладне, ідейне і практичне, можна продовжувати і далі подібні антоніми. Справа в тім, що через схожість назв, авторський нагляд нерідко асоціюється з авторським правом на об'єкт архітектури, що зрозуміло не зовсім одне й те саме. Мова йде то про нагляд який може здійснюватись не тільки розробниками проекту, яких дійсно можна назвати авторами чи принаймні співавторами проекту, а й іншими, уповноваженими фахівцями, які точно не належать до співавторів проекту. Але й ті й інші визначаються і призначаються проектувальником, а тому по факту, це є нагляд проектувальника, я б її назвав проектним наглядом, що ближче до суті і змісту. Та не це головне, при визначенні змісту цього нагляду, на мій погляд допущена системна неточність, якщо не назвати її помилкою. Ну дивіться, згідно з порядком здійснення авторського нагляду, авторський нагляд передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту, тобто фактично авторський нагляд зводиться до контрольної функції у процесі будівельного виробництва. При цьому визначення його не то що неточне, а може навіть і хибне. Поясню, далеко не на кожному будівельному майданчику знайдеться проект будівництва об'єкта, та й образно кажучи робити йому, проекту там нічого, бо будівельні роботи виконуються відповідно до робочої документації, яка розробляється на підставі проекту чи затверджувальної стадії робочого проекту. Підтвердження? Ось стаття 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" -  замовники та підрядники, під час створення об'єкта архітектури, зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів згідно з робочою документацією. Куди ясніше?        

      Щоб сформулювати бачення істинного місця і ролі цього нагляду варто пройтися по основним реперним точкам сьогоднішнього процесу здійснення авторського нагляду, поки він так називається. Отже, замовник отримав від проектувальника розроблений на його замовлення проект, щоб далі отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, замовник має цей проект затвердити. Ну а перед цим звісно не зайве переконатися, що проекти його влаштовує, що він йому зрозумілий, і що він може бути реалізованим. Сам він це зробить, чи з допомогою своїх фахівців, які, наприклад, працюють у службі замовника, це вже його справа. Далі замовник дізнається, що для того що б отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, він ще має й організувати авторський нагляд. Для чого мені цей нагляд?  - запитає замовник і важко з ним не погодитися, бо фактично за свої кошти він організовує нагляд за самим собою. А в нього ж є і служба замовника і технічний нагляд і інженер-консультант може бути. Так можуть же бути питання до проекту, виникне необхідність у наданні роз'яснень, консультацій заперечать мені опоненти, але ж це можна вирішити в інший спосіб, як через разові звернення до проектувальника, так і в рамках договору, на кшталт проектного супроводу, а про підрядника то взагалі говорити нічого, у того у рамках виробничого контролю, існує ціла процедура контролю проектної документації, про це йшлося у випуску номер 29.  Під час цієї процедури проводиться перевірка проектної документації на комплектність, технологічність проектних рішень, відповідність умовам виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва тощо. Не приймай робочу документацію до виконання, якщо щось не ясно, незрозуміло. Але цю робочу документацію потрібно спочатку розробити. Цю розробку можна замовити яку розробника проекту так і у іншого проектувальника, знову ж таки детальніше про це сказано у випуску номер 21. Головних проблем цього процесу дві -  робоча документація повинна відповідати проекту, не виходити за його межі, у робочій документації мають бути наведені переліки прихованих робіт, та відповідальних конструкцій на прийняття яких мають бути складені відповідні акти. Хтось має за це відповідати, хто? Ну логічно що розробники проекту, тобто його автори і співавтори. Як цього досягти? Ну ось тут і потрібен авторський нагляд, причому проблема актуальна і у випадку розроблення робочої документації проектувальником який розробив стадію проект, бо як правило робочі документації розробляють інші фахівці, так би мовити нижчого рангу.

   Такий вид авторського нагляду передбачений законодавством, однак механізму його проведення не виписано. Як ідентифікувати результати такого нагляду? 

