Сьогодні розмова піде про ситуації коли будівництво у силу різних обставин, видається за якийсь інший процес. Під цією, так би мовити, вивіскою зібрано декілька ситуацій коли об'єкти, тобто будівлі чи споруди певного призначення, визначаються чи визнаються такими що не належать до об'єктів будівництва. Імітуються нові види будівництва, які виконуються на підставі проектної документації розробленої відповідно до встановленого порядку. Виконуються будівельні роботи, але у якомусь іншому, незрозумілому порядку, ніж той що встановлений для виконання підготовчих та будівельних робіт, або про будівельні роботи взагалі не згадується, зате їх результат встановлюється і визнається. Остання ситуація була розглянута у випуску номер 19, де йшлося про зміну функціонального призначення об'єктів нерухомості, без врахування можливого а скоріше очевидного, виконання будівельних робіт.

  Отже, відповідно до закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, підкреслюю будь-якого призначення, а виявляється що ні. З 2018 року, до об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх облаштування, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції та промислові трубопроводи для транспортування продукції. А з 2022 року до об'єктів будівництва не належать трубопроводи внутрішньогосподарських меліоративних систем. Так визначено самим законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", але ці зміни  до закону внесені, так би мовити, з чорного ходу, через закони з традиційними назвами -  про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі та про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель. Майже не сумніваюся що ця тенденція буде продовжуватися. Ну на воротах вже хтось має стояти?  Хоч би той же парламентський комітет. Чому вказані споруди так захотіли перестати бути об'єктами будівництва? Що не сподобалось? Ну популістська відповідь очевидна  - дуже зарегульована дозвільна система, жорсткий держархбудконтроль. але ж по суті, нічого не змінюється. Дивіться - за визначенням, будівництво може здійснюватися лише на об'єктах будівництва. Будівельні роботи відносяться лише до видів будівництва.

 Тож у який спосіб буде здійснюватись скажімо спорудження трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем? Невже у якійсь іншій, як проектування і будівництво трубопроводів інших меліоративних систем і мереж? Тим паче що законодавче визначення внутрішньогосподарської меліоративної системи ніяких технічних параметрів чи конструктивних особливостей не містить. Головне те, що це меліоративна система яка знаходиться в межах земель одного власника. А хіба на таких землях тільки меліоративні системи знаходяться? Як зрозуміти прийняття такого нормативно-правового акту як Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил,  далі буду звати просто, Порядок влаштування. З формального боку все зрозуміло -  затвердження такого порядку - це виконання вимоги другого абзацу частини четвертої статті 34 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який зобов'язує Уряд встановити такий порядок. Внесена до закону ця вимога не так давно, у 2020 році,  він складається з двох речей: у першому реченні йдеться про те що влаштування засобів безперешкодного доступу може здійснюватись без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Так це ж за своєю суттю, Перелік 406? Скажете ви і будете праві, адже у Переліку 406 під № 11 міститься ідентичне визначення, один в один і діє цей пункт аж з 2017 року.

 Як зазначалося у випуску номер 25, для реалізації цього як і інших пунктів Переліку 406, потрібно розробити і затвердити проектну документацію, а значить спочатку отримати вихідні дані, у тому числі містобудівні умови і обмеження. Тобто без врахування позиції місцевого органу містобудування ніяк не обійтися, бо він має або видати містобудівні умови і обмеження, або лист про відсутність у необхідності їх видачі. Затвердженим Мінрегіоном Переліком об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, передбачена можливість не отримувати містобудівні умови обмеження лише у випадку дообладнання засобами для безперешкодного доступу об'єктів житлово-громадського призначення. А вище як ви бачили йшлося про геть усі об’єкти. Це власне і має підтвердити, тобто, необхідність отримання чи ні, своїм листом, відповідний орган містобудування та архітектури і ніхто інший, бо це сфера його відповідальності, ну і далі все звичному порядку. То про що ж тоді у другому реченні? Що порядок влаштування встановлюється Кабінетом міністрів України, якщо фактично він вже встановлений.

