Виходячи із довідкового статусу додатків до ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво», склад техніко-економічних показників, для конкретного об'єкта будівництва, визначає проектувальник, і ніхто інший.

Скажу що і формально і по суті скоріше так чим ні. Тема дійсна цікава і важлива з численними лабіринтами з яких відразу і почну. 

    Відповідно до порядку проведення експертизи, позитивний експертний звіт містить інформацію щодо правильності визначення техніко-економічних показників об'єкта будівництва, далі їх буду називати просто ТЕПами, як це і прийнято. Правда із визначення незрозуміло, про яке власне визначення йдеться, чи складу показників, чи їх значень, чи того іншого разом? Мабуть того іншого. Далі, настанова з проведення експертизи вимагає: ТЕПи зазначають згідно з додатками "І","К", "Л" ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво", що очевидно і дає підстави головному експерту проекту (ГЕПу), вимагати наявності всіх показників наведених у зазначених додатках. Але погодитись з цим, на мій погляд, підстав явно недостатньо. Дивіться, назви всіх трьох додатків, містять вираз -  склад основних даних і техніко-економічних показників об'єктів будівництва. Тобто два в одному і основні дані і ТЕПи. По тексту додатків вони не розподілені, а тому як не крути, що відноситься до ТЕП а що до основних даних вибирати доводиться проектувальнику. Тим паче, що у кожному із додатків передбачена можливість додавати інші техніко-економічні показники та якісні характеристики об'єкта. Дійсно, слід враховувати що додатки довідкові. Настанова яка за визначенням установлює процедуру проведення експертизи, тобто її організацію і порядок виконання, не може переводити додаток у статус обов'язкових. Інша справа що обов'язковість ряду показників наведених у додатках, встановлено як на законодавчому так і на нормативному рівнях. Наприклад: клас енергетичної ефективності згідно із законом зазначається у проектній документації, де ще як не в ТЕПах його вказувати? Далі згадаю про ще деякі, по факту обов'язкові показники. Тому підсумовуючи, не викликає сумнівів що склад ТЕПів безперечно визначає проектувальник з урахуванням довідкових додатків, але не тільки. 

  Зверну увагу на ще один такий "лабіринтик". У самому ДБН, яким власне визначено склад та зміст проектної документації є вимоги щодо наявності у складі ТЕО або ТЕР, ескізу, проекту такого розділу як техніко-економічні показники. Але у якому складі, не зазначено. Тобто формальні посилання на додатки "І","К","Л" у самому ДБН відсутні. Легітимізує їх лише Настанова з експертизи, як уже згадувалось. Найбільш вдало, на мій погляд, вимога щодо наявності ТЕП у складі проекту, виписана у новій редакції додатку Д, яким визначено статус складу проекту на будівництво об'єктів невиробничого призначення. Звучить це так - основні техніко-економічні показники а в дужках "за необхідності встановленої завданням на проектування з урахуванням життєвого циклу об'єкта". Тут правда як читати, можна ж так зрозуміти що, якщо в завданні на проектування не зазначено окремо, що у складі проекту має бути розділ ТЕП, то його можна і не наводити. 

  Додаток Д між іншим теж довідкий. Не можна з цим погодитись, скоріше вираз за необхідності означає що ТЕП мають бути сформовані з урахуванням життєвого циклу об'єкта будівництва, якщо це передбачено завданням на проектування. Тобто мають містити показники, які будуть використовуватись і у процесі експлуатації об'єкта будівництва. От з цим не просто можна, а навіть потрібно погодитись. Гадаю що така необхідність є завжди. А саме тому, цю редакцію я б і взяв для подальшого розгляду, вилучивши згадане "за необхідності". Тобто основні техніко-економічні показники з урахуванням життєвого цикла об'єкту, який як відомо, триває від задуму до зносу або реконструкції будівлі чи споруди, внаслідок якої (реконструкції) ТЕП неминуче стають іншими. І тут слід зважити на те, що затверджений проект є джерелом інформації для низки документів які утворюються протягом цього життєвого циклу. Погодьтеся якщо не буде відповідних даних у складі проекту то може мати місце ревізія даних по об'єкту будівництва, а як наслідок у різних документах будуть зазначені різні значення одного і того ж показника. Тому при формуванні не тільки ТЕПів а й основних даних, необхідно враховувати цілий ряд обставин, про що далі і буде мова. Ну а що відносити до ТЕП, а що до основних даних, зрозуміло, прерогатива проектувальника.

