Сьогодні поведемо розмову про таке питання яке на мій погляд на сьогодні майже повністю нормативно врегульовано. Однак певна заплутана історія попереднього тлумачення використання таких термінів як коригування проекту та повторна експертиза проекту, вкорінила у деякої частини учасників проектування і будівництва певні стереотипи щодо тотожності цих процедур. У концентрованому вигляді суть проблеми викладене у запитанні: -  проект вже пройшов експертизу, але в ході будівництва були внесені зміни. Необхідно проходити повторну експертизу чи ні? Сформульовано м'яко кажучи не зовсім точно, не будемо прискіпливими, суть зрозуміла. Під повторною експертизою тут розуміється завершення процесу коригування проекту, бо внесення змін до затвердженого проекту, а будівництво не могло здійснювати, якщо проект не був затверджений, це якраз і є коригування проекту, яке здійснюється у тому ж порядку що і розроблено. А відтак передбачає і проведення експертизи, яку тут названо повторною. І уявіть собі донедавна у такому форматі це було цілком нормальним запитанням. Щоб переконатися у цьому, проаналізуємо динаміку зміни визначення терміну повторна експертиза з 2011 року, коли було проведено головну містобудівну реформу. Таке визначення міститься у пункті 16-му "Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи", який затверджений урядом. Так от, в 2011 році визначалося, що повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування. Бачите, повторна експертиза жорстко прив'язана до коригування проекту. Тобто може здійснюватися тільки після коригування проекту і за певних визначених умов. І тому, у період з 2011 по 2017 рік, наведене питання було абсолютно коректним, як і очевидну відповідь на нього, повторну експертизу потрібно проводити, якщо відбулася зміна проектних рішень або ДБН або вихідних даних на проектування або все разом. Далі 2017 рік і нове визначення: повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв'язку з необхідністю зміни проектних рішень та, або у зв'язку із зміною державних будівельних норм та, або вихідних даних щодо проектування. Тут питань більше ніж відповідей, починаючи з того що треба вважати доопрацюванням проекту. Коли воно може відбуватися? Як оформляється? Ну і так далі. Але потреби у такому аналізі немає, оскільки зсередини 2021 року введено нове визначення повторної експертизи. Чинна редакція звучить так: повторна експертиза проекту будівництва проводиться у разі отримання замовником негативного звіту за результатами експертизи цього проекту, після його доопрацювання за процедурою встановленою цим же порядком. У самому порядку експертизи встановлено, що у разі допущення помилок, необхідності їх виправлення та, або недотримання у проекті будівництва встановлених вимог або порушення чи відхилення від них, видання та підписання позитивного звіту за результатами експертизи проекта будівництва забороняється. У такому випадку проект будівництва повертається замовнику на доопрацювання із негативним експертним звітом, за результатами експертизи проектів будівництва із зауваженням експертної організаці. Ну тепер все чітко і однозначно, є негативний звіт -  експертиза називається повторною, причому вже неважливо коли це відбувається чи під час розроблення проекту чи під час його коригування. Іншими словами, повторна експертиза - це робота над помилками, перевірка їх виправлення за результатами доопрацювання проекту і таких повторних експертиз може бути стільки, скільки необхідно, щоб отримати позитивний світ. Сплутати чи ототожнити повторну експертизу і коригування вже неможливо. А от з процедурою доопрацювання не все так однозначно. Запитую себе, що таке доопрацювання проекту, і коли воно може бути, крім згаданого вже випадку коли доопрацювання - це фактично виправлення помилок, але зрозуміло шляхом внесення змін у розроблений проект. А чи може бути доопрацювання, пов'язане з іншими обставинами? Переконаний, було, є і буде, але його суть, форма і наслідки пов'язані з життєвою фазою проекту. Таких фаз можна виділити щонайменше чотири, у хронологічному порядку. 

    До проходження експертизи, тобто або під час розроблення проекту, а то вже й по його завершенню, з'явилися нові ідеї, виникли несподівані обставини. Зрозуміло, всі перипетії з таким доопрацюванням нікого іншого, крім замовника з проектувальником не цікавлять, питання вирішується на рівні договору на виконання проектних робіт. Не треба забувати тільки вчасно вносити необхідні зміни до вихідних даних, завдання на проектування, включаючи, до речі і назву об'єктації будівництва. Експертній організації байдуже скільки було допрацювань, розглядатися буде той варіант який надійшов на експертизу. А якщо по ньому отримано негативний звіт, то зрозуміло здійснюється повторна експертиза. 

