Сьогодні говорити будемо про речі ключові, визначальні і взаємопов'язані, які необхідно враховувати у процесі розроблення проектної документації, а саме, склад та зміст проектної документації на будівництво, хоча здається спочатку зміст а потім склад, але так історично склалося, а також її, проектної документації, оформлення, бо неякісне оформлення проектних матеріалів може щонайменше пригальмувати найперспективніші ідеї. Чому вирішив про це сказати?

Не секрет, скоріше добра і давня традиція, при розробленні наступних проектів використовувати, так би мовити, попередній аналог. "Кози" як їх називають студенти та й не тільки вони. У цьому є безліч позитивних моментів, але трапляються і неприємності. Бо якщо коза містить певні неточності, то вони тиражуються і у наступних проектах. Тому не буде зайвим хоча б періодично звіряти певні речі з чинною нормативною базою. І насамперед це стосується вказаних у назві статті речей -  складу і змісту проектної документації та її оформлення. Хочу зауважити, що використання терміну проект, як синоніма проектної документації, не завжди є коректним, і нормативною базою за невеликим винятком не підтримується. Хоча проект є проектною документацією, але тільки на одній стадії проектування, яка затверджується. Якщо мова йде про цю стадію, то вживання термінів проект і проектна документація є фактично тотожним. 

  Так от, Пункт 10 Порядку проектування категоричний -  склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва, на всіх стадіях проектування, визначаютєся згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Перша частина пункту, про те що склад і зміст визначається згідно з будівельними нормами, ні зауважень ні заперечень не викликає. А як інакше? Але тільки на перший погляд. Дійсно ДБН А.2.2-3:2014, так і називається: Склад та зміст проектної документації на будівництво. В цих ДБН наведено нормативні вимоги щодо суті і призначення кожної стадії проектування та її складу. Зокрема додатки Д і Е визначають склад стадії Проект для об'єктів будівництва виробничого і невиробничого призначення відповідно, яка подається для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Додатки за статусом є довідковими, тобто допускають як відсутність розроблення певних документів, так якісь необхідні додаткові матеріали. В принципі інакше і бути не може. Хоча все ж варто було виділити позиції, які однозначно є обов'язковими, у всякому разі вихідні дані, розрахунок класу наслідків, відомості з обсягами робіт, кошторисна документація, так це точно. Термін "зміст проектної документації" нормативно не визначений, є тільки одна норма наведена у розділі присвяченому стадії Робочий проект ДБН А.2.2-3:2014, це  пункт 8.2. Робочий проект є інтегруючою стадією проектування, і складається з двох частин: затверджувальної частини і робочої документації. Далі увага -  склад і зміст затверджувальної частини робочого проекту, наведені уже згадуваних додатках Д і Е. А оскільки ці додатки передусім визначають склад стадії Проект, то очевидно що стосуються вони і змісту цієї стадії. І все було б логічно, якби у додатках, хоч щось йшлося власне про зміст проектної документації. Немає там такого. Тобто зміст фактично визначений тотожним складом проектної документації. Думається все ж що це не так. Головним є зміст проектної документації. А вибір її складу є похідним і маю відповідати завданню реалізації змісту. Іншими словами, склад проектної документації - це набір засобів для реалізації її змісту. Як на мене, зміст проектної документації - це інформація про те, що, для чого, з якими характеристиками і показниками Замовник збирається щось збудувати. Інформація про це закладається у завданні на проектування, інших вихідних даних. Ризикну припустити, що зміст проектної документації, по суті є основною метою розроблення схвалювальних стадій: ескізного проекту, ТЕО,ТЕР. На стадії ескізний проект, згідно з ДБН А.2.2-3:2014, принципово визначаються вимоги до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень. А на стадії проект, чи робочий проект, вже визначаються, ті ж самі, містобудівні, архітектурні, художні, екологічні рішення,  а крім інших, технічні, технологічні, інженерні рішення об'єкта будівництва. Але не функціональні, які визначені на попередній стадії.

