Сьогодні, говорити будемо про експлуатацію об'єктів будівництва, які споруджувались на підставі дозволу на виконання будівельних робіт.

Згадаємо, що об'єкти будівництва, право на виконання будівельних робіт на яких набуто на підставі повідомлення, вводяться в експлуатацію шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Далі будемо звати їх декларативні об'єкти. Прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, право на виконання будівельних робіт на яких набуто на підставі дозволу, здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації, шляхом видачі сертифікату, далі -  дозвільні об'єкти. У першому випадку, носієм необхідної інформації для прийняття рішення, є декларація про готовність об'єкта до експлуатації, у другому -  акт готовності, але при цьому здійснювався огляд об'єкта будівництва. З 4 квітня 2021 року, такий огляд здійснювався не у всіх випадках, так було визначено змінами, точніше доповненнями внесеними до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - це постанова Кабінету Міністрів від 29 березня 2021 року № 303. Чому про це пишу в минулому часі, далі поясню. А спочатку розповім про деякі зміни в нормативних документах для будівництва на сьогоднішній час.

 23 червня 2021року затверджено нову редакцію порядку проведення професійної атестації, це постанова № 651. Свого роду планова подія, пов'язана із застосуванням можливостей єдиної державної електронної системи у будівництві. Разом з тим з урахуванням набутого досвіду внесено ряд змін і доповнень, ще й деталізовані окремі процедури, зокрема позбавлення отриманого сертифіката. Тепер такою підставою у тому числі є встановлення за результатами заходів архітектурно-будівельного контролю, факту вчинення виконавцем двох і більше порушень вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів та нормативних документів. До цього достатньо було просто фактів невідомо скількох, тепер унормовано, не менше двох. Правда так і не зазначено за який період. Бо можна ж і машину часу "крутонуть". Але так і залишилося за кадром, факти недотримання вихідних даних, зокрема для проектувальників, чи проектної документації для інженерів технагляду. Виходить що за ці порушення сертифікату не позбавляють.

 30 червня 2021 року Постановою КМУ № 668 затверджено цікавий документ, він називається "Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, або їх розумного пристосування". Дія цього порядку не поширюється влаштування засобів безперешкодного доступу що влаштовується під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення підприємств, реставрації, капітального ремонту. Зверніть увагу, знову згадане технічне переоснащення, що наводить на думку що постанова готувалася не Мінрегіоном, який послідовно викорінює цей вид будівництва з нормативно-правових актів.  Затверджений порядок влаштування засобів безперешкодного доступу вимагає розроблення проектної документації, при чому у порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Мінрегіоном, якось не стикується, такі собі паралельні світи, почитайте кому цікаво. 

   Про ще одну новину яка має безпосереднє відношення до теми цієї статті далі і більш детально. Зміни внесені до порядку прийняття об'єктів експлуатацію Постановою № 303 встановлювали, що огляду підпадають не всі дозвільні об'єкти будівництва, а тільки ті, замовники яких віднесені до високого ступеня ризику або про який відсутня інформація в електронній системі.  Ну як говориться не для "середніх" умів,бо тепер замовнику мало знати клас відповідальності об'єкта чи об'єктів що входять до складу комплексу, а ще й потрібно з'ясувати ступінь його, замовника ризику. Зауважу що за результатами дослідження ситуації картина вимальовувалася не дуже радісною. Оскільки певну частину дозвільних об'єктів, навіть не певну а абсолютно переважну, звільнялося від огляду. Далі проситься висновок про те, що їх переведено на введення в експлуатацію, фактично за декларативним принципом, на підставі поданих заяв та акту готовності. Все б нічого, але процедурно процес розгляду декларації і акту готовності, містить декілька суттєвих відмінностей. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, може бути скасована, зокрема за результатами позапланової перевірки достовірності даних. По відношенню до сертифіката, такої процедури не існує. Процедура можливого анулювання сертифікату не вводилася якраз тому, що здійснювався обов'язковий огляд об'єкта будівництва, який для частини дозвільних об'єктів відміняється. Виходить що певна частина дозвільних об'єктів не просто переведена на декларативний спосіб введення в експлуатацію, а ще й позбавлена будь-яких дій по скасуванню таких рішень, крім судових звичайно. Стаття з викладенням досліджень нової ситуації можливих наслідків майже була готова до випуску, аж 2 липня 2021 року з'явилась інформація про прийняття Урядом Постанови від 2306.2021 року № 681 "Деякі питання забезпечення функціонування єдиної державної електронної системи у сфері будівництва", якою затверджено порядок ведення цієї системи, на заміну Порядку ведення першої черги вказаної Системи які було затверджено рік тому. Знаючи певну казуїстику формування назв Постанов, слова деякі питання насторожують. Постанова і затверджені нею документи нараховують майже 400 сторінок тексту. Віддаючи повагу автором такого грандіозного документу, об'єктивно слід визнати що помилки чи неточності у ньому неминучі. Не кажучи вже про те що він буде оновлюватися після прийняття "революційного" законопроекту 5655. Дійсно Постановою крім затвердження порядку введення єдиної електронної системи, внесені зміни ще до кількох основоположних порядків здійснення будівельної діяльності а саме, до Порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, Порядку здійснення державної архітектурно-будівельного контролю, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, поки що і контроль і нагляд архітектурно-будівельні, та мають стати містобудівними. Ну і Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Інтуїція не підвела. Редакція пункту 25 Порядку прийняття в експлуатацію якою передбачено огляд об'єкта перед прийняттям його в експлуатацію, начебто фактично повернута до тієї що діяла до прийняття постанови 303. Якщо це дійсно так то питання винесене у назву статті втрачає будь-яку актуальність, огляду підпадають всі дозвільні об'єкти. Проте на всяк випадок слід дочекатися поки з'явиться актуалізована версія акту, тобто Порядку прийняття об'єктів в експлуатації бо іноді нормотворча діяльність творить дива.     

