Завершуємо розгляд зміни №2 до ДБН "Склад та зміст проектної документації на будівництво", У попередніх статтях №№35,36 було розглянуто зміни, які претендують на певну концептуальність. Зокрема: -  встановлення двох видів незалежних об'єктів, будівлі і споруди, тобто у нас тепер є тільки два види об'єктів -  або будівля, або споруда, третього не дано. 

   Суттєво розширено сферу капітального ремонту, до якого включено частину технічного переоснащення і термомодернізації. Ну а саме технічне переоснащення "кануло у лету", ну і ще деякі зміни. 

Всі інші зміни, тобто, зміни до розділів, де наведені вимоги до розроблення конкретних стадій проектування і особливо додатків до ДБН, повторюють ці концептуальні зміни у прив'язці до певних стадій проектування. Вилучені норми якими регулювався процес передачі проектної документації замовнику -  тепер ці питання регулюються виключно порядком розроблення проектної документації. Слід ще відмітити імплементацію у буквар певних норм встановлених законодавством, це охорона довкілля, забезпечення доступності маломобільних груп населення тощо. Ну і звичайно БІМ -  будівельне інформаційне моделювання.

   Але спочатку про зміни дійсно важливі і потрібні і головне контрольовані, які відбулися у певних розділах проектної документації.  На перше місце поставив би доповнення складів основних даних і техніко-економічних показників об'єктів будівництва, позицією -  перелік конструкцій категорії відповідальності А і Б. Гадаю більшість фахівців здогадалися звідки "ноги ростуть" але висловлю свою думку. Згідно з ДБН "Організація будівельного виробництва", відповідальна конструкція - це конструкція категорії відповідальності А або Б. а відповідно до іншого ДБНу "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд", категорія А - це конструкції та елементи, відмова яких може призвести до непридатності експлуатації будівлі або її частин, а категорія Б - це конструкції, відмова яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівлі. Ну і що, можливо хтось скаже, для чого наводити їх переліки у складі проекту? Відповідь проста -  щоб врахувати у робочій та виконавчій документації, адже до виконавчої документації, належать акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, а перелік цих конструкцій наводиться у робочій документації. Враховуючи, що робоча документація не завжди розробляється автором проекту, хоча і під його наглядом, все ж  існувала і існує ймовірність різного бачення переліку відповідальних конструкцій, різними розробниками. Тепер вона точно знаходиться під контролем автора проекту. Ну і не треба забувати, що під час прийняття в експлуатацію об'єктів класу СС2, СС3 під час виїзного огляду об'єкта будівництва, перевіряється загальний журнал робіт, а у ньому таблиця А2 з промовистою назвою: "Перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій", який, тепер очевидно має узгоджуватися з переліками, наведеними не тільки у робочий документації а й у проекті. Ну, просто знахідка для контролерів. Уявіть, що таких переліків не виявиться в проекті, затвердженому, звісно після 1 липня 2022 року, коли набула чинності зміна №2. Очевидно також що зазначені переліки, відповідальних конструкцій, точніше визначення їх повноти та достовірності, стануть предметом експертизи проекту, за напрямом міцності та надійності, експлуатаційної безпеки будівель і споруд, і вже зовсім очевидно що такі конструкції будуть в першу чергу обстежені під час проведення технічного обстеження, яке тепер переходить теж у нову фазу. Пов'язано це з тим, що до складу основних даних і техніко-економічних показників об'єктів будівництва будь-якого призначення додана ще й така позиція:  термін першого планового обстеження технічного стану будівлі та рекомендована періодичність планових обстежень. Ну тут нічого дивного, це пряма норма порядку проведення обстеження, яка говорить що строк проведення першого обстеження, також його рекомендована періодичність, визначається проектувальником у проектній документації на будівництво об'єкта. Дивне в іншому, хто і у який спосіб буде контролювати дотримання цієї вимоги? Тобто те що указаний термін -  проведене планове обстеження певної будівлі? Порядок контролю за дотриманням порядку проведення обстеження об'єктів та реалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки, під час яких експлуатації, передбачений законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" ще не затверджено. Правда законом визначено, що цей контроль мають здійснювати органи держархбудконтролю, але дискусія там ще не завершена, бо існує, у всякому разі існувала пропозиція передати цей контроль органам місцевого самоврядування. Деякою мірою, необхідність проведення обстеження, підсилюється нормою, знову ж таки внесеної зміною №2, про те, що розроблення проектної документації на реконструкцію, капітальний ремонт існуючого об'єкта або його частини, виконується на підставі висновку та рекомендацій за результатами обстеження технічного стану, виконаного відповідно до порядку обстеження. у недавньому випуску № 37, йшлося про те, що з  серпня 2022-го року, перед прийняттям в експлуатацію, об'єктів підвищеної небезпеки 1, 2 класу потрібно виконати певні дії. А якщо їх не виконати, то є можливість отримати відмову у видачі сертифікату. Але спочатку потрібно знати, що об'єкт, є саме об'єктом підвищеної небезпеки. Здійснюється це шляхом ідентифікації, яку, відповідно до порядку проведення ідентифікації, організовує суб'єкт господарювання, який має намір розпочати будівництво такого об'єкта. Тобто замовник, але організовує, а значить може доручити це проектувальнику, тим паче що ДБНом "Організація будівельного виробництва", було встановлено, що інформація про результати ідентифікації має бути наведена у ТЕО або ТЕР, а також, у пояснювальній записці проекту об'єкта виробничого призначення або лінійного об'єкта інженерно-транспортної інфраструктури. Але ідентифікація - це не тільки розрахунок порогових мас, а й відповідне звернення до органу цивільного захисту, повідомлення інших органів влади і місцевого самоврядування і інші дії. 

