У попередній статті, викладені основні нормативно-правові аспекти переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та, після закінчення яких, об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, коротко Перелік № 406.  Бажано її перед цим прочитати,  щоб мені не повторюватися, а читачам бути готовими вникати у ситуації, про які піде мова у цій статті. Все ж трохи нагадаю, у попередній статті, на скільки зміг, намагався аргументувати, що назва переліку № 406, є як мінімум невдалою і тому дозволяє різне її тлумачення. А це впливає на визначення сфери застосування переліку 406, тому що у першій частині назви йдеться про будівельні роботи, а у другій про об'єкти. Далі декілька, як кажуть, контраверсійних ситуацій, які виникають на таких неузгодженнях. Є думки, що частина робіт з переліку 406, загалом, є якимись окремими будівельними роботами поза будівництвом, бо не містять у своїй назві виду будівництва, тобто, нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту чи реставрації.  А за визначенням, будівельні роботи – це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, а раз цього у назві роботи немає, то немає і будівництва. Ну і далі, сповідуючи таку логіку, неважко дійти до припущення, що для виконання цих особливих, але названих будівельними, робіт не потрібно розробляти проектну документацію. А чому власне назва будівельної роботи має містити вид будівництва? Одні й ті ж будівельні роботи, у певних наборах, виконуються при різних видах будівництва, як загальнобудівельні роботи, так і спеціальні. Які, і ті інші у свою чергу, теж поділяються на десятки, якщо не сотні конкретних робіт. Зрозуміло що для такого тлумачення не було б жодних підстав, якби перелік 406 називався так, як би він мав називатися. Що, наприклад, переобладнання чи перепланування, складається тільки з якоїсь однієї будівельної роботи? Цілком можливо, але робота ця точно не зватиметься переплануванням чи переобладнанням, це буде або, загальнобудівельна робота, наприклад, зведення нової дерев'яної перегородки з матеріалів, які не потребують подальшого опорядження, бо то буде ще одна будівельна робота, або сантехнічної, по влаштуванню якогось обладнання, а проект потрібен хоч би для того, щоб не дізнаватися про несучу конструкцію, по факту втручання в неї, з усіма, в лапках, перспективними наслідками або не ловити на першому поверсі ванну встановленому на одному з верхніх поверхів. Пам'ятний же випадок, який був здається, на вулиці Великій Васильківській у місті Києві? Когось я переконав своїми викладками, когось ні, сподіваюсь перших більше, але у своїх міркуваннях виходжу з атомної, образно, побудови всесвіту, у тому числі і процесу будівництва. У нашому випадку, атомами є конкретні будівельні роботи, як правило ці роботи прив'язані до конкретних конструкцій, матеріалів, систем чи мереж. Щоб створити «молекулу», тобто об'єкт будівництва, потрібно виконати певний набір цих робіт, який визначається проектною документацією. В залежності від складності проекту, на якійсь об’єкт треба право на виконання будівельних робіт всіх споруджень, іншими словами надавати всі необхідні документи і матеріали на перевірку відповідним контрольним органам, а на якихось можна обійтися без цього, під відповідальність самих учасників будівництва.

   Якщо брати за основу таку парадигму, чітку і просту на мій погляд, тоді можна знайти відповідь на переважну більшість питань, які виникають у практичних ситуаціях, ось два з них, точніше, дві варіації одного. Ситуація зводиться до наступного: як, в умовах єдиного проекту, здійснювати роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків і будівель нежитлового призначення? Щодо перших (житлових будинків), то такі роботи можуть виконуватися без документів, що дають право на їх виконання, на підставі п.23 Переліку 406. А щодо нежитлових будівель? Відповідно до порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, та порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, проектна документація може розроблятися і затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами. Черги можуть бути виділені тільки у такому об'єкті будівництва який є комплексом, тобто складається з двох і більше споруд, і чергою може бути лише окрема споруда або декілька споруд. Ну зрозуміло, що споруди вони ж включають і будинки, будівлі. Виходячи з наведеного, цілком можна допустити виділення у проекті черг будівництва, які повністю підпадають під дію переліку 406, тож теплову ізоляцію введених в експлуатацію житлових будинків, це якщо, і зміст і склад проекту на таку чергу, включають виключно роботи із теплової ізоляції. У разі затвердження проектної документації на чергу, може набуватися право на виконання будівельних робіт на такій черзі. Але, зрозуміло, за схемою визначеною для всього конкретного об'єкта будівництва який є комплексом. Так само зрозуміло, що показники черги, яка підпадає під дію переліку 406, мають враховуватися при визначенні сукупних показників комплексу. Тому як кажуть, якщо можна право на виконання будівельних робіт на окремій черзі об'єкта будівництва, і надалі виконувати їх, то чому не можна виконувати їх на іншій черзі, яка не потребує документа що надає право на виконання будівельних робіт? Концепція досить тривіальна.