  У статті № 24 говорилося що факт підписання ГІПом чи ГАПом на титульному листі загального журналу робіт при його відкритті фактично засвідчує наявність розробленої робочої документації, без якої розпочинати будівництво неможливо, бо кому кому а розробнику проекту має бути відомо про це. Далі починається виробничий процес, і ДБН "Організація будівельного виробництва" і Настанова з проведення авторського нагляду запевняють, що приймальний контроль, а це теж складова виробничого контролю, здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду, замовника та авторського нагляду. І тут же застерігають, у випадках передбачених договором про авторський нагляд. Ну це як кажуть ні в які ворота. ДБН -  акт обов'язковий до виконання, у ньому не може бути відсилочних норм на умови договору, договором можна передбачити що завгодно, на те він і договір. Але знову ж таки головне не у цьому, а у тому що порядком здійснення авторського нагляду, не передбачено обов'язку виконавців нагляду щодо участі у приймальному контролі. І як практично уявити собі участь  проектувальника у цьому приймальному контролі? При виконанні робіт на складних та великих об'єктах, підписання актів, авторський нагляд має бути присутній на будівельному майданчику майже кожного дня. Тобто, авторський нагляд стає повноцінним учасником будівельного процесу, таке враження виникає. Ну скажіть, який сенс, у чому необхідність проектувальнику контролювати процес проміжного прийняття відповідальних конструкцій? Його завдання вказати ці конструкції, і тепер як уже говорилось, не тільки у робочій документації, а й в основних даних і техніко-економічних показниках стадії проекту. А за якість виконання будівельних робіт мають відповідати ті хто їх виконує. І тут же резюме, виходячи з вказаних нормативно-правових і нормативних актів, авторський нагляд може не приймати участь у прийнятті прихованих робіт та формуванні актів на них, навіть би сказав не повинен, кожен має займатися своєю справою, але якщо замовник бажає і готовий фінансувати, то далі три крапки. 

  Ну і фінал -  підпис акту готовності до експлуатації. Підписуючи акт готовності, відповідальна особа проектувальник, передусім запевняє що на будівництво об'єкта у повному обсязі і відповідно до затвердженого проекту видана робоча документація, а отже будівельні роботи могли бути виконані. І друге, збудований об'єкт не відрізняється від затверджених проектних рішень. Для того щоб це засвідчити розробники проекта повинні мати можливість у будь-який час відвідувати об'єкт будівництва, а не за графіком чи за викликом як це робиться зараз. 

  Ще одна ситуація, власне для авторського нагляду, вона встановлена пунктом 15.4 Порядку проектування -  у разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником розробником проекту. Ну звісно крім випадку передачі, відповідно до законодавства, авторських майнових прав іншій особі. Враховуючи що обсяги коригування сьогодні обмежуються лише засторогою щодо збереження назви об'єкта будівництва, та й то не завжди, але про це колись в окремій статті, необхідність визначення процедури такого погодження є дуже актуальним, бо іноді після коригування, від початкового проекту залишається дійсно тільки назва, і хто тоді автор проекту?

   Очевидно що ці питання мають вирішуватись відповідно до авторського права, у рамках дійсно авторського нагляду. Статті 29, 31 закону України "Про архітектурну діяльність", серед них зокрема визначено що об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи що стосуються архітектури. У зазначених статтях виписано ряд норм щодо майнових і особистих немайнових прав автора чи співавторів об'єкта архітектури. Ну наприклад така норма: використання проекту твору архітектури містобудування чи садово-паркового мистецтва, для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інші не обумовлено договором. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації, здійснюється виключно за згодою автора, з виплатою йому або його правонаступнику авторської винагороди. Ну  раз є таке право, то має бути й механізм щодо його забезпечення? Цілком логічно що таким інструментом може бути авторський нагляд, у прямому, так би мовити, істинному розумінні цього слова. Тобто питань для власне авторського нагляду цілком достатньо, цілком доречним було б виписати суть і порядок такого нагляду в рамках чергової містобудівної реформи яка знову ж таки набирає темпи. Ну а на цьому поки до наступної зустрічі.