Сьогодні поговоримо про Постанову КМУ №406 від 07.06.2017 р . Цей документ дійсно популярний, оскільки на сайті уряду, на сторінці пошуку нормативно-правових актів значиться таким який часто шукають. Для повноти картини слід зазначити, що такий перелік, з певними перервами, існував вже і раніше, але мова йшла тільки про звільнення певних робіт від отримання дозволу на їх виконання, про введення чи не введення в експлуатацію таких робіт не йшлося. Більше того, певний час у 2010-11 роках, діяла норма про те, що прийняття зазначених об'єктів в експлуатацію здійснюється в установленому законодавством порядку. У сьогоднішньому переліку теж є одна позиція, яка передбачає введення в експлуатацію, але ж законом такого не передбачено. Незрозуміло ще й тому що є декілька позицій, функціонування яких без прийняття в експлуатацію слабо уявляється. Різні етапи переживав перелік, збільшувалася чи зменшувалась кількість робіт включених до нього. Пам'ятний факт, коли до переліку було включено будівництво приватних житлових будинків садибного типу дачних і садових будинків, прибудов до них, загальною площею до 500 м² включно, і підставою для цього були зовсім не технічні аспекти, якби зазвичай мало бути. У сьогоднішньому переліку фактично 27 позицій, а починалося все з 19. Це ще не рекорд, бо аналогічний перелік у редакції 2009 року налічував 36 позицій. Можна довго сперечатися, які роботи можуть бути віднесені до переліку 406, а які ні, остаточної істини у цьому питанні дійти неможливо. Може бути лише певний компроміс, у певний визначений час. На сьогодні маємо те що маємо, мова не про це, а про те як правильно, без негативних наслідків, скористатися цим переліком 406, бо «скелетів» у ньому заховано немало.

 Перша колізія закладена у самій назві переліку. Справа в тім що за законом, право на виконання будівельних робіт набувається на всі роботи які будуть виконуватись з будівництва конкретного об'єкта.  А оскільки без дозволу можуть виконуватись тільки певні роботи, ну як видно із переліку, то відразу гіпотетично можна вважати що на об'єкті частина робіт може виконуватись без дозволу, чи без права на їх виконання, а частина ні. Більше того певні об'єкти можуть бути умовно розподілені на декілька робіт які підпадають під дію переліку 406, це не така вже й фантазія, креативних виконавців у нас вистачає і далі будуть приклади. А поки що варто уточнити платформу для подальшого викладу, тобто термінологію, і насамперед визначення терміну  - будівельні роботи. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" залюбки використовує цей термін не даючи його визначеннь, аналогічно Закону України "Про архітектурну діяльність" - два основоположні закони. Відповідь дає акт Уряду  "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт". Там наведено визначення що, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції реставрації, капітального ремонту. Практично те ж саме в ДБН Організація будівельного виробництва. Пункт 3.2. будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення, до речі, об'єктів будівництва. Тобто все що вказано у переліку 406 це ніщо інше як вказані роботи, правда з реставрацією трохи проблеми. З одного боку приміткою до переліку 406, зазначено що його дія не поширюється на об'єкти що належать до пам'яток культурної спадщини, а з іншого, у декількох доданих позиціях прямо зазначена реставрація, яка може здійснюватися, зрозуміло, тільки на пам'ятках культурної спадщини. Ну дуже вже привабливий і популярний перелік 406. До речі технічне переоснащення на яке звертав увагу і яке наполегливо вилучене із Законів і більшості нормативно-правових актів, не раз зустрічається у переліку 406, який теж є нормативно-правовим актом. Зазначене визначення будівельних робіт може влаштовувати лише тих хто не є за фахом будівельником, бо вони ж то будівельники знають, що на будь-якому об'єкті будівництва виконуються одні і ті ж будівельні роботи, десь більше, десь менше Вікіпедія і не тільки вона у цьому плані дещо як то кажуть мудріша. Приведу витяг *-  "будівельні роботи роботи що виконуються на будівельному майданчику при зведенні будівель  і споруд" ну зрозуміло. Але будівельні роботи розділяють на загальнобудівельні і спеціальні. Загальнобудівельні роботи класифікують відповідно до вживаних матеріалів або конструкцій, що зводяться, це арматурні роботи, бетонні роботи, земляні, кам'яні, покрівельні, оздоблювальні, теслярські, свайні, монтажні і так далі і тому подібне. До спеціальних робіт відносяться роботи, вид яких визначає функціональне призначення споруди, це може бути влаштування внутрішніх інженерних систем і опалення, електромонтажні роботи, по установці освітлювального, силового та іншого електротехнічного обладнання, нанесення на конструкції покриттів різного призначення, і так далі і тому подібне. Погодьтеся, навіть при будівництві  погреба, який до речі віднесений до переліку 406, виконується комплекс будівельних робіт який залежить від конструкції погребу. Хтось будує з цегли, інший з бетонних блоків, третій заливає монолітній бетон, це все різні будівельні роботи. А сюди додайте як мінімум земляні роботи, влаштування перекриття, східців, електроосвітлення, певне оздоблення... Досить таки повне уявлення про класифікацію будівельних робіт дають ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Скільки там десятків збірників на конкретні будівельні роботи, і варто додати що технологія і умови виконання конкретних будівельних робіт регулюється відповідними будівельними нормами, як державними так і галузевими. Що з цього слідує? Те що перелік 406, по суті є переліком, я б спробував назвати його переліком призначень певних об'єктів будівництва, всі підкреслюю, всі роботи і спорудження яких можуть виконуватись без набуття права на їх виконання. Додатково підсилює це твердження примітка 3 до переліку 406, звучить вона категорично -  виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та знову ж таки технічного переоснащення повинно здійснюватись з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, та відповідно до розробленої та затвердженої установленому порядку, проектної документації, категоричніше не скажеш. Бо відповідно до визначень, наведених у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Тобто проектна документація є тоді коли є об'єкт будівництва. Запитаєте чому ж так сталося із назвою переліку 406?  