В попередній статті говорилося про історію запровадження і процес розроблення плану з охорони праці на будівельному майданчику. Завершувалося тим що розроблений план затверджується замовником і передається координатору з охорони праці на стадії будівництва.

Вимоги до такого координатора фактично ті ж самі що й до координатора на стадії розроблення проектної документації. Про них йшлося у попередній статті. Призначає цього координатора теж замовник, але на відміну від стадії проектування, коли може бути призначений лише один координатор, а той взагалі може бути не призначений, якщо розроблення плану з охорони праці покладено на проектувальника, тут ситуація інша. Координаторів на стадії будівництва вже має бути декілька, незрозуміло, чи мають вони дорівнювати кількості підрядників, чи їх кількість визначається довільним, але декілька - так виписано норма. Призначаються ці координатори до початку будівельних робіт. Правда є норми, яка допускає суміщення обов'язків координатора на стадії розроблення проектної документації, та координатора на стадії будівництва. У цьому без сумніву є здоровий глузд і може так би мало бути завжди. А то план розробляє один а виконує інший. Тим паче що якщо змінюються умови проектної документації, або умови будівництва, план повинен бути скорегованим, тобто без проектувальника ну ніяк. Загалом же питання вирішилося б, якби додати норму що покладання обов'язків координатора на стадії будівництва на підрядника. Тоді як побачимо далі, все б увійшло в усталену практику. 

   Але таке призначення мається на увазі координатора  з питань охорони праці на стадії будівництва, об'єктивно має бути здійснене до відкриття загального журналу робіт. Та виходить так що, дата відкриття журналу робіт, а журнал веде нагадаю підрядник, замовнику має бути відома не менш як за 30 днів до його відкриття, бо він замовник, зобов'язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання будівельних робіт, направити у територіальний орган державної служби України з питань праці, попередню інформацію, про виконання будівельних робіт за визначеною формою. Це робиться в одному з таких випадків: якщо передбачена тривалість будівельних робіт перевищує 30 робочих днів і на будівельних роботах одночасно буде зайнято понад 20 працівників та фізичних осіб. Яка між ними різниця не дуже розумію, або якщо планований обсяг виконання будівельних робіт перевищує 500 людино-днів. Ну зрозуміло що це абсолютна більшість об'єктів будівництва, проблема в іншому, як ці показники ідентифікувати? Не приходить на ум нічого іншого, як те, що вони мають бути враховані в основних даних і техніко-економічних показниках проекту будівництва. Інакше як довести чому не подавалася попередня інформація? Можна було сказати, що така попередня інформація - це свого роду «кавер-версія» пункту 4.6 ДБН Охорона праці, з певними уточненнями але ж ДБН діючий. То що, замовнику направляти інформацію двічі за різними формами? Щодо змісту, попередньої інформації, то очевидно що її основною фішкою є відомості про призначення координаторів з охорони праці на стадії проектування та будівництва. Призначили, чи ні. Інші позиції до охорони праці відношення практично не мають, навіть інформація про розроблення та затвердження плану з охорони праці відсутня, що здавалося мало б бути насамперед. Є ще одна фішка, один примірник, добре що хоч один, попередньої інформації, повинен бути розміщений замовником на видному для всіх учасників будівництва місті, розташованому на території будівельного майданчика. На практиці це означає, що саме з цього і почнеться перевірка дотримання вимог з охорони праці -  не сумнівайтеся. Тим паче, що попередня інформація, повинна постійно оновлюватись у разі її зміни.

   Функції координатора на стадії будівництва, вірніше не функції а обов'язки. Їх викладено  в восьми пунктах. Ну що тут можна сказати, не викликають сумнівів обов'язки координатора щодо супроводження плану з охорони праці, зокрема щодо внесення змін до нього, це його вотчина. Напевне має бути погодження заходів з охорони праці у проектах виконання робіт, але хочу нагадати і  про це говорилося у попередній статті що ДБН Охорона праці, і який є чинними, містять пункт 4.5 який звучить так: вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих норм, за наявності розбіжностей ці норми є пріоритетними, тобто дії координатора не можуть суперечити чи підміняти дії наприклад підрядника.

