Теорія, яка зазначена у назві, це нормативно-правові підстави для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, яким засвідчується прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.  А практика - це наповнення зазначених підстав реальним змістом.

Тому спочатку проглянув у будівельному реєстрі кілька десятків відмов у видачі сертифікату. Географія виявилася досить широкою, крім столиці Вінниця, Дніпро, Житомир, Закарпаття, Львів, Миколаїв, Суми і ще. Скажу те що відразу вразило - обсяг опису порушень наведених як обґрунтування відмови, по деяким об'єктам просто дуже вражає, як і глибина їх виявлення. Ну наприклад, не може не тішити професійність, уважність і відповідальність інспектора, який у житловій новобудові виявив на 22-му поверсі другої секції пошкодження конструкцій будівлі і разом з цим відсутність документу що підтверджує можливість надійної та безпечної експлуатації цих конструкцій. Думається що мешканці 22-го поверху і не тільки, сповна завдячуватимуть такому фахівцеві своєю безпекою. Не може бути категоричних заперечень щодо інших здавалося б на перший погляд прискіпливих але по суті вірних зауважень. Якби не було іншого боку медалі  - не виконано всі роботи передбачені проектною документацією. Які? Де?  Деякі відмови взагалі приголомшили -  чули мабуть популярний вислів що під час розслідування чи не головне не вийти самих на себе? Так от трапляються відмови, які стосуються ще періоду видачі дозволу на виконання будівельних робіт, наявності згоди власника будівлі чи споруди на виконання будівельних робіт, посилання на не чинні норми, можливості виділення пускових комплексів, невідповідності цільового призначення земельної ділянки та інших. Питання на устах -  а як дозвіл на виконання будівельних робіт видавався? Знову назад у майбутнє? Інших слів не знаходжу. Як відомо, підстав для відмови у видачі сертифікату статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визначено п'ять, поки що, бо починалося з трьох. Перше, неподання документів необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату. Здавалося б все просто, згідно з пунктом 24 Порядку прийняття в експлуатацію - це заява, акт готовності, документ або інформація про внесення плати. Зрозуміло що мають на увазі і ті документи які мають надаватися чи додаватися до заяви, чи бути уже завантаженими до електронної системи. Важко звичайно напоротися на відмову у цих трьох соснах, але декому вдається.  Ключовим є акт готовності який відразу підтягує за собою другу підставу для відмови у видачі сертифікату а саме виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Що таке недостовірні відомості? На сайті Мін'юсту знаходжу: недостовірною вважається інформація, яка містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності. Іншими словами неповні або перекручені, такі випадки зустрічаються хоч і не багато. Наприклад виявлено невідповідність редакції проектної документації в дозвільному документі на підставі якого виконувались будівельні роботи та в заяві на отримання сертифікату. Або невірно вказану дату завершення будівництва. Але не все так просто, справа в тім що Акт готовності, містить певні запевнення замовника, проектувальника, підрядника разом з субпідрядниками а також інженера технічного нагляду, про безпосередню відповідальність якого, інженера технічного нагляду, останнім часом рясніють повідомленнями засоби масової інформації. А запевнення такі, що на об'єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, всі роботи передбачені проектною документацією, у тому числі, щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Обладнання встановлено згідно з Актами про його прийняття, після випробування у визначеному порядку. А ще, здійснено в повному обсязі, передбачені передбачені проектом будівництва, заходи з охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та антисеймічні заходи. Тепер ще мабуть потрібно додати і заходи передбачені планом з охорони праці на будівельному майданчику, це статті 52,53. Скажіть, якщо щось із вищенаведеного насправді не виконано або виконано не повністю або не так як треба, це вважається недостовірними даними? Напевне, адже акт готовності є тим документом, який подається для отримання сертифіката. Але наявність будь-яких порушень, чи відхилень від проекту є суттю третьої підстави для відмови у видачі сертифікату -  невідповідність об'єкта проектної документації на будівництво такого об'єкта та, або вимогам будівельних норм. З чого не складно зробити висновок, що фактично третя підстава може одночасно вважатися частиною другої, тобто недостовірності даних вказаних в акті готовності. Іі по факту у змістах відмов так воно і є, підстави вказуються поряд і мабуть так воно і має бути. 

