Центр лицензирования и сертификации

trening-edessb

СЕРТИФИКАТ ПРОРАБА

сертификат-прораба

Новости

Больше новостей>>

ks +38(067) 837-18-94

mts +38(095)762-84-59

lifecell +38(063)378-42-48

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

dergbud-insta

fb-dergbud

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності»

 ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності»

 

Зміст положення (норми) чинного законодавства Редакція з урахуванням запропонованих змін
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 96-1. Порушення законодавства під час планування і забудови територій
...
Порушення вимог закону та строків видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, вимагання під час реєстрації такої декларації, видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Стаття 96-1. Порушення законодавства під час планування і забудови територій
...
Порушення вимог закону та строків видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, вимагання під час реєстрації такої декларації, видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, а також безпосередньо на суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що здійснюють свою діяльність як самозайняті особи, від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю або без такого.
Закон України «Про основи містобудування»
 Стаття 7. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування
Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

  Стаття 7. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування
Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
 Стаття 8. Зміст державного регулювання у сфері містобудування
Державне регулювання у сфері містобудування полягає в:
...
ліцензуванні видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

  Стаття 8. Зміст державного регулювання у сфері містобудування
Державне регулювання у сфері містобудування полягає в:
...
виключити
 Стаття 9. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері містобудування
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері містобудування належить:
...
визначення порядку:
...
- ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
…		  Стаття 9. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері містобудування
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері містобудування належить:
...
визначення порядку:
...
виключити
 Стаття 15. Компетенція уповноважених органів у сфері містобудування
Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

  Стаття 15. Компетенція уповноважених органів у сфері містобудування
Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначається відповідно до закону.
…
 Стаття 24. Державний контроль у сфері містобудування
Державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

  Стаття 24. Державний контроль у сфері містобудування
Державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), органами державного архітектурно-будівельного контролю, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.
…
 Закон України «Про архітектурну діяльність» 
 Стаття 16-1. Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності

...
Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.

  Стаття 16-1. Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності

…
виключити
 
 Стаття 17. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури

Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.
До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
засвідчені в установленому порядку копії документів:
про освіту;
про трудову діяльність та стаж;
про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення. Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам;
непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується.
Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.
Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

  Статтю 17. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури

виключити
 Стаття 19. Проектні роботи, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката
Виконання проектних робіт по створенню об'єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:
здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;
розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;
виконання робіт, що пов'язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;
проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
 		  Статтю 19. Проектні роботи, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката

виключити
 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» 

 Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва;
11) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
2) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
3) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
41) інженер-консультант - фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором;
5) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
6) лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;
7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
9) план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
10) приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста;
11) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;
12) схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;
13) територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;
14) червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.





 

 Стаття 1. Визначення термінів

1.    У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) будівельна діяльність – діяльність, пов'язана з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, знесенням об'єкта архітектури, консервацією незавершеного будівництвом об'єкта, яка включає архітектурно-будівельний контроль, виконання організаційно-технічних заходів, в тому числі, здійснення технічного та авторського нагляду, надання інженерних послуг в будівництві;
2) будівництво – нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва;
3) Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
4) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
5) державна реєстрація у сфері містобудівної діяльності – офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту набуття особою права на виконання підготовчих та будівельних робіт, скасування (анулювання) такого права, внесення змін до інформації про виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, шляхом видачі сертифікатів, реєстрації декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, внесення змін до них, повернення декларацій та скасування їх реєстрації, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;
6) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
7) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
8) інженер-консультант - фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором;
9) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
10) кваліфікаційний сертифікат – документ встановленого зразка, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов'язаної із будівельною, архітектурною або містобудівною діяльністю;
11) комплекси будівництва (будови) – сукупність об’єктів будівництва (будинків, будівель, споруд, та/або лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зведення та реконструкція яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією;
12) лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;
13) містобудівна діяльність – діяльність у сфері планування територій та керування будівельним розвитком, яка полягає у створенні та підтриманні повноцінного середовища життєдіяльності людини та охоплює прогнозування розвитку територій, планування, забудову територій, проектування, будівництво, благоустрій населених пунктів, їх частин та окремих об’єктів, комплексну містобудівну реконструкцію забудованих територій, створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури, збереження історико-культурного середовища;
14) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
15) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
16) об'єкти архітектури – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, створений на основі проекту;
17) об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, які знаходяться в процесі нового будівництва, реконструкції, реставрації або капітального ремонту;
18) план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
19) приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста;
20) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;
21) професійна атестація виконавця – процедура, за допомогою якої підтверджується професійна спеціалізація, рівень кваліфікації і знань відповідного фахівця;
22) реєстратор у сфері містобудівної діяльності – особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності (крім самозайнятих осіб), самозайнята особа, яка здійснює діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
23) суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності – визначені в цьому Законі органи державної виконавчої влади, виконавчі органи органів місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, самозайняті особи та організації, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та наділені повноваженнями щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва;
24) схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;
25) територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;
26) червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
 Стаття 4. Об’єкти та суб’єкти містобудування

...
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

  Стаття 4. Об’єкти та суб’єкти містобудування

…
виключити
 Стаття 6. Органи та особи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду  Стаття 6. Органи та особи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду
 1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.  1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, центральним органом виконавчої влади, який здійснює функцію технічного регулювання у сфері містобудування, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, визначеними цим Законом, реєстраторами у сфері містобудівної діяльності.
 ...
3. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.


