Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері містобудування. Це відомий Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 року № 45.  Далі буду називати його просто порядок проектування

Дотримання вимог цього порядку проектування є одним із питань щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, наведених у затвердженні Мінрегіоном уніфікованій формі акту перевірки. Це питання 2.1., і звучить воно так: архітектор, інші проектувальники, які здійснили роботи створення об'єктів архітектури додержались порядку проектування. Відповіді "так", "ні". Не розглядатися  це питання не може бо проектна документація є завжди.  Якщо відповідь "ні", виявлені порушення є підставою для позбавлення відповідного виконавця кваліфікаційного сертифіката. Дотримання різних норм і вимог порядку проектування розглядалися практично в усіх попередніх статтях, і ще будуть розглядатися. У цій статі ще про деякі аспекти, які можуть стати досить уразливими під час проведення перевірок. А якщо до перевірок долучаться ще й приватні структури, то неважко спрогнозувати, що глибина, значить і вартість перевірок зросте. Про це щось не доводилося чути, але за який, вірніше за чий кошт будуть здійснювати контроль недержавні структури? Багато цікавого і незвичного чекає учасників будівництва.  

Вибір проектувальника. Які саме моменти цього процесу можуть стати об'єктом контролю?  Підкреслюю саме проектувальника, генпроектувальником він тобто проектувальник стає автоматично, якщо за згодою замовника, залучить до виконання робіт третіх осіб, субпроектувальників. Так наведено у визначені терміну генпроектування у Порядку проектування. Зверніть увагу -  за згодою замовника. Якщо така згода ніде не зазначена, всю виконану роботу можна поставити під сумнів, не дотримано Порядку проектування. Згідно з пунктом 5 Порядку проектування, укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт, здійснюється у порядку встановленому загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві. А згідно теж з пунктом 5 але вже  загальних умов, порядок залучення субпідрядників є істотною умовою договору підряду, тобто якщо не забути зазначити це у договорі, вимогу можна вважати виконаною. 

Перед тим як підписувати договір не зайве переконатися що контрагент, тобто проектувальник, є за статусом саме проектувальник. На тепер проектувальник - це юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт, щодо об'єктів відповідного класу наслідків. Або фізична особа, яка теж має такий кваліфікаційний сертифікат. Випадок коли проектувальником виступає не юридична а фізична особа, громадянин, пропоную не розглядати, бо якщо таке і трапляється то нечасто, бо передбачає розроблення всієї проектної документації одним фахівцем. А як тільки з'являється ще один, то його роботу потрібно оплачувати. А це податки, тобто вже господарська діяльність. Погодьтеся, що визначення терміну проектувальник, я б сказав досить "динамічне" і образно дозволяє протягом дня чи двох, спочатку бути проектувальником, а потім перестати після укладення договору, або спочатку не бути але стати на певний час. Згоден -  іронія зла. Але за великим рахунком і це не дуже потрібно, бо якщо раніше у договорі вказувалась ліцензія, то зараз ніякої вимоги про підтвердження статусу проектувальника у договорі підряду не знайдеш. Що можна перевірити так це те що на дату підписання договору на виконання проектних робіт у штаті проектувальника значився хоч один сертифікований фахівець, інакше така організація не мала статусу проектувальника. Ще більш цікавим є питання чи того проектувальника вибрано? Чи справиться він з розробленням проектної документації конкретного об'єкта будівництва, особливо коли такий об'єкт будівництва відноситься до унікальних, тобто питання спеціалізації проектувальника. Знову ж таки як і попереднє питання, це питання не є проблемою для досвідчених замовників, які роками працюють з одними і тими проектувальниками, як кажуть мають "проектну історію". До 2012 року значний обсяг вимог до організації процесу проектування, містився у ліцензійних умовах здійснення проектної діяльності, і той суб'єкт господарювання який збирався займатися проектуванням, змушений був хоч теоретично ознайомитися із вимогами до організаційних, кваліфікаційних та технологічних умов здійснення проектної справи. Кажу теоретично бо, заявницький метод видачі ліцензії, дозволяв лише правильно підготувати документи для подачі до органу ліцензування. А  послуг на цю тему вистачало завжди. Але додаток до ліцензії, чітко окреслював спеціалізацію і сферу дії відповідної проектної організації. Особливо важливо це було, як я вже говорив, для об'єктів проектування яких далеко не всім під силу, та й взагалі було відомо скільки в Україні проектних організацій і якої спеціалізації. Маю сказати що провідні та спеціалізовані проекти організації, самі були зацікавлені у визначенні їх вузької спеціалізації, бо вона дозволяла їм позбутися надокучливих всеїдних конкурентів. Може з часом така інформація якось сформується у окремий реєстр, в рамках єдиної державної електронної системи будівництва. Сьогодні ж таку проблему замовники вирішують самостійно, кого вибрали того і вибрали. Для контролю цього питання нормативних підстав не вбачається. Може це можна зробити через призначення головного інженера через архітектора проекту з відповідним сертифікатом?  Питання призначення ГІПа чи ГАПа належить до організації процесу проектування. На сьогодні окремого нормативно-правового чи нормативного акту яким би визначали засади організації проектної справи не існує. Такого як для виконання будівельних робіт є ДБН "Організація будівельного виробництва". А що питання актуальне, достатньо зазирнути на форми проектувальників, де обговорюються і питання і функції обов'язків ГАПа, ГІПа, організації роботи субпідрядників, зокрема видача їм завдань та прийом результатів, розподіл відповідальності за виконані роботи. Згадується і неодноразово, положення про головного інженера, головного архітектора проекту -  відомий СНіП 1985-го року, які втратили чинність з 1 січня 2011 року, без заміни на території України. Тому акт у якому сконцентровано були викладені питання організації і методології проектування не завадили, хай навіть у статусі стандарту чи настанови, на кшталт настанови щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво. Взагалі дивно, для експертизи проектної документації є настанова, а для розроблення немає. 