    Зміст проекту відображається у пояснювальній записці, яка є завжди, а далі формуються перелік документів які мають бути розроблені у складі проектної документації, для розкриття її змісту. Наведу приклад - робочий проект, капітальний ремонт даху сільської школи, нерідкий треба сказати випадок. Потрібен у такому робочому проекті, розділ щодо доступності до об'єкта будівництва маломобільних груп населенням? Адже згідно з пунктом 9 Порядку проектування, вимоги щодо маломобільності зазначаються в проектній документації окремим розділом. Не знаю, треба дивитися зміст проектної документації, на цей об'єкт будівництва. А може дах мансардний?  І в ньому є якісь приміщення, до яких має бути забезпечено доступ. Скажете та ну, у сільській школі? А все може бути. Норма порядку проектування винятків не містить. І пункт 2.2.2 уніфікованої форми акту перевірки теж чинний. Там, запитання про те, що проектна документація на будівництво об'єкта розроблена з урахуванням, в тому числі, вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, і можливі відповіді "так", "ні", "не розглядалися". І відповідь буде залежати від змісту, а не складу проектної документації. Однак все ж згідно з пунктом 8.4 ДБН А.2.2-3:2014, склад розділів робочого проекту з капітального ремонту, може зменшуватися, залежно від технічної та технологічної складності робіт. Нормальний і потрібний пункт, подібні дії передбачені для стадій ТЕО і робочої документації. Але чому тільки залежно від складності робіт? Скоріше від змісту проектної документації. Для стадії проекту така можливість, тобто можливість зменшення складу проекту, нормативно не виписано. Однак враховуючи довідковий статус додатків Д і Е, яким визначено склад стадії проекту, теоретично її можна допустити. 

   Отже друга частина пункту 10 Порядку проектування, яка говорить про необхідність достатності складу і змісту проектної документації для оцінки прийнятих рішень, і їх реалізації, викликає низку питань. Хто і яким чином підтверджує цю достатність, і на якій стадії, і кому це потрібно, чи хто у цьому зацікавлений, і хто контролює? Треба думати, що на схвалюванній і затверджувальних стадіях, тобто у частині оцінки проектних рішень, вердикт неявно виносить експертна організація. Мабуть так, бо як же проводити експертизу проектної документації і складу і змісту якої недостатньо? Це підтверджується позитивним звітом, у якому говориться що документацію розроблено згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням встановлених вимог. А стосовно достатності проектної документації для реалізації, треба думати мова йде про те що матеріалів стадії Проект, достатньо для розроблення робочої документації, яка виконується на підставі затвердженого проекту, адже відповідно до статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", замовники та підрядники зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією. Хто працював прорабом чи майстром розуміє чи пом'ятає ситуацію, коли неможливо знайти необхідний розмір чи розріз, а техніка стоїть. А бригадир, так іронічно дивиться на тебе, що ж ти за документацію взяв у виробництво?

   А на етапі отримання дозволу на виконання будівельних робіт, вона може використовуватись, у всякому разі використовувалася як  останній доказ королів, щоб відмовити у видачі цього  дозволу. Питання то оціночне. Хтось вважає що зміст, склад проектної документації достатній, а хтось ні. Не можна виключити щось подібне і під час перевірки об'єкта будівництва, у всякому разі у складі вже згадуваної уніфікованої форми Акту перевірки поки що присутнє питання 2.2. у якому йдеться про те, що проектна документація розроблена у тому числі відповідно до Порядку проектування. Ну а відповіді тільки дві: "так" або "ні". Бо проектна документація має бути завжди, і не розглядатися таке питання під час перевірки просто не може. 