  ...
3. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
Положення про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) та органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
 відсутня  4. До суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності належать:
1) центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, територіальні органи такого центрального органу виконавчої влади;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, крім міст Києва та Севастополя;
3) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
4) експерти, що здійснюють свою діяльність як самозайняті особи у сфері експертизи проектної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми,  які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, наділені повноваженнями щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва;
5) експертні організації, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, наділені повноваженнями щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва.
 відсутня  Стаття 6-1. Реєстратор у сфері містобудівної діяльності

1. Реєстратором у сфері містобудівної діяльності може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, пройшов професійну атестацію у поряду, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, та отримав кваліфікаційний сертифікат, перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності (крім самозайнятих осіб), чи здійснює таку діяльність як самозайнята особа.
2. Реєстратор у сфері містобудівної діяльності:
1) приймає документи;
2) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;
3) перевіряє документи на основі чек-листів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;
4) встановлює у випадках прийому документів для
отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва, а також для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для об’єктів реставрації:
- правильність визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва, під час реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
- відповідність цільового призначення земельної ділянки;
- відсутність зауважень за результатами проведеної експертизи проектної документації;
- відповідність проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням, а саме дотримання вимог щодо відсотка забудови земельної ділянки, висотності, щільності населення в межах житлової забудови, планувальних обмежень;
- дотримання вимог щодо збереження охоронних зон (у разі потреби): зони приаеродромної території, зон потенційно небезпечних об’єктів лінійної частини магістральних продуктопроводів, заборонних зон електромереж, санітарно-захисної зони, природоохоронної зони, зон потенційно небезпечних об’єктів 2 класу, зони охорони пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, історичних ареалів населених місць, охорони культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
- забезпеченість об’єктами благоустрою: дитячими майданчиками, зонами відпочинку, паркувальними майданчиками;
- достовірність поданих документів (у тій частині, що об’єктивно може бути документально перевірена): чинність сертифіката відповідального виконавця робіт та його відповідність класу наслідків об’єкта будівництва, чинність сертифіката архітектора та його відповідність класу наслідків об’єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби), чинність сертифіката інженера-проектувальника та його відповідність класу наслідків об’єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби), чинність сертифіката інженера технічного нагляду та його відповідність класу наслідків об’єкта будівництва (СС2 чи СС3).
5) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов’язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Реєстром будівельної діяльності та інформаційними системами державних органів;
6) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;
7) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів;
8) веде Реєстр будівельної діяльності;
9) веде реєстраційні справи;
10) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;
11) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
3. Реєстратор у сфері містобудівної діяльності здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи, яка звертається за послугою реєстратора у сфері містобудівної діяльності.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що встановлює його особу і є підставою для перебування в Україні.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі витягу з відповідного реєстру, що ведеться країною резидентства такої юридичної особи, оформленого з дотриманням правил легалізації документів для дії за кордоном, та, за необхідності, її установчих документів (їх копій), належним чином легалізованих.
У разі подання документів для проведення державної реєстрації уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру про особу, яка уповноважена діяти від імені особи.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
4. Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним реєстром довіреностей здійснюється безпосередньо державним реєстратором у сфері містобудівної діяльності, який проводить відповідну державну реєстрацію.
5. Реєстратор у сфері містобудівної діяльності не має права проводити реєстраційні дії щодо суб’єкта, з яким державний реєстратор у сфері містобудівної діяльності був пов’язаний у зв’язку з провадженням діяльності як відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), а саме з архітектурного планування, технічного нагляду, експертизи проектної документації на будівництво, або протягом останніх 3 (трьох) років, що передують вчиненню відповідної реєстраційної дії, перебував у трудових відносинах з замовником, генеральним підрядником, іншими суб’єктами, пов’язаними із створенням об’єкта будівництва, щодо якого вчиняється реєстраційна дія, якщо такі об’єкти будівництва за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим реєстратором у сфері містобудівної діяльності.
Реєстратор у сфері містобудівної діяльності не має права проводити реєстраційні дії щодо себе, свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також юридичних осіб, засновником (учасником) яких він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим реєстратором у сфері містобудівної діяльності.
6. Втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність реєстратора у сфері містобудівної діяльності під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
7. У разі збройного конфлікту, тимчасової окупації, проведення антитерористичної операції центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державноу політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування може прийняти рішення про тимчасове блокування доступу реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, що діють на відповідній території, до Реєстру будівельної діяльності та інших державних реєстрів.
 відсутня  Стаття 6-2. Страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності
1. Цивільна відповідальність суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, крім визначених в цьому законі органів державної виконавчої влади, виконавчих органів органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, перед третіми особами за збитки, заподіяні неналежним виконанням обов’язків або помилками, допущеними при здійсненні діяльності щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва, підлягає страхуванню в обов’язковому порядку.
2. Порядок і умови страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, перелік страхових ризиків, максимальний розмір франшизи, а також вимоги до страховиків визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Граничний мінімальний розмір страхової суми для суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності становить:
1) для суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що провадять діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1)  та середніми (СС2) наслідками, а також діяльність з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками – становить сто мінімальних заробітних плат, встановлених на початок звітного року;
2) для суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що провадять діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками – становить тисячу мінімальних заробітних плат, встановлених на початок звітного року;
3) для суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що провадять діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними (СС3) наслідками – становить шість тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на початок звітного року.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування веде реєстр страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності перед третіми особами, що є невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, та забезпечує його щорічне оновлення та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
5. Про факт укладення договорів страхування, сплату страховикам страхових премій, внесення змін до договорів страхування та/або їх припинення, суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності повідомляють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, або визначених ним інших суб’єктів державного управління у сфері містобудування, у порядку та строки встановлені Кабінетом Міністрів України.   
 Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду  Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
 1. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
...
4) проведення ліцензування і професійної атестації;
…
7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів:


виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;

  1. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
...
4) проведення професійної атестації;
…
7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів:
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності - експертами, що здійснюють діяльність з експертизи проектної документації на будівництво, як самозайняті особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками та середніми наслідками (СС2), розташованих у межах населених пунктів (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також за межами населених пунктів, крім прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2);
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності, у складі експертних організацій, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми,  які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками та середніми наслідками (СС2), розташованих у межах населених пунктів без обмеження, щодо їх розміру та чисельності населення, а також за межами населених пунктів;
реєстраторами у сфері містобудівної діяльності, у складі експертних організацій, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво,  які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), крім об’єктів, що належать до пам’яток культурної спадщини, визначених відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та/або об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", розташованих у межах населених пунктів без обмеження, щодо їх розміру та чисельності населення, а також за межами населених пунктів;
виключно реєстраторами у сфері містобудівної діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, через державних реєстраторів у сфері містобудівної діяльності - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками та споруджуються із залученням коштів державного бюджету, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, а також пам’яток культурної спадщини, визначених відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", розташованих в межах та за межами населених пунктів, без обмеження, щодо їх розміру та чисельності населення і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць.
 2. У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.  2. У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), а також, в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відповідні суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.
 ...
4. Керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законом. Такі керівники мають відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України. Протягом трьох днів після призначення керівника структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.		  …
4. Керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законом. Такі керівники мають відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України. Протягом трьох днів після призначення керівника структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
 …
відсутня

  ...
7. Не допускається надання (реєстрація, видача) документів, що дають право на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, які безпосередньо, або через осіб, що є власниками (контролерами) або входять до органів управління таких суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, мають конфлікт інтересів, а саме: були пов’язані із об’єктом будівництва, що приймається в експлуатацію, у зв’язку з провадженням діяльності як відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), а саме з архітектурного планування, технічного нагляду, експертизи проектної документації на будівництво, або протягом останніх 3 (трьох) років, що передують наданню (реєстрації, видачі) документів, що дають право на прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, перебували у трудових відносинах з замовником, генеральним підрядником, іншими суб’єктами, пов’язаними із створенням об’єкта будівництва, що приймається в експлуатацію, якщо такі об’єкти будівництва за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками.
 відсутня  8. Суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, реєстратори у сфері містобудівної діяльності є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, а їхні рішення можуть бути розглянуті у адміністративному порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування або оскаржені до суду.
Суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, крім визначених в цьому законі органів державної виконавчої влади, виконавчих органів органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, зобов’язані повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування про зміну свого місцезнаходження, зміни у штаті, пов’язані з прийняттям на роботу, переведенням та звільненням реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, втратою  реєстраторами у сфері містобудівної діяльності права на провадження відповідної діяльності, протягом трьох робочих днів з дня виникнення таких змін, шляхом подання інформації через електронний кабінет користувача електронної системи або направлення письмового повідомлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування вносить відповідні зміни про суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності до електронної системи протягом п’яти днів з дати одержання інформації.
 відсутня  9. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності та суб’єктів, які провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності та суб’єктами, які провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. У разі встановлення невідповідності суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, суб’єкта, який провадить господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, визначеним критеріям відомості про такого суб’єкта виключаються з Реєстру будівельної діяльності.
 Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні
…
відсутня

 Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні
…
5. Контроль та нагляд за розробленням, відповідністю містобудівної документації на місцевому рівні містобудівній документації вищого рівня, будівельним нормам, чинному законодавству України, а також за реалізацією містобудівної документації здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва
...
Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

  Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва
...
Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
 Стаття 22-2. Реєстр будівельної діяльності  Стаття 22-2. Реєстр будівельної діяльності
 1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:
...
3) інформації про ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;


4) інформації про професійну атестацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем;



…
відсутній

  1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:
...
3) інформації про суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що мають в своєму штаті атестованих відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, пов’язаних із створенням об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
4) інформації про професійну атестацію відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, пов’язаних із створенням об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та містобудування, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, реєстраторів у сфері містобудівної діяльності;
...
11) інформації про реєстраторів у сфері містобудівної діяльності.
 2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:
...
3) ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зміни до неї (у тому числі зміни до переліку видів робіт), відмова у її наданні, переоформлення, відмова в переоформленні, анулювання ліцензії;
…
4) кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата;
...
Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження розпорядчим документом, набирають чинності з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом керівника відповідного органу в день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.		  2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:
...
виключити

4) кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата; кваліфікаційний сертифікат реєстратора у сфері містобудівної діяльності, зміни до нього, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату;
...
Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження розпорядчим документом, набирають чинності з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом керівника відповідного органу чи організації в день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.
 ...
6. Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності.		  ...
6. Замовники, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, реєстратори у сфері містобудівної діяльності, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури та містобудування, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності.
 Стаття 22-3. Електронний кабінет