    Правда є одне але. Як витікає з назви Переліку 406, збудовані у такий спосіб об'єкти не підлягають прийняттю в експлуатацію. Тобто виникають ризики, що вказана черга не буде прийнята в експлуатацію. Якщо ця обставина, не є непереборною чи переконливою для замовника, то можна і попробувати, а інакше все треба буде починати спочатку. Не можна не спрогнозувати, враховуючи креативність наших учасників будівництва, і такий варіант, це коли роботи на якийсь з черг виконуються начебто на підставі переліку 406, а згодом отримується дозвіл на виконання будівельних робіт на весь об'єкт будівництва і відповідно весь об'єкт будівництва вводиться в експлуатацію. Доцільність таких дій пояснити досить важко, як і провести межу коли ситуація виходить за рамки містобудівного законодавства. У кожному випадку своя ситуація, яку розрулювати органам ДІАМ.

    Ще одна із позицій переліку 406, а саме 25, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, який виконується відповідно до порядку реалізації експериментального проекту з проведення капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, передбачає введення в експлуатацію таких об'єктів будівництва. Можна тільки здогадуватись, скільки питань відпало, у разі поширення цієї примітки на весь перелік 406. Не у плані обов'язковості, а у плані можливості для замовника вводити такі об'єкти в експлуатацію. А прецедент такий уже був. Проте, скоріш за все наведений варіант не є дуже поширеним, не так багато комплексів у нас будується.

     Тому далі про ситуацію, якщо об'єкт будівництва - це окрема споруда.  Допускаю що замовника, наприклад, на реконструкцію будівлі, цікавить такий варіант, коли частину робіт, передбачених проектом можна віднести до переліку 406, наприклад теж перепланування без втручання в несучі конструкції, а інша частина реконструкції, таке втручання передбачає, а тому потрібно набувати право на виконання будівельних робіт. Але замовник бажає відразу, після затвердження проектної документації, розпочинати першу частину вказаних робіт. А після набуття права на виконання будівельних робіт, братися за другу частину, при цьому отримавши врешті право на виконання будівельних робіт, замовник зможе ввести в експлуатацію весь об'єкт, тобто всі роботи які передбачені проектом. Заманливо? Ну не сказав би що ні. Сказати, що на рівні проекту, неможливо розділити роботи на перше і друге, було б не професійно, для кваліфікованих виконавців це не складно і не проблема. До речі, на застереження щодо того, що проект має містити виключно роботи, які підпадають під перелік 406, чи навпаки не підпадають під його дію натрапити не вдалося, і це теж наслідок його невдалої назви, цього переліку. Можна зробити це досить цивілізовано і документально, шляхом виділення пускового комплексу, яке допустимо і на такому об'єкті будівництва, як окрема споруда. До цього пускового комплексу включити частину об'єкта будівництва, де всі роботи відносяться до переліку 406 і виконувати їх до набуття права на виконання будівельних робіт. Але справа в тім, що право на виконання будівельних робіт на окремий пусковий комплекс, на відміну від черги не надається, а тому якщо це єдиний проект, дозвіл прийдеться отримувати на весь об'єкт будівництва, включаючи пусковий комплекс, роботи на якому виконувались на підставі переліку 406. Це відкриває шлях до прийняття в експлуатацію всього об'єкта будівництва включаючи і перший пусковий комплекс, хоча можна обійтися і прийняттям тільки другого якщо це влаштовує замовника. У підсумку, не можна сказати що технічному і технологічному плані, в рамках єдиного проекту об'єкта будівництва, який не є комплексом, частину будівельних робіт не можна було б виконувати як роботи що відносяться до переліку 406. Питання у контролі за їх виконанням, і тут з сумом доводиться констатувати, що зміст контролю у будівництві все більше переходить від суто технічного до адміністративного. На перший план виходить перевірка дотримання організаційних норм, замість технічного аналізу проектних рішень і технологічних процесів, можливості чи неможливості їх реалізації. Чи здатні посадові особи, які не мають достатнього досвіду, щоб контролювати будівельні роботи, а дехто ніякого немає, розібратися у суто технічних питаннях, і винести правильний вердикт? Навіть не сумніваюсь що насправді, подібних ситуацій із застосуванням переліку 406 набагато більше.