Може це якісь нові доповнення, не враховані моменти, чи ще щось? Дійсно спроба новизни є. Порядком влаштування встановлено, що його дія не поширюється на засоби безперешкодного доступу до об'єктів, що влаштовуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Тобто на ті, що визначені переліком 406. Але на влаштування цих засобів безперешкодного доступу, розробляється теж проектна документація, відповідно до порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів. Тут щось можна взагалі зрозуміти? Що це за влаштування, роботи з якого здійснюється на підставі проектної документації, з дотриманням будівельних норм і правил, але не є ні одним з видів будівництва? Далі ще цікавіше. Згідно з пунктом 3 порядком влаштування, розроблена проектна документація подається разом з повідомленням про наміри, щодо влаштування засобів безперешкодного доступу, в структурному підрозділу з питань архітектури або виконавчому органу сільської, селищної міської ради, ну одним словом, органом містобудування. Відчуваєте різницю? У штатному випадку, спочатку отримується містобудівні умови та обмеження і на їх підставі розробляється і затверджується проектна документація.

А згідно з Порядком влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків (Постанова КМУ від 30.06.2021 №668) виходить що навпаки, але ж проектну документацію неможливо розробити без вихідних даних, у тому числі тих же містобудівних умов і обмежень, або підтвердження того що вони необхідні для певного об'єкта. То що потрібно двічі звертатися до відповідного органу містобудування? Може й так, бо згідно з пунктом 6, того ж Порядку влаштування, уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів замовника вимогам нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища і надсилає протягом п'яти робочих днів замовнику повідомлення про погодження намірів, тобто фактично виконує роль експертизи проекту. Бо в експертному звіті обов'язково відображається додержання зазначених нормативів з питань безперешкодного доступу, але за експертний звіт зрозуміло потрібно платити експертній організації, а можливо у цьому і сенс порядку влаштування? 

  Далі, роботи згідно з цим Порядком влаштування, виконуються з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил, і не підлягають прийняттю в експлуатацію. Ви собі уявляєте роботи які виконуються з дотриманням будівельних норм, але не є будівельними роботами? За визначенням, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, на що Порядок влаштування, як було зазначено на самому початку, не поширюється, а значить і держархбудконтроль не поширюється, бо він здійснюється під час виконання будівельних робіт?

   Ще у нас є будівельні роботи, на які не поширюється порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.  Це відповідно до пункту 3, виконання будівельних робіт з монтажу технічних засобів телекомунікації та антенних споруд і т.д. Але ж знову таки будівельних робіт, і тому вказані об'єкти немає підстав не вважати об'єктами будівництва, бо будівельні роботи виконуються тільки на об'єктах будівництва. У відомому Переліку 406, можна знайти роботи з перепланування та переобладнання, зведення, розміщення, оснащення, влаштування, монтаж, відновлення, приєднання і тому подібне. Але за назвою переліку 406 все це -  будівельні роботи. Виникає декілька запитань, у якому порядку виконуються такі роботи? Проектна документація для таких робіт, точніше об'єктів будівництва, розробляється? У якому обсязі? Як такі об'єкти вводяться в експлуатацію? Ну і "вишенька на торті" -  роботи то будівельні, значить підпадають під державний архітектурно-будівельний контроль? Чому ні? 

 Все наведене, дуже схоже на розтягування загального будівельного законодавства, по відомчим квартирам, таким собі удільним князівствам, те з чим справились десяток років тому, знову починає себе проявляти. На мій особистий погляд і досвід відбувається це через спроби регулювання будівельної діяльності виключно на законодавчому рівні. На рівні закону мають встановлюватись базові структурні норми, можуть мати місце і є і будуть особливості проектування і виконання будівельних робіт у залежності від галузевої специфіки та функціонального призначення об'єкта будівництва. Такі речі мають регулюватися галузевими будівельними нормами, для того вони і існують. Зміною №2 до ДБН Склад та зміст проектної документації на будівництво, нарешті встановлено, що склад і зміст проектів галузевої специфіки, встановлюються галузевими будівельними нормами. Так має бути і до інших регулятивних і регуляторних питань.