1. Електронний кабінет є компонентом електронної системи, який забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.
Електронний кабінет призначений для:
1) подання та отримання документів у електронній формі, пов’язаних з:
ліцензуванням господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
проведенням професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем;
внесенням відомостей про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, до Реєстру будівельної діяльності;
отриманням будівельного паспорта;
отриманням вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов (у тому числі укладення договорів про надання технічних умов відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
експертизою проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі укладення договорів про проведення експертизи проектної документації на будівництво відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
оцінкою впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
погодженням обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
сертифікацією енергетичної ефективності об'єктів будівництва та будівель згідно з Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
технічною інвентаризацією об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень) (у тому числі укладання договорів про проведення технічної інвентаризації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
обстеженням та паспортизацією об’єктів відповідно до статті 392 цього Закону;
присвоєнням, зміною, коригуванням, анулюванням адреси об’єкта нерухомого майна;
обстеженням інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі укладання договорів про обстеження інженерних систем будівлі відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
реєстрацією саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та делегуванням саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності повноважень на проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;
реєстрацією саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності;
реєстрацією будівельних норм;
2) перевірки повноти та достовірності інформації, що міститься в заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах, які подаються для надання адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними системами, що становлять інформаційний ресурс держави;
3) завантаження фотокарток об’єктів будівництва у визначеному форматі та нагадування про необхідність їх завантаження;
4) завантаження результатів контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів;
5) перегляду заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;
6) оплати послуг, визначених пунктом 1 цієї частини, та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу;
7) повідомлення виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, про залучення їх замовником у якості осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд відповідно до закону, а також отримання від виконавців робіт (послуг) заперечення щодо такої інформації;
8) направлення заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, отримання повідомлень та документів від цих органів, у тому числі заяв та повідомлень про скасування містобудівних умов та обмежень, припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, анулювання та поновлення дозволу на виконання будівельних робіт, повідомлень про здійснення заходів з контролю, отримання документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду;
9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду та результати їх розгляду;
10) укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі;
11) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі електронного кабінету.
Електронний кабінет може забезпечувати надання інших послуг та проведення інших операцій, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
Відсутність в електронних інформаційних системах, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідної інформації (документа) у зв’язку з тим, що на момент створення (видання) відповідної інформації (документа) діяло законодавство, що не передбачало її (його) обов’язкового внесення до відповідної інформаційної системи, не перешкоджає поданню заяви, повідомлення, декларації або іншого документа в електронній формі через електронний кабінет чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою.

  Стаття 22-3. Електронний кабінет

1. Електронний кабінет є компонентом електронної системи, який забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.
Електронний кабінет призначений для:
1) подання та отримання документів у електронній формі, пов’язаних з:
внесенням відомостей про суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які мають право на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
проведенням професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та містобудування; проведенням професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем; проведенням професійної атестації відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, пов’язаних із створенням об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; проведенням професійної атестації реєстраторів у сфері містобудівної діяльності;
внесенням відомостей про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, до Реєстру будівельної діяльності;
внесенням відомостей про реєстраторів у сфері містобудівної діяльності та суб’єктів державної реєстрацій у сфері містобудівної діяльності, в штаті яких працюють державні реєстратори у сфері містобудівної діяльності, до Реєстру будівельної діяльності;
ведення реєстру страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності перед третіми особами;
внесенням відомостей про страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності: укладення договорів страхування, сплату страховикам страхових премій, внесення змін до договорів страхування та/або їх припинення;
отриманням будівельного паспорта;
отриманням вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов (у тому числі укладення договорів про надання технічних умов відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
експертизою проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі укладення договорів про проведення експертизи проектної документації на будівництво відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
оцінкою впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
погодженням обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
сертифікацією енергетичної ефективності об'єктів будівництва та будівель згідно з Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
технічною інвентаризацією об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень) (у тому числі укладання договорів про проведення технічної інвентаризації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
обстеженням та паспортизацією об’єктів відповідно до статті 392 цього Закону;
присвоєнням, зміною, коригуванням, анулюванням адреси об’єкта нерухомого майна;
обстеженням інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі укладання договорів про обстеження інженерних систем будівлі відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
реєстрацією саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності;
реєстрацією саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності;
реєстрацією будівельних норм;
2) перевірки повноти та достовірності інформації, що міститься в заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах, які подаються для надання адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними системами, що становлять інформаційний ресурс держави;
3) завантаження фотокарток об’єктів будівництва у визначеному форматі та нагадування про необхідність їх завантаження;
4) завантаження результатів контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів;
5) перегляду заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;
6) оплати послуг, визначених пунктом 1 цієї частини, та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу;
7) повідомлення виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та містобудування, про залучення їх замовником у якості осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд відповідно до закону, а також отримання від виконавців робіт (послуг) заперечення щодо такої інформації;
8) направлення заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, отримання повідомлень та документів від цих органів, у тому числі заяв та повідомлень про скасування містобудівних умов та обмежень, припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, анулювання та поновлення дозволу на виконання будівельних робіт, повідомлень про здійснення заходів з контролю, отримання документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду;
9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органів та організацій, що здійснюють професійну атестацію відповідальних виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та містобудування, відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, пов’язаних із створенням об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3), експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури та містобудування, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду та результати їх розгляду;
10) укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі;
11) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі електронного кабінету.
Електронний кабінет може забезпечувати надання інших послуг та проведення інших операцій, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
Відсутність в електронних інформаційних системах, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідної інформації (документа) у зв’язку з тим, що на момент створення (видання) відповідної інформації (документа) діяло законодавство, що не передбачало її (його) обов’язкового внесення до відповідної інформаційної системи, не перешкоджає поданню заяви, повідомлення, декларації або іншого документа в електронній формі через електронний кабінет чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою.
 2. Користувачами електронного кабінету є замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектури, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації.