   Акт готовності сьогодні виготовляється у вигляді електронного документу засобами електронної системи. Про його склад можна дізнатися із додатку 7 до Порядку введення електронної системи.  Ну що тут сказати, треба розбирати матрьошку, дивитися склад відповідних комплексних типів даних. Щоб не блукати нетрями електронного реєстру, можна використати додаток теж 7 але вже до Порядку прийняття в експлуатацію, у якому наведена форма Акту готовності, який у певних випадках продовжує виготовлятися у паперовій формі. Значна частина даних Акту готовності підтягується уже із завантажених до реєстру інших електронних документів. Власне по-іншому і немало бути для чого тоді така електронна система. І  загалом, достовірність даних на підставі яких набуто право на виконання будівельних робіт, вже не мало б викликати сумнівів, як це сталося в деяких із вище розглянутих відмов. Чого звичайно не скажеш про технічну інвентаризацію, контрольне геодезичне знімання, які необхідно здійснити до складання акту готовності. Їх результати завантажуються до будівельного реєстру, але будь-яких перевірок чи контрольних заходів до цих процедур не передбачено. Даних що вносяться безпосередньо під час виготовлення Акту готовності, не так уже й багато, це дані які стосуються власне виконання будівельних робіт та їх виконавців, і то думається, скоро ця інформація теж буде у реєстрі. Виникає слушне питання, який механізм застосовується для визнання недостовірності даних в Акті готовності, і відповідності, чи не відповідності проекту? Для цього, згідно з пунктом 25 Порядку прийняття об'єктів в експлуатацію, орган держархбудконтролю вчиняє відповідні дії у межах законодавства. Які це можуть бути дії? Обовязково, виїзний огляд об'єкта будівництва на місцевості, результати якого відображаються у чек-листу. У разі потреби, орган держархбудконтролю може звернутися до державних органів з метою отримання висновків, що стосується об'єкта будівництва, і все. 

 Зі складом чек-листа, можна ознайомитися у відповідному комплексному типі даних або у додатку 8 до Порядку прийняття об'єкта в експлуатацію. Чек-лист складається з трьох функціональних розділів. 

 Перша позиція першого розділу цього чек-листа, підтверджує не раз мною висловлено тезу про те, що власне стадії Проект на будівельному майданчику робити нічого, бо роботи виконуються на підставі робочої документації, яка виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту.  І якщо робоча документація відсутня, то про введення в експлуатацію говорити якось недоречно. Аналогічне значення має наявність проекту виконання робіт(ПВР)  та виконавчої документації. Треба сказати, що вимоги цього розділу досить активно використовуються для формування відмов, так що виконавча документацію ввести треба. 

 Другий розділ стосується забезпеченості доступності території об'єкта для маломобільних груп населення і це єдиний розділ, де перевіряється виконання. Увага цьому як бачите немала, у разі невиконання зазначених заходів, отримання відмови у видачі сертифікату дуже й дуже ймовірнє. Виникає думка що цей розділ чек-листа існує для того щоб перевірити окремо зазначену вимогу щодо відповідності об'єкта проектній документації у частині доступності об'єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Але за такою логікою, це мало би стосуватися й іншої виокремленої вимоги, щодо дотримання вимог передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки а також вимог підстави четвертої, щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг. Приклади застосування зазначених вимог як бачите є. А який механізм їх встановлення?

 Третій розділ  - технічна інвентаризація і енергетичний сертифікат. Ну сертифікат уже згадувався а надокучливе питання те що значить відповідають? Не співпадають а відповідають? Поки що це оціночне явище з довільним застосуванням. А відмов з відповідними формулюваннями, що показники технічної інвентаризації не співпадають з техніко-економічними показниками об'єкта будівництва, ну в принципі достатньо. Ну і все, а яким же чином встановлюються інші порушення чи відхилення від проекту, якими рясніють відмови? Мова не про те що не потрібно перевіряти, потрібно і ще раз потрібно, але нормативно-правова база повинна це передбачати. А так, фактично, сертифікат видається на підставі довідки, щодо розгляду документів поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Непорядок, для чого ж тоді той огляд?

 Що стосується п'ятої підстави для відмови, пов'язаної із об'єктами підвищеної небезпеки, то це питання повно розглядалося у попередніх статтях. На застосування цієї підстави натрапити не вдалося.