Звідки взявся клас наслідків? Загалом історія класу наслідків - це така собі відомча казка про попелюшку. Історія нас повертає у 2009 рік, з 1 грудня цього року, було введено вперше ДБН "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ". Мабуть все ж ці ДБН виникли не на пустому місці, бо одночасно з їх введенням скасовувався ГОСТ і 5 стандартів колишньої Ради економічної взаємодопомоги. У розділі 5 цього ДБН значилося, що класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і, або соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта. Далі наводилася таблиця визначення цих класів, названих незначними СС1, середніми СС2 і значними СС3, яка схожа на нині діючу, але тільки схожа. У примітці до таблиці вказувалося, що чисельні значення характеристик, відповідають критеріям що визначають рівень надзвичайних ситуацій. Такі критерії було визначено відповідною постановою Кабінету Міністрів № 368 від 2004 року. Класи відповідальності фактично прирівнювалися до рівнів надзвичайних ситуацій, очевидно мислилося, що припинення експлуатації чи втрата цілісності об'єкта класу СС1 призводить до надзвичайної ситуації місцевого рівня, СС2 -  регіонального,  СС3 державного. Постанова чинна і нині,  але якщо подивитися на параметри ДБН 2018-го року, які прийняті на заміну ДБН 2009 року, то там вони зовсім інші, та й посилання на рівні надзвичайних ситуацій уже відсутні. 

    Не можна не звернути увагу на те що ДБН 2009 року, передбачав попередню класифікацію об'єктів за даними наведеними у додатку А.  Включення об'єктів до цього додатку, здійснено переважно за їх технічними характеристиками, що характеризують складність проектування, спорудження і подальшої експлуатації. Ну дивіться, чітко і зрозуміло, що до класу СС3 відносяться мости і тунелі на дорогах вищої категорії. Ну що тут рахувати? Чи об'єкти гідро і теплоенергетики потужності понад 1 млн кВт. Тобто алгоритм визначення класу відповідальності чи наслідків міг бути таким, якщо об'єкт підпадає під визначення переліку і замовник з проектувальником з цим погоджуються, рішення прийняте. Якщо ні, рахуйте за характеристиками і відстоюйте свою іншу позицію. Але головним все ж залишалося питання призначення цих класів наслідків, де, з якою метою вони використовуються. Що від них залежить?  Відповідь міститься у пункті 7.6.4 ДБН де, якщо сказати своїми словами, говориться що клас наслідків потрібен для визначення коефіцієнта надійності за відповідальністю. 

  Що таке коефіцієнт відповідальності? У визначеннях знаходимо -  коефіцієнт що враховує значущість конструкції чи об'єкта у цілому, а також можливі наслідки відмови. У тому ж пункті зазначено, що цей коефіцієнт використовується як множник ефекту до ефекту дії прогину, зусилля чи напруження. Іншими словами використовується при розрахунку відповідальних конструкцій, категорії яких визначено пунктом 5.2 цього ж ДБН. Залежно від наслідків, які можуть бути викликані відмовою, розрізняють три категорії відповідальних конструкцій та їх елементів: А - це конструкції та елементи відмови яких може призвести до непридатності до експлуатації будівлі чи частини,  Б -  конструкції та елементи, відмова яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівлі або відмови інших конструкцій які не належать до категорії А,  і В - це конструкції відмова яких не призводить до порушення функціонування будівлі в цілому або інших конструкцій чи їх елементів. Значення цього коефіцієнту відповідальності, наведено у таблиці 5 ДБН і його так би мовити розмах від 1,25 до 0,9. Тобто, залежно від класу наслідків і категорії відповідальності, розрахункові показники збільшуються або зменшуються. Ця норма існує і зараз. І це перше і хотілося б гадати, основне призначення,  і життя класу наслідків. Скажіть для кого важлива ця інформація? Для проектувальників і далеко не всіх напрямів і спеціальностей. Тому коло тих хто знав про існування цього параметра, клас наслідків, об'єктивно було досить обмеженим. 

   Ситуація почала змінюватися у 2011 році, коли було прийнято закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". Під час розроблення цього закону, виникла революційна ідея запровадити трирівневу схему набуття права на виконання будівельних робіт, -  за повідомленням, за декларацією і за дозволом. Потрібен був якийсь механізм віднесення об'єкта до тієї чи іншої схеми. Очевидно це мала стати кваліфікація за архітектурно-технічним, конструктивним чи технологічним фактором, у вигляді переліків об'єктів, віднесених до певної схеми. Не виключено що основу міг бути покладений і вищезгаданий перелік до ДБН 2009 року, ну звичайно доопрацьований і більш деталізований. Однак часу на складання такого переліку не було, і вирішили застосувати щось універсальне. Погляди звернулися до механізму визначення класу наслідків, ну звучить чи то пристойно - клас наслідків. 