Тому щоб сформувати якісь позиції по цій темі, потрібно робити такий собі дайджест, насамперед порядку проектування, який по хронології начебто прийшов на заміну скасованого СНіП та ДБН 2004 року який називався "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". Із останнього як відомо організаційні питання перенесені до Порядку проектування. А він перетворився в діючий ДБН 2014 року "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Що там є? У Порядку проектування фактично аж один 12 пункт. Ще трохи у визначеннях термінів - це пункт 1 та у пункті 16. Узагальнюючи їх, можна сказати таке -  проектна документація розробляється під керівництвом ГІПа або ГАПа які призначаються розпорядчим документом генпроектувальника, або проектувальника якщо субпроектувальники не залучаються. Отже для призначення ГАПом чи ГІПом необхідно щоб відповідний фахівець був у трудових відносинах з проектувальником, інакше як призначити?  Важливий момент для перевірки. Поясню за аналогією. У зауваженнях дозвільної комісії, при розгляді матеріалів поданих для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, можна нерідко натрапити на зауваження, що виконроб призначений не генпідрядною організацією. Абсолютно правильне зауваження хоча окремо виписаної норми під нього немає. Тут є, що унеможливлює випадки, коли генпроектувальник виступає тільки ширмою для проектного процесу. 

  За визначенням  ГАП - це архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурного об'ємного проектування. А ГІП - інженер, який теж має кваліфікаційний сертифікат, але виконує роботу з інженерно - будівельного проектування.  Спільне в них те що обидва очолюють та, або, координують розроблення окремих розділів проектної документації. Більш детально, завдання та обов'язки ГАПа, ГІПа виписані у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників будівництва, випуск 64. Там же наведені і кваліфікаційні вимоги. Це повна вища освіта відповідного напрямку підготовки, магістр, спеціаліст післядипломна освіта в галузі управління, стаж за професіями керівників нижчого рівня для магістра не менше двох років, спеціаліста не менше трьох років. А де ж про сертифікат, про який йдеться у порядку проектування? Обидва акти, і Порядок проектування і 64 довідник затверджені Мінрегіоном. Колізія що чітко не визначено що ГАП та ГІП мають бути передусім архітекторами чи інженерами - проектувальниками. Хоча у формулюванні у визначенні ГІП, що це інженер який виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, мабуть все-таки про те що він є інженером проектування. Для інженерів-проектувальників кваліфікаційні вимоги установлені  зміною №8 до Довідника 64, прийнятою в 2014 році, де визначено, у прив'язці до класу наслідків, чотири категорії базової професії інженерів- проектувальників. Провідний - це класс СС3, І категорії - СС2, ІІ категорії - СС1 і без категорії, ну і без класу наслідків. Згідно з довідником 64 ГІП віднесений до керівників, а інженер-проектувальник до професіоналів. Отже сумнівів що ГІП повинен мати в кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника не лишається. Зрозуміло, такий сертифікат, що відповідає найвищому класу наслідків об'єкта із числа тих що входять до складу об'єкта будівництва. Дотримання цієї вимоги перевіряється і під час проведення експертизи проектної документації і під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт. А от щодо класу СС1 -  загляньте в єдину систему і знайдете там не поодинокі випадки, коли ГІПом для СС1 призначається саме інженер-проектувальник без категорії. Якщо це помилки у вводі інформації то дивно. Звичайно що система не відслідковує такі абсолютно формалізовані параметри, гадаю під час контрольних заходів інспектор навряд чи пройде мимо такого факту.