   Друга фаза: після проходження експертизи, тобто отримання позитивного звіту але до затвердження проекту. В принципі ситуації нічим не відрізняється від попередньої, доопрацьований проект знову подається на експертизу, а якщо по ньому отримано негативний звіт то і на повторну. по формі, це інший проект, особливо якщо змінена назва об'єкта будівництва. Правда є норма що дозволяє проводити експертизу у частині змінених рішень, але то вже стосується затверджених проектів, а проекти ще не затверджені, тому експертний звіт має бути повний. 

    Після затвердження проекту, але до набуття права на виконання будівельних робіт, це третя так би мовити фаза. Скажу зразу, якщо скасувати затвердження проекту, а чому ні, то ця ситуація теж повертається до попереднього, і це на мій погляд простіше ніж виходити на доопрацювання вже затвердженого проекту. Ким і у яких випадках затверджуються проекти будівництва встановлено згаданим вже порядком, але головна умова, що затвердження здійснюється на підставі позитивного експертного звіту. До речі, перезатвердження проектів будівництва, це до попередньої тези, про скасування затвердження проекту, здійснюється у порядку встановленому для їх затвердження. Отже, порядок проектування встановлює, що коригування проектної документації - це внесення змін до затвердженого проекту будівництва, на підставі завдання на коригування. Тут же завдання на коригування визначається аналогічним завданню на проектування. Аналогічна норма міститься і у порядку затвердження проектів, зміни до затверджених проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування, тобто доопрацювання затвердженого проекту - це нормативно визначений процес, який називається коригуванням проекту. для цього складається і затверджується завдання на коригування, воно ж завдання на проектування, і далі все у порядку розроблення проектної документації, з проходженням, звісно, експертизи до отримання позитивного звіту. Чи не єдиним плюсом у цій ситуації є те, що експерту можна проводити в частині що не відповідає раніше затвердженому проекту з будівництва, треба розуміти, у рамках завдання на коригування проекту, але це тоді, коли експертизу проводить експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування. Якщо ж залучається експертна організація яка не виконувала таку експертизу до коригування, ця експертна організація винна розглядати проектну документацію в обсязі, достатньому для перевірки дотримання вимог законодавства України, у сфері будівництва. Так визначає Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво. Але тоді вже буде два висновки на один проект, що не дуже добре для отримання права на виконання будівельних робіт. Тому якщо проект не запущений в роботу, тобто не набуто право на виконання будівельних робіт, для чого йти складнішим шляхом, якщо можна обійтись простим доопрацюванням і перезатвердженням проекту. А от коли проект вже на будівельному майданчику, тут тільки коригування, про яке потрібно повідомляти орган держархбудконтролю у якому набуто право на виконання будівельних робіт. Так встановлено відповідними статтями закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". За неподання такого повідомлення, передбачено штрафні санкції. На завершення, висловлю свою думку щодо ще однієї досить поширеної і усталеної думки, точніше стереотипу. Так повелося з давніх-давен, що після внесення змін до проектної документації, до назви об'єкта будівництва додавалося слово коригування, мабуть для ідентифікації самого факту внесення змін, бо до назви об'єкту будівництва таке доповнення жодного відношення немає, скоріше може нашкодити. У тому ж пункту 8 Порядку проектування, зазначено що назва об'єкта будівництва не має змінюватись на всіх стадіях проектування. До того ж, погодьтеся, подавати для набуття права на виконання будівельних робіт, відкоригований проект якось недоречно, кого це цікавить для реалізації все одно буде першим чи первісним. Додавання слова коригування до назви об'єкта будівництва ще й шкідливо, бо з такою назвою обєкт будівництва буде введено в експлуатацію, а далі така назва буде фігурувати у всіх операціях з нерухомістю, що погодитися не зовсім естетично. Документування факту корегування має сенс лише тоді, коли вже набуто право на виконання будівельних робіт, до цього можна обійтись простим доопрацюванням проекту. Сам факт коригування фактично засвідчується датою перезатвердження проекту, яка зрозуміла відрізняється від дати проекту поданого для набуття права на виконання будівельних робіт. За аналогією можу навести приклад з нормативними актами, у назві яких, ні разу не зустрічав свого коригування. Тільки запис: зміни внесені тоді то,  і так далі.