  Краще зупинимось на інших змінах, які мають бути враховані учасниками будівництва. Фрагментарно, в документі не мало прихованих посилів з першого разу можна щось і не врахувати. Чесно кажучи зміни залишають якесь "розхристане" враження. по-перше вони мають тимчасовий характер, по-друге містять перехідні положення які досить важко коментувати. Так, документи для прийняття в експлуатації можуть подаватися як в електронні так і паперовій формі. Правда у другому випадку, паперова форма силами ЦНАПів все рівно переводиться в електронний, однак у порядку прийняття залишені норми що дозволяють розгляд декларації в паперовій формі. Але для прийняття в експлуатацію дозвільних об'єктів документи можуть подаватися лише через електронну систему. Набір документів що подаються, не змінився. Заява, акт готовності, інформація про оплату сертифікату, але виготовляються ці документи тепер в електронному кабінеті замовника. Так само в електронному кабінеті, але вже посадової особи органу Держарбудконтролю формується чек-лист, за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва з фото фіксацією об'єкта. Там же, за результатами розгляду документів поданих для прийняття об'єкта в експлуатацію складається довідка, яка виготовляється з використанням реєстру будівельної діяльності. Склади цих електронних документів наведені у додатку 7 до Порядку ведення системи, позиції 47,48,49. Вся подальша робота з розгляду документів та прийняття рішень, здійснюється відповідно до Порядку введення електронної системи. Це означає ніщо інше, як те що Порядок прийняття об'єктів експлуатацію, та не тільки він, втратив самостійність або принаймні значну його частину. Спробую пояснити це так би мовити у логічному порядку. 

   Пункт 23 Порядку введення електронної системи. Під час подання документів електронній формі проводиться автоматично, аналіз поданих даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв наведених у додатку 2 до Порядку ведення системи. Ось деякі з критеріїв, загалом їх поки що 26, які можуть перевірятися під час прийняття в експлуатацію:

1. Чинність усіх документів на момент внесення відомостей. Ну як кажуть по-дорослому. 

2. Відповідність проектних техніко-економічних показників об'єкта відомостям щодо технічної інвентаризації. 

3. Тривалість будівництва.

 Дуже хочеться знати як автоматично, буде визначатися відповідність ТЕПів у проекті і технічному паспорті. Які відхилення можуть бути? Бо стопроцентного співпадіння навіть у теорії не може бути, бо методи підрахунку різні. Треба розуміти тривалість будівництва тепер під контролем. За результатами такого аналізу, визначається рівень ризику та обирається знову ж таки автоматично, відповідний тип процедури розгляду та реєстрації для певних електронних документів. До таких документів належить і декларація про готовність і сертифікат. Рівень ризику, а він може бути низьким, середнім, високим і навіть критичним, визначається для кожного документа. Документи подані для для отримання сертифікату, розглядаються тільки у частині віднесення їх до критичного ризику, очевидно тому що відновлено огляд таких об'єктів будівництва. Нереально перелічити всі ознаки за якими визначається рівень ризику, це дві сторінки тексту. 

  Щодо підстав для віднесення до низького ризику, серед них є й досить несподівані, наприклад, не може бути віднесено до низького рівня ризику електронні документи, якщо строк між датою реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та датою подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації становить: для нового будівництва до 30 календарних днів, для реконструкції та капітального ремонту до 15 календарних днів. Але важливіше інше. За результатами визначення рівня ризику обирається знову ж таки автоматично, програмними засобами, такі типи, процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа.

   Для низького рівня ризику, автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей до реєстру будівельної діяльності, без участі посадових осіб органу ДІАМу.

 Для середнього ризику вже за участю посадових осіб органу ДІАМу, а для високого рівня ризику, крім участі посадових осіб органу держабудконтролю ще й автоматичне надіслання до відповідного органу ДІАМ, повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

А якщо рівень ризику критичний, здійснюється автоматичне блокування можливості подання чи внесення електронного документа або відомості до реєстру будівельної діяльності. Що передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення замовнику про автоматичне блокування. 

  Цікаве враження залишають ці процедури. Тепер програма буде визначати залучати посадових органи держабудконтролю до розгляду поданих документів чи обійтися без них. Ну а для нерозуміючих є критичний ризик. Враховуючи що критичний ризик визначається і для сертифікату, глянемо які підстави віднесення до такого рівня. Ну що тут сказати, підпункт 3 щодо відхилень від ТЕП, майже універсальний.  Бо що вважати відхиленням?  1% чи сантиметр, метр? Ну мають же бути якісь певні допущення?  Підпункт 6  -  подав заяву і все заблокував, а не простіше як колись було, брати просто підписку про виконання функцій авторського чи технічного нагляду на конкретному об'єкті?  Якщо все вище сказане не елементи порядку прийняття в експлуатацію, то що тоді? Але здається і це не надовго. Після прийняття законопроекту 56 55 у тому числі нової редакції статті 39 якою визначаються засади прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію буде ще та "веселуха" Всі спрощення неминуче призводять до ускладнень.