 А хто ж має цю ідентифікацію здійснювати у повному обсязі? Проектувальник чи замовник? Так от, Зміною №2, вимоги щодо наведення інформації про результати ідентифікації у техніко-економічному розрахунку і проекті, вилучені.  Якщо до Зміни №2, таке вилучення з ТЕР цілком можна було зрозуміти, бо ДБН було зазначено що ТЕР застосовується для технічно нескладних обєктів, які апрорі не повинні булти б віднесені до об'єктів підвищеної небезпеки, то Зміною №2 - це уточнення теж вилучене, стосовно того що ТЕР застосовується тільки для технічно нескладних об'єктів. Тепер залишилось лише застереження, що ТЕР виконуються у скороченому обсязі порівняно з ТЕО, відповідно до особливостей об'єкта, та вимог завдання на проектування. Ну не одне й те ж саме. А от щодо вилучення інформації про ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки з проекту, питань виникає більше. Коли існувала чітка вимога, щодо розроблення проекту, на об'єкти класу СС 3 у три стадії, такою інформацією у проекті могло і не бути, вона була в ТЕО, але ж тепер замовник та проектувальник приймають рішення щодо кількості стадій або стадійності проектування об'єктів будівництва, незалежно від класів наслідків об'єктів. Тобто для СС 3 ТЕО може бути не завжди. Думаю що трагедії все ж немає, ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки, обов'язково має здійснюватись при визначенні класу наслідків. Відповідно до ДСТУ, проектувальник розраховує клас наслідків, під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. При цьому незалежно від розрахунку, потрібно встановлювати клас наслідків СС 3 для об'єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих відповідно до закону України. Хто таку ідентифікацію має здійснювати, в ДСТУ чітко не вказано. Допоки інформація про ідентифікацію входила до складу проекту, ну відповідь була більш-менш очевидною, як тепер?       Деякі інші зміни, точніше доповнення, можливо будуть зрозумілі не всі, зокрема щодо (BIM), оскільки викладені вони у трохи незвичній манері, та й опираються на стандарти, які поки що не можна назвати узгодженими з усталеною національною нормативною базою.  У Додатку А до переліку інших вихідних даних, які надаються замовником, тепер це пункт 1а:  цифрова модель місцевості, інформаційна модель будівельного активу (включаючи хмари точок сканування, що складаються з множини точок в узгодженій системі координат у вигляді інформаційного контейнера що характеризує поверхні будівельного активу, надається замовником. Зрозуміло що будівельний актив у даному випадку - це не група керівників та провідних фахівців будівельної діяльності, які займають активну життєву позицію. Так само зрозуміло що ні закон, ні порядок проектування, ні ДБН, такого визначення не містять. Правда в ДБН сказано, що терміни пов'язані з (BIM), потрібно шукати в стандартах комплексу ДСТУ ISO 19650 "Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (BIM). Ну що ж бажаючі можуть познайомитись, не буду коментувати, щоб не ставати на заваді технічного прогресу, зазначу лише що у чистому вигляді визначення будівельного активу не знайшов. Зате є визначення інформаційного контейнера -  це найменований постійний набір інформації, яку отримують із файлу системи  або програмного додатка зберігання даних. Вчимо нові слова зі старою суттю. І на завершення не можу не навести ще декілька почерпнутих новизн із нового стандарту. Виявляється що він застосовний до об'єктів будівництва та будівельних проектів усіх розмірів та рівнів складності. Ви щось про розмір проекту чули? Дуже тішить повна свобода застосування термінів, наприклад: будівельна споруда, тоді як ДБН встановлює будівлі і споруди, як окремі об'єкти. Будівельний об’єкт, замість об’єкта будівництва. Ну це ж стандарт, де все має бути виверено бездоганно. Ось такі новенькі колізії,  до зустрічі.