Порівняємо, у мінімальних вимогах є обов'язок визначати разом з підрядниками порядок допуску працівників на будівельний майданчик, а в ДБН пункт 4.21.1 перелік робіт на виконання яких необхідно надавати наряд-допуск повинен бути розроблений у будівельній організації, з урахуванням місцевих умов і особливостей будівництва. При цьому орієнтовний перелік таких робіт зазначений у додатку К ДБН. Наряд-допуск затверджується особою, яка уповноважена роботодавцем і видається керівнику робіт - виконробу або майстру. Тобто має місце така собі невинна підміна понять. Якби було б зазначено що координатор бере участь у розробленні переліку робіт, на які необхідний допуск, у крайньому разі погоджує його, це вписувалося би у норму ДБН, а тут повинен визначати порядок допуску, при цьому не тільки до виконання робіт а й загалом доступу на будівельний майданчик, ну якось трохи некоректно. Це стосується й інших обов'язків координатора, який розпочинаються словами координувати, вживати, організовувати. Тут самий раз поглянути, а які ж права має координатор для виконання своїх обов'язків. Щодо замовників, то замовник повинен співпрацювати з координаторами з охорони праці та враховувати в роботі зауваження які ними надаються. Тут же, замовник повинен організувати управління з охорони праці на будівельному майданчику, за пропозиціями координатора з охорони праці. Ну якщо коротко, замовник повинен враховувати зауваження і пропозиції координатора, оригінально, чи неправда? Замовник призначає та ще й мабуть оплачує роботу фахівця, який йому викочує зауваження, замість того щоб працювати на замовника. А от підрядники, вже зобов'язані виконувати вимоги координаторів з охорони праці. В який спосіб це досягається? Якби творці цього "опусу", вибачте нормативно-правового акту, володіли знаннями нормативної бази будівництва, то цілком достатньо було б зазначити, що координатори зобов'язані, отут якраз зобов'язані, вносити записи до таблиці А6 загального журналу робіт форма якого встановлена ДБН Організація будівельного виробництва. Згідно із вказівками до ведення журналу до таблиці А6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт, відповідно до наданих їм прав. І тоді було б зрозумілим, яким чином документується робота координатора, як вона впливає на хід будівництва і прийняття в експлуатацію.

Логічно було б також передбачити, що якщо вимоги координатора не виконуються, він міг би звертатися до відповідних контролюючих органів. За аналогією з авторським і технічним наглядом. Але ця обставина, як до речі і стосунки координатора з наглядовими службами, залишилася поза увагою авторів акту. Питання діяльності координатора з охорони праці на будівельному майданчику, стає ще більш цікавим і незрозумілим, якщо згадати СУОП (систему управління охороною праці). Стаття 13 закону України Про охорону праці, яка присвячена цій системі чинна, як і розділ 5 ДБН Охорона праці. Згідно із вказаними нормами роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці СУОП на підприємстві, для чого створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення питань охорони праці. Правда аналогія простежується? Далі, сутність СУОП полягає у створенні комплексної системи профілактики небезпечних ситуацій, що виникають у процесі виконання будівельно-монтажних робіт, попередженні і мінімізації виробничих небезпек, ризиків, матеріальних збитків. Не буду перераховувати всі етапи і заходи СУОП якщо і поглянути на них, то стане ясно що головне, а можливо і єдине завдання чи обов'язок координатора, так це нагляд за тим щоб така СУОП була створена і функціонувала. Або тоді скасовувати цю СУОП, а її функції буде виконувати координатор чи координатори. Важко "болівару" тобто підряднику з двома структурами на спині, це ж треба і будівництвом займатися. І все ж, поки що формально такий документ як план з охорони праці має існувати, бо це норма мінімальних вимог які відносяться до нормативно-правових актів з охорони праці, обов'язкових до виконання. Перевірка наявності такого плану з охорони праці, передбачена, вірніше не передбачена, уніфікованим актом з Держархбудконтролю. Зате в переліку питань, для проведення заходу державного нагляду, щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці є пункт 3: положення, інструкції та інші акти з охорони праці, що встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на будівельних майданчиках, відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, розроблені у встановленому порядку, та наявні.

Зрозуміло що план з охорони праці підпадає під цей пункт. Хто відповідає? План підписується координатором з проектування або проектувальником, якщо на нього покладено повноваження щодо складання такого плану, затверджується замовником. От вам і відповідь, яка може бути так або ні.