   Але спочатку клас наслідків був прихований під категоріями складності об'єктів будівництва, які визначалися на підставі класів наслідків. Дуже скоро стало зрозумілою вся надуманість цих категорій і з червня 2017 року клас наслідків отримав законодавче визначення. Це стаття 32 закону, яка говорить, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством, тобто відповідно до ДБН 2018-го року і ДСТУ 8855:2019-Будівлі та споруди,  який так і називається -  визначення класу наслідків (відповідальності). Але не тепер ще й в електронній системі з'явився сервіс з визначення класу наслідків, декілька спроб завантажень даних, до цього калькулятора  і бажаний результат досягнуто. Та не все так просто. Виходжу з того, що на сьогодні значна частина об'єктів, для визначення класу наслідків не потребує ні застосування ДБН, ні ДСТУ, ні сервісу електронної системи. Їх класи наслідків визначені директивно, на рівні закону. І у ряді випадків це призводить як до викривлення реальної суті класу наслідків так і до порядку його застосування.

   Якщо уявити структуру класів наслідків у вигляді звичного трьохповерхового будинку, то виявиться що на деяких поверхах, особливо третьому, номери заброньовані без будь-яких розрахунків. Не буду їх перелічувати - це займе немало часу, зупинюся на двох симптоматичних. Законом визначено, що пам'ятки культурної спадщини належать виключно до об'єктів класу СС3. А якщо в охоронній зоні цих пам'яток здійснюється нове будівництво, будь-яких об'єктів, то такі об'єкти відносяться до класу не меншого за СС2. Ну думки плутаються, уявляються об'єкти які ніяк не заслуговують на СС2, але тут на допомогу приходить пункт 4.16 ДСТУ. Треба його написати повністю: під час виконання розрахунків, для забезпечення надійності та конструктивної безпеки об'єкта, нове будівництво якого здійснюють в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини, значення коефіцієнтів установлених у ДБН, можна приймати як для об'єкта класу СС1, якщо за всіма характеристиками таблиці 1, такий об'єкт може бути віднесено до класу СС1. От вам і два життя класу наслідків. Для розрахунків і проектування один клас наслідків, для дозвільних процедур іншій. Далі об'єкти які підлягають оцінці впливу на довкілля, з ними взагалі заплутана історія, уже важко зрозуміти хто для кого. Відповідно до закону "Про регулювання містобудівної діяльності", до СС1 не можуть бути віднесені об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля, відповідно до закону "Про оцінку впливу на довкілля", тобто можуть бути віднесені до СС2 або до СС3. Такі об'єкти поділяються на дві категорії, першу і другу. Далі у справу втручається ДСТУ, який визначає що СС3 приймається для об'єктів першої категорії, СС2 для об'єктів другої категорії. А закон України "Про оцінку впливу на довкілля", залюбки використовує віднесені до класів наслідків, для регулювання певних процесів, визначених законом, це вже якесь третє життя класів наслідків. Це стосується зокрема регулювання процесу подання суб'єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, а також подання звіту та оголошення про початок громадського обговорення цього звіту. Тобто як у футболі, такий собі довгий діагональний пас, спочатку встановлюється чи відноситься певний об'єкт до таких що підлягають оцінці впливу на довкілля, якщо так, то до якої категорії він відноситься. Потім через ДСТУ йому присвоюється відповідний клас наслідків, який і регулює вищезазначені а можливо ще якісь інші процеси.

  Які виникають роздуми? Виходить так, що досить немала, якщо не переважна кількість об'єктів будівництва, мають альтернативний шлях визначення класу наслідків. Складається таке враження, що з класу наслідків зробленого якогось ідола, якому не вникаючи у його реальну суть, сліпо поклоняються, а його метастази ростуть все далі і далі. У зв'язку з чим виникає питання -  ці директивні класи мають використовуватись і під час розрахунку відповідальних конструкцій? Чи для цих цілей Їх потрібно визначати як і раніше, як це вказано, наприклад, для пам'яток культурної спадщини?  Отака виходить історія.