  2. Користувачами електронного кабінету є замовники, органи та організації, уповноважені проводити атестацію, підвищення кваліфікації та видавати кваліфікаційні сертифікати відповідальним виконавцям окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та містобудування, відповідальним особам за виконання будівельних робіт, пов’язаних із створенням об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, інші суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, реєстратори у сфері містобудівної діяльності, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектури, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури та містобудування, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації.
 Стаття 31. Проектна документація на будівництво
…
4. Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:
...
3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

 Стаття 31. Проектна документація на будівництво
...
4. Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:
...
3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує розмір, встановлений Кабінетом Міністрів України, - щодо кошторисної частини проектної документації;
 Стаття 32. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд
…
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону.

  Стаття 32. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд
…
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектної документації на будівництво, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону, або під час реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
 Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт

1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
…
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

  Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт

1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт суб’єкту державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
…
3) видачі замовнику суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
 Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт
…
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.		  Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт
…
3. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
 Стаття 35. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт

1. Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

  Стаття 35. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт

1. Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
 …
5. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Продовження виконання підготовчих робіт без такого повідомлення забороняється.		  …
5. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.
Продовження виконання підготовчих робіт без такого повідомлення забороняється.
 …
9. Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання підготовчих робіт вносяться до реєстру.

  …
9. Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
1) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю або центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
Відомості про скасування права на виконання підготовчих робіт вносяться до реєстру.
 Стаття 36. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт
…
2. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

  Стаття 36. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт
…
2. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
 …
6. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.		  …
6. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідного суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.
 7. Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

  7. Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю або центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
1) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю або центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.
 Стаття 37. Дозвіл на виконання будівельних робіт
…
2. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

  Стаття 37. Дозвіл на виконання будівельних робіт
…
2. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - визначеними в цьому законі органами державної виконавчої влади, виконавчими органами органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності - на безоплатній основі, іншими суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - за плату, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
 3. Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
...
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
…

  3. Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

…
виключити
…
 4. Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

  4. Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), у випадку виявлення порушень, допущенних при видачі дозволу на виконання будівельних робіт, може звернутися до суду з заявою про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
 5. У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.  5. У разі якщо в установлений цією статтею строк суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), а дозвіл вважається виданим.
 6. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
4) скасування містобудівних умов та обмежень;
5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

  6. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю або центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
1) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
2) скасування містобудівних умов та обмежень;
3) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю або центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
 7. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.
У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

  7. У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідного суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.
У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідного суб’єкта державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
 Стаття 37-1. Ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів
1. Господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
3. Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об’єктах будівництва здійснюється органом ліцензування.		  Стаття 37-1. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів
1. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), не потребує одержання окремих дозвільних документів для суб’єктів господарської діяльності, що провадять таку діяльність, та їх посадових осіб.
2. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, мають право здійснювати суб’єкти господарської діяльності незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, у штаті яких на постійній основі працюють атестовані відповідальні особи за виконання будівельних робіт, вимоги до кількості та кваліфікації яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
3. Контроль та нагляд за дотриманням вимог провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
4. Суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зобов’язані повідомляти про зміни у штаті, пов’язані з прийняттям на роботу, переведенням та звільненням атестованих відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, протягом трьох робочих днів з дня виникнення таких змін шляхом подання інформації через електронний кабінет користувача електронної системи або направлення письмового повідомлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування вносить відповідні зміни про суб’єкта господарювання до електронної системи протягом п’яти днів з дати одержання інформації. У випадку, якщо зміни мають наслідком втрату права на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування виключає суб’єкта господарювання з Реєстру будівельної діяльності.
 відсутня  Стаття 372. Професійна атестація виконавців робіт, пов'язаних із містобудівною діяльністю
1. Відповідальні виконавці робіт (послуг), пов’язані із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, проходять професійну атестацію.
Перелік спеціальностей у сфері містобудівної діяльності, які підлягають професійній атестації, видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Професійна атестація відповідальних виконавців робіт (послуг), пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, проводиться органами та організаціями, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
3. До професійної атестації відповідальних виконавців робіт (послуг), пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш, як три роки.
К професійної атестації відповідальних осіб за виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, допускаються:
1)    громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш, як три роки;
2)    керівники, заступники керівників, головні інженери, начальники виробничо-технічного відділу, технічного відділу суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які мають намір провадити діяльність, пов’язану із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які мають наступний досвід:
для виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), – попередній досвід виконання будівельних робіт не менше трьох років та досвід виконання робіт з будівництва не менше трьох об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1);
для виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними наслідками (СС3), – попередній досвід виконання будівельних робіт не менше п’яти років та досвід виконання робіт з будівництва не менше трьох об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), або не менше п’яти об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1);
3)    фізичні особи-підприємці, для здобуття права на провадження господарської діяльності, пов’язаної із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), за умови наявності попереднього досвіду виконання будівельних робіт не менше трьох років та досвіду виконання робіт з будівництва не менше трьох об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1).
4. Професійна атестація здійснюється шляхом проходження навчання за програмами, розробленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, та затвердженими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освітньої діяльності, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та отримання документа, що підтверджує періодичне підвищення кваліфікації.
5. Навчання для проведення професійної атестації або підвищення кваліфікації може здійснюватися саморегулівними організаціями за видом професійної діяльності або відповідними вищими навчальними закладами в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
6. Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:
1) копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
2) засвідчені в установленому порядку копії документів:
про освіту,
про трудову діяльність та стаж,
про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації,
стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення;
3) крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
7. Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
8. Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката є:
невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам,
непідтвердження професійної кваліфікації та рівня знань за результатами іспиту,
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
9. Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
10. Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки, підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Реєстру атестованих осіб, що є невід’ємною архівною складовою Реєстру будівельної діяльності, на підставі стислих звітів про професійну діяльність, які подаються до атестаційної комісії.
11. Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, мають електронний цифровий підпис та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт, право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, і правил.
12. Громадяни, які отримали кваліфікаційний сертифікат, що дає право на виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), можуть отримати сертифікат, що дає право на виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними наслідками (СС3) згідно з кваліфікаційними вимогами, шляхом обміну кваліфікаційного сертифіката, за умови підтвердження досвіду виконання відповідних робіт, відсутності перерв у роботі у сфері будівництва понад три роки та підтвердження рівня знань і кваліфікації за результатами іспиту.
13. Форма та види кваліфікаційного сертифіката затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
14. Плата за проведення професійної атестації, видачу та обмін кваліфікаційного сертифіката встановлюється Кабінетом Міністрів України та зараховується до Державного бюджету України.
15. Особам, які не склали іспит для одержання кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця робіт (послуг), пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, плата за проведення професійної атестації не повертається.
16. Розмір плати за навчання для проведення професійної атестації або підвищення кваліфікації визначається саморегулівними організаціями або відповідними вищими навчальними закладами, в яких це навчання проводиться.
17. Не потребує наявності кваліфікаційного сертифіката виконання проектних робіт по створенню об'єктів архітектури та містобудування у разі:
1) здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;
2) розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;
3) виконання робіт, що пов'язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;
4) проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
18. Контроль за діяльністю відповідальних виконавців робіт (послуг), пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об’єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

  Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідними суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - визначеними в цьому законі органами державної виконавчої влади, виконавчими органами органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності - на безоплатній основі, іншими суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності - за плату, поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об’єкта до експлуатації суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
 2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об’єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.
Форма акта готовності об’єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об’єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об’єкт застрахований).		  2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об’єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об’єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.
Форма акта готовності об’єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об’єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об’єкт застрахований).
 Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
…
3. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.		  Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
…
3. Суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
Неподання таких висновків у строк, визначений суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
 4. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.  4. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
 …
6. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

  …
6. Суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності повертає декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), у випадку виявлення порушень, допущенних при видачі декларації про готовність об’єкта до експлуатації, може звернутися до суду з заявою про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
 7. Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;
4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.		  7. Суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;
4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
Орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), у випадку виявлення порушень, допущенних при видачі сертифіката, може звернутися до суду з заявою про анулювання сертифіката.
 …
9. Зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Державну статистичну звітність щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подають органи державного архітектурно-будівельного контролю за формою та у строки, передбачені звітно-статистичною документацією, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.		  …
9. Зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Державну статистичну звітність щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подають суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності за формою та у строки, передбачені звітно-статистичною документацією, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
 Стаття 39-1. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення
1. У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
2. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.		  Стаття 39-1. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення
1. У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення  суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
2. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
 Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль
1. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
…
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
…
2. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
…
3. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об’єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб’єктів містобудування.		  Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль
1. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, архітекторами (інженерами), експертами, підрядниками, експертними організаціями, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, введення об’єктів в експлуатацію.
…
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
…
2. Орган державного архітектурно-будівельного контролю або центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
…
3. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

4) подавати до суду заяви про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, а також у зв’язку з невиконанням приписів, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
5) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
6) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) подавати до суду заяви про заборону експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
12) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об’єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб’єктів містобудування
 Стаття 41-1. Державний архітектурно-будівельний нагляд
1. Державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.		  Стаття 41-1. Державний архітектурно-будівельний нагляд
1. Державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, реєстраторами у сфері містобудівної діяльності, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
 2. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  2. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), через уповноважених посадових осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 3. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:
1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду;
2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.		  3. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів):
1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду;
2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
 4. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:
1) видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
2) притягати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
3) ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;
4) вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;
5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об’єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;
6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об’єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об’єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