Тому що документ на підставі якого можливо виконувати геть усі роботи і спорудження конкретного об'єкта будівництва називається правом на виконання будівельних робіт. А значить за ідеологією передусім лінгвістів чи літредакторів, можуть бути тільки роботи на які не потрібно набувати право. Ну що тут скажеш? Залізна логіка, на жаль це не перший і мабуть не останній випадок коли форма дещо корелює зміст. Виходячи з наведеної примітки, варто звернути увагу на формування назви об'єкту будівництва, насамперед під час складання завдання на проектування. А воно має бути раз розробляється проектна документація. Як відомо, відповідно до пункту 8 Порядку розроблення проектної документації, назва об'єкта будівництва, має у тому числі відображати вид будівництва, нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт. Тому відображаючи у назві об'єкта будівництва зміст тієї чи іншої позиції з переліку 406, що зрозуміло само по собі не може бути гарантією того, що цей об'єкт включений до переліку 406. Не варто забувати вказувати вид будівництва, на початку в кінці, посередині, неважливо, аби був указаний. Не здивуюсь якщо когось здивував, скажете, то що потрібно ще й містобудівні умови та обмеження отримувати? Дивимось перелік об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови не надаються, затверджений наказом Мінрегіону. Деякі позиції якщо не співпадають то дуже схожі, але підтвердити це має право лише уповноважений орган у справах містобудування та архітектури, так як це робиться для класичних об'єктів будівництва. Коротше і загалом, на стадії проектування, об'єкт будівництва з переліку 406,  нічим не відрізняється від будь-яких інших об'єктів будівництва, але є але. Уявімо, розроблена проектна документація в установленому порядку, якщо потрібно проведена експертиза, хто виносить вердикт про можливість виконання робіт, за цим проектом, без набуття права на їх виконання? Аналогії дві, необхідність чи ні, отримання містобудівних умов та обмежень визначає орган містобудування та архітектури, тобто владний орган. Необхідність проведення експертизи, фактично проектувальник, через визначення класу наслідків, підтверджений експертизою, у передбачених законом випадках.Тому цілком допустимою виглядала б ситуація коли визначення необхідності чи ні, набуття права на виконання будівельних робіт, підтверджував орган контролю. Але на мій погляд діагноз тобто можливість віднесення до переліку 406, все ж має підтверджувати проектувальник у самій проектній документації. І тому момент затвердження проекту стає неявним моментом набуття права на виконання будівельних робіт на об'єктах переліку 406. Але і тут не виходить без колізій. Звертаю увагу на статтю 19 Закону України "Про архітектурну діяльність", яка говорить, що проектування об'єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт, не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифікату. Зверніть увагу, у Законі як раз виписано все правильно, не роботи а об'єкти. Скажете як це? Проект об'єкта архітектури, розробляється під керівництвом, або з обов'язковою участю головного архітектора чи головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Так це стаття 7 того ж Закону, вони 7 і 19 статті щонайменше рівні. Ще скажете, що установлений Порядок розроблення проектної документації, не містить випадків коли ГАПом чи ГІПом проекту, чи безпосередніми розробниками розділів, або частин проекту, можуть виступати фахівці без кваліфікаційного сертифікату. Але ж Порядок проектування, як підзаконний акт не може підправляти статті Закону. То чим керуватися органам держархбудконтролю? І цікаво чи траплялися такі випадки у реальній практиці? Хотілося б звичайно, щоб сказане залишилось теорією і не більше. 

    Про контроль, отже, якщо у якийсь спосіб і кимось, бо ніде це не виписано, прийнято рішення про можливість виконання будівельних робіт, на певному об'єкті будівництва, без набуття права на їх виконання, то це означає що такі об'єкти будівництва не потраплять до плану перевірок, бо про них жоден контрольний орган офіційно нічого не знає, і такі об'єкти будівництва не будуть розглядатися на предмет прийняття їх в експлуатацію, крім однієї позиції 25, а от але не знаю як це може бути, бо законом винятки з переліку не передбачені. Так само закон не містить винятків, коли не можуть здійснюватись позапланові перевірки, а наявність шести підстав для проведення позапланових перевірок, а точніше семи, і у тому числі на підставі звернень фізичних осіб, вимог правоохоронних органів, робить перспективу перевірки таких об'єктів будівництва більш ніж привабливою. Адже має місце виконання будівельних робіт, під час яких здійснюються заходи держарбудконтролю. Уповати залишається лише на рішення комісії, створеній в органі держабудконтролю, для розгляду звернень, про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, на підставі яких проводиться левова частина позапланових перевірок, мається на увазі зверненнь фізичних і юридичних осіб. Така комісія може прийняти рішення про необґрунтованість проведення позапланової перевірки.