   З 18 березня 2020 року застосування пункту 10 Порядку проектування, при видачі дозволу на виконання будівельних робіт, перейшло у статус формалізованих. Обсяг проектної документації, яка подається до дозвольного органу, чітко конкретизовано. Тому питання наявності чи відсутності тих чи інших розділів чи матеріалів у складі проектної документації тепер, перед дозвільним органом, не стоїть. Як і можливості дискусії на цю тему. Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено вичерпний обсяг частини проектної документації, яка подається для отримання дозволу. Це містобудівні умови обмеження, технічні умови, або листи про відсутність їх потреби, розрахунок класу наслідків, генеральний план, плани траси зовнішніх інженерних мереж та комунікацій, плани поверхів, фасадів, і всі вони  в чітко визначених масштабах, експертний звіт, документ про затвердження проектної документації, ну і оцінка впливу на довкілля у разі потреби. Правда з'явився інший бік теми, чи так уже критично подавати всі перелічені документи і креслення для кожного об'єкта будівництва? Протоколи дозвільної комісії ДІАМу рясніють зауваженнями на кшталт: -  не надана проектна документація, в частині креслень плану трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій. Точніше надана але не у тому масштабі. Аналогічно, щодо проектної документації в частині креслень плану поверхів фасадів: - не надана проектна документація в частині креслень, схем вертикального планування, це необхідно у разі реставрації, не надана проектна документація в частині технічних умов, щодо водопостачання та водовідведення, або листа розробника проекту про відсутність їх потреби. Так само щодо теплопостачання та газопостачання.  Зрозуміло що оцінити достатність складу і змісту проектної документації на підставі наведених документів нереально. Що наводить на думку, що дозвільні органи поступово усуваються від відповідальності за це питання, за достатність складу і змісту проектної документації. Далі можна міркувати двояко, з одного боку це підготовка до передачі цієї адміністративної послуги у "треті руки", з іншого, кожен має відповідати за свою роботу. У даному випадку проектувальник і експертна організація за розроблений проект.

   Наступний контрольний аспект розроблення проектної документації - це оформлення документів. Нормативна основа для цього пункт 20 Порядку проектування. Звучить він так -  оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам, щодо проектної документації на будівництво об'єктів, крім випадків розроблення проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання, із зазначенням у пояснювальній записці до проекту будівництва, особливостей оформлення проектної документації. Про другу частину формулювання цього пункту, так зване "БІМ",  будівельно-інформаційне моделювання, у плані контролю сказати щось важко. На нормативні акти щодо регулювання цього процесу натрапляти не доводилось, що власне підтверджується інформаційним повідомленням на сайті Мінрегіону від 01.06.2021 р., у якому зокрема зазначається, що в Україні бім-технології вже застосовують у своїй діяльності окремі організації, проте системне їх впровадження, потребує державного регулювання, зокрема створення необхідної нормативної бази. Відтак у Мінрегіоні розпочато розробку близько 20 Національних стандартів, що мають забезпечити впровадження бім-технологій. Від себе скажу, жодних проблем із дотриманням стандартів з оформлення проектної документації, в першу чергу креслення, при автоматизованому виготовленні їх, не виникало. На тепер основним стандартам щодо оформлення проектної документації є ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації. У протоколах дозвільної комісії ДІАМ  знайти зауваження типу, проектна документація розроблена без дотримання пункту 20 порядку проектування та згаданого ДСТУ не рідкість, частенько зустрічається і зауваження типу креслення генерального плану не відповідають вимогам ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Правила виконання робочої документації генеральних планів. Тобто, поки що цим питанням приділяється увага. Як буде після зміни Порядку набуття права на виконання будівельних робіт, гадаю не тільки мене хвилює це питання.

 Будь-яка норма яка містить слова "має", "повинна", "потрібно", не позбавлена сенсу тоді, коли вона хоч зрідка перевіряється. У цьому контексті розглянути пункти 10 і 20 Порядку проектування, є якраз такими. Як не важко здогадатися після зміни Порядку набуття права на виконання будівельних робіт, на цій стадії вони вже навряд чи будуть перевірятися. Та й нікому їх уже буде перевіряти. Залишається контрольні перевірки. Але ж який сенс перевіряти проектну документацію об'єкта будівництва, коли вона вже запущена у виробництво?