  Першим що впливає на визначення складу основних даних і ТЕПів є завдання на проектування, яке за визначенням у тому числі визначає вимоги замовника до основних параметрів об'єкта будівництва. Додаток Б, яким визначено склад завдання не проектування, теж довідковий, а по іншому і бути не може. Адже кожний проект сам по собі є унікальним. Різні види будівництва, різні умови будівництва, різне функціональне призначення і так далі, про що власне і говориться у примітці 2 до додатку Б.  Склад завдання на проектування може змінюватись відповідно до особливостей об'єкта будівництва. Зрозуміло, значна частина позицій завдання на проектування носить реквізитний, відсилочний або описовий характер і ніяк не може бути відображена як ТЕП. Але якщо у завданні на проектування є числові параметри або чітко формалізовані технічні характеристики, то абсолютно об'єктивно хочеться бачити їх у складі ТЕПів або основних даних. Ну як можна зробити висновок, чи виконані завданням на проектування вимоги, якщо вони не відображені у ТЕПах чи основних даних затвердженого проекту? Далі процес будівництва, потрібні ТЕПи чи основні дані під час виконання будівельних робіт? Так потрібні. Не буду говорити вже про кошторисну вартість і так все зрозуміло ії потрібно дотримуватись, але є ще тривалість будівництва перевищення якої може викликати необхідність коригування проектної документації. 

А віднедавна до ТЕПів додався Перелік конструкцій категорії відповідальності А та Б, який до цього віддівався на відкуп розробникам робочої документації, а ті йшли далі, довіряли їх визначати самостійно підрядникам на основі відповідного додатку до ДБН "Організація будівельного виробництва". Для чого потрібен цей перелік сподіваюсь добре відомо, для ведення виконавчої документації, складання актів на проміжне прийняття цих конструкцій. Зазначені акти надаються при огляді об'єкта перед введенням в експлуатацію. Отже наявність такої інформації передбачена нормативно-правовим актом -  Порядком введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який затверджено урядом, а значить такий показник теж є обов'язковим. І в декларації, і в акті про готовність об'єкта будівництва до експлуатації зазначаються основні показники об'єкта будівництва, як проектні, так і за результатами технічної інвентаризації. Щодо проектних показників, які наводяться в акті готовності, і в декларації, то вони загалом кореспондуються з рядом показників, наведених у додатках до ДБН, і об'єктивно теж переводять їх у розряд обов'язкових. Як говорилося у попередній статті № 47, технічна інвентаризація тепер стала законодавчо визнаним етапом будівництва і має бути проведена до прийняття об'єкта в експлуатацію. Для проведення інвентаризації замовник надає наявну проектну документацію. За результатами технічної інвентаризації складається технічний паспорт, дані якого мають відповідати ТЕП, відповідна вимога міститься у чек-листу, який складається за результатами огляду об'єкту. Переглянувши навіть побіжно, склад технічного паспорту, складається враження що там інформації більше ніж міститься у самому проекті, але ж так не повинно бути. Ось наприклад, фрагмент однієї з таблиць технічного паспорту, яка називається експлуатаційні показники житлового будинку квартирного типу різної поверховості. А в ній, в таблиці, декілька цікавих показників про необхідність і призначення яких судити не берусь. Але раз вони зазначені в документі, який затверджено урядом, значить потрібні. Якщо вони не будуть зазначені у проекті, то значить існує якийсь паралельний документ який живе своїм життям, а значить може відрізнятися від проекту. Навіщо тоді проект? Фантасмагорія якась. Ну дивіться, кількість сходових кліток не може відрізнятися від запроектованих, бо тоді це вже інший проект, те ж саме ліфтів, кухонь, ванни, туалетів та й площа фасаду чи даху це теж проектний показник. Значить вони десь мають наводитись у проекті? Щось у ТЕПах, щось в основних даних, чи не так? Далі про ще один документ, необхідність складання якого ймовірно виникне у процесі життєвого циклу. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" - це стаття 39 прім. 2, встановлює періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів згідно з Порядком проведення обстеження, затвердженим урядом. Строк проведення першого обстеження, а також його рекомендована періодичність визначається проектувальником у проектній документації, з урахуванням особливостей об'єкта. А тому доданий, недавно, у додатки "І","К","Л" відповідний пункт, фактично є недовідковим а обов'язковим. Ну а далі наступає момент проведення обстеження і його результат -  складання паспорту об'єкта будівництва. А у ньому 7 форм основних технічних показників, залежно від типу об'єкта, за державним, а з 2024-го року вже Національним класифікатором будівель і споруд.             

Отже, при формуванні складу ТЕПів і основних даних потрібно зважати і на цю обставину. Отака виходить історія. Не виключено а скоріше ймовірно, що існують інші документи для формування яких необхідні проектні показники. Ось що хотів сказати.