  4. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) мають право:
1) видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
2) притягати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
3) ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;
4) вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;
5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об’єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;
6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
За невиконання письмових вимог уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) посадові особи об’єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об’єктами нагляду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
 5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.  5. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, вимог цього Закону та їх відповідністю критеріям, встановленим цим Законом.
 Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» 
 Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності  
     1. Суб'єкти  містобудування, які  здійснюють  проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у  вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва,  розробленої з порушенням   вимог   законодавства,   містобудівної  документації, вихідних   даних   для   проектування   об'єктів   містобудування, будівельних  норм,  державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення   безперешкодного  життєвого  середовища  для  осіб  з обмеженими  фізичними  можливостями  та  інших  маломобільних груп населення,   незабезпечення   приладами  обліку  води  і  теплової енергії,  а  також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта  будівництва:  
     проектна  організація  -  у  розмірі  дев'яноста  прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     експертна  організація  -  у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
     2.  Суб’єкти  містобудування,  які  є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують   функції   замовника  і  підрядника  одночасно,  несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
     1)  виконання  підготовчих робіт без повідомлення про початок їх  виконання,  а  також  наведення  недостовірних  даних у такому повідомленні   -   у  розмірі  десяти  прожиткових  мінімумів  для працездатних осіб;
     2)  виконання  будівельних робіт без повідомлення про початок їх  виконання,  а  також  наведення  недостовірних  даних у такому повідомленні,  вчинене  щодо  об’єктів,  що  за  класом  наслідків (відповідальності)  належать  до  об’єктів з незначними наслідками (СС1),  -  у  розмірі  тридцяти  шести  прожиткових  мінімумів для працездатних осіб;
     3)  виконання  будівельних  робіт без отримання дозволу на їх виконання:
     на   об’єктах,  що  за  класом  наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  з  середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     на   об’єктах,  що  за  класом  наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  із  значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     4)  експлуатація  або  використання  об’єктів будівництва, не прийнятих  в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації  про  готовність  об’єкта  до  експлуатації  чи  в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо:
     об’єктів,  що за класом наслідків (відповідальності) належать до  об’єктів  з  незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     об’єктів,  що за класом наслідків (відповідальності) належать до  об’єктів  з  середніми  наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     об’єктів,  що за класом наслідків (відповідальності) належать до  об’єктів  із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     5)  незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках,   якщо   такий   нагляд   є   обов’язковим   згідно   із законодавством,  -  у  розмірі  сорока  прожиткових  мінімумів для працездатних осіб;
     6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках,   якщо   такий   нагляд   є   обов’язковим   згідно   із законодавством,  -  у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу  права  на  будівництво  об’єкта  іншому замовнику, зміну генерального  підрядника  чи  підрядника,  осіб, відповідальних за проведення   авторського   і  технічного  нагляду,  відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках,  коли  подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством,  -  у  розмірі  двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
     3. Суб'єкти містобудування,  які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
     1)  виконання  підготовчих робіт без повідомлення про початок їх   виконання  -  у  розмірі  десяти  прожиткових  мінімумів  для працездатних осіб;
     2)  виконання  будівельних робіт без повідомлення про початок їх  виконання  щодо  об’єктів,  будівництво  яких  здійснюється на підставі  будівельного  паспорта,  -  у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     3)  виконання  будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:
     на   об’єктах,  що  за  класом  наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     4)  виконання  будівельних  робіт без отримання дозволу на їх виконання:
     на   об’єктах,  що  за  класом  наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  з  середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     на   об’єктах,  що  за  класом  наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  із  значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     6) ведення  виконавчої  документації з порушенням будівельних норм,  державних стандартів і  правил  -  у  розмірі  вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     7) застосування    будівельних    матеріалів,    виробів    і конструкцій,  що не  відповідають  державним  нормам,  стандартам, технічним умовам,  проектним рішенням,  а також тих, що підлягають обов'язковій  сертифікації,  але  не  пройшли  її,  -  у   розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм,  державних стандартів і правил  або  затверджених  проектних рішень   -  у  розмірі  сорока  п'яти  прожиткових  мінімумів  для працездатних осіб.
     4. Суб'єкти містобудування,  які  здійснюють  господарську діяльність   з   будівництва  об’єктів,  що  за  класом  наслідків (відповідальності)  належать  до  об’єктів  з  середніми  (СС2) та значними   (СС3)   наслідками   за   переліком  видів  робіт,  які визначаються    Кабінетом    Міністрів    України,   що   підлягає ліцензуванню,   чи   доручають   виконання   окремих  видів  робіт відповідальним  виконавцям,  які  згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу  за  такі  правопорушення:
     1) здійснення   господарської   діяльності,    що    підлягає ліцензуванню,  без  отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     2) залучення до виконання окремих видів робіт  відповідальних виконавців,    які    не   мають   відповідного   кваліфікаційного сертифіката,  у випадках,  коли такий  сертифікат  є  обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
     5. Суб'єкти  містобудування,  які   виготовляють   будівельні матеріали,   вироби  та  конструкції,  несуть  відповідальність  у вигляді штрафу за такі правопорушення:
     1) виробництво  або  виготовлення   будівельних   матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки  яких  наводяться  в  нормативних  документах  і підлягають  підтвердженню  відповідності  шляхом  сертифікації або декларування,  але не пройшли їх,  - у  розмірі  шістдесяти  трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     2) виробництво   або   виготовлення  будівельних  матеріалів, виробів,  конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів  або  технічним умовам,  - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
     6.  Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
     1)      невиконання      приписів      органів     державного архітектурно-будівельного контролю щодо:
     усунення  порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,  будівельних  норм,  стандартів  і  правил - у розмірі п’ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     зупинення  підготовчих  та  будівельних  робіт  -  у  розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
     2)    недопущення    посадових    осіб   органів   державного архітектурно-будівельного   контролю   на   об’єкти   будівництва, підприємства  будівельної  галузі  для виконання покладених на них функцій   -   у   розмірі   тридцяти   прожиткових  мінімумів  для працездатних осіб.
     7.   Суб’єкти   містобудування,   що   залучаються   органами державного   архітектурно-будівельного   контролю   до  проведення перевірок,  несуть  відповідальність  у  вигляді штрафу за надання недостовірних  чи  необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок   у   розмірі   тридцяти   прожиткових   мінімумів   для працездатних осіб.
     8. Підприємства,  що  надають технічні умови щодо інженерного забезпечення  об'єкта  будівництва,  несуть   відповідальність   у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих  технічних  умов  щодо  інженерного  забезпечення  об'єкта будівництва,  відмову  у  наданні  технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх  надання;
неукладення  договору  про  забезпечення  об'єкта  будівництва  на підставі  наданих  технічних  умов   або   непідключення   об'єкта будівництва  до  інженерних  мереж  згідно з технічними умовами та укладеним договором  про  забезпечення  об'єкта  будівництва  -  у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
     9. Дії,  передбачені  частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, -
     тягнуть за    собою    накладення   штрафу,   визначеного   у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.
     10. Притягнення суб'єктів містобудування до  відповідальності не    звільняє   їх   від   відшкодування   заподіяної   внаслідок правопорушення шкоди.      
      11. Штраф може бути  накладено  на  суб'єктів  містобудування протягом  шести  місяців  з  дня виявлення правопорушення,  але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
     12. У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень  штрафи  накладають  за кожне вчинене правопорушення окремо.
     13.   Суб’єкти   містобудування  несуть  відповідальність  за правопорушення   у  сфері  містобудівної  діяльності,  вчинені  на об’єкті,  що  належить до складу комплексу (будови), у межах класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта.		  Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
1. Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації та/або висновків (звітів) експертизи проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:  
проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2. Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують   функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1),
- у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
4) експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо:
об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до  об’єктів  із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документаціїу випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для
працездатних осіб.
3. Суб'єкти містобудування,  які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:
на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил аб затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
4. Суб’єкти містобудування, які здійснюють  господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) здійснення господарської діяльності, за відсутності у штаті атестованих відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, кваліфікація яких підтверджена у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування – у розмірі дев’яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) залучення до виконання окремих видів робітвідповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
5. Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, - у розмірі шістдесяти трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
6. Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
1) невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п’ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2) недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
7. Суб’єкти містобудування, що залучаються органами державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі  тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
8. Підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
9. Експертні організації та експерти, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, несуть наступну відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності:
- за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за  класом наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  з незначними наслідками (СС1) - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за  класом наслідків  (відповідальності) належать  до  об’єктів  з середніми наслідками (СС2) - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- за порушення допущене при вчиненні реєстраційних дій щодо об’єкта, що за  класом наслідків  (відповідальності) належать до  об’єктів з значними наслідками (СС3) - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
10. Дії, передбачені частинами першою – дев’ятою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.
11. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.
12. Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
13. У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.
14. Суб’єкти містобудування несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вчинені на об’єкті, що належить до складу комплексу (будови), у межах класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта.
 Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності
1.   Справи  про  правопорушення,  передбачені  цим  Законом, розглядаються:
     1)     виконавчими     органами     з    питань    державного архітектурно-будівельного  контролю  сільських,  селищних, міських рад;
     2)    структурними    підрозділами    з   питань   державного архітектурно-будівельного  контролю  Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
     3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
2. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом  України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені:
     1)  органів  державного  архітектурно-будівельного  контролю:
     керівники    виконавчих    органів    з   питань   державного архітектурно-будівельного  контролю  сільських,  селищних, міських рад;
     керівники   структурних   підрозділів   з  питань  державного архітектурно-будівельного  контролю  Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
     2)  органів  державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду  -  головні  інспектори  будівельного нагляду.

  Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності
1. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом,
розглядаються:
1) виконавчими органами з питань державного
архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
3) центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).
2. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом  України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені:
1) органів державного архітектурно-будівельного  контролю:
керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів) – уповноважені посадові особи.
 Закон України «Про адміністративні послуги» 
 Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
...
3) суб’єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб’єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.		  Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
...
3) суб’єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, реєстратор у сфері містобудівної діяльності, суб’єкт державної реєстрації, суб’єкт державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» 
 Стаття 7. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
1. Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
...    
9) будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";		  Стаття 7. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
1. Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
...    
виключити

 Народний депутат України    

О.А. ДУНДА (посв.№297)
О.А. ДУБІНСЬКИЙ (посв.№300)
В.Н. М’ЯЛИК (посв.№356)
Г.В. БОНДАР (посв.№421)
Д.О. ГУРІН (посв.№419)
Д.С. ЧОРНИЙ (посв.№249)
В.В. РУБЛЬОВ (посв.№235)
В.І. ІВАНОВ (посв.№386)
В.В. БОНДАР (посв.№392)
Т.І. БАТЕНКО (посв.№320)
Р.Ш. МУЛИК (посв.№71)
Є.В. БРАГАР (посв.№74)
С.О. ДЕМЧЕНКО (посв.№244)
І.П. ФРІС (посв.№290)
Л.В. ЗАБУРАННА (посв.№417)
А.В. КОВАЛЬОВ (посв.№44)
О.В. ВІНТОНЯК (посв.№113)

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності

Сертификат прораба (аттестация прорабов)

Сертификат проектировщика (ГИПа, ГАПа)

заказать

 

 г.Киев, Печерский район,бульвар Леси Украинки, дом 26Б, офис 404

(095)762-84-59, (067)837-18-94, (063)378-42-48

 

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

ОПЛАТА ПО ФАКТУ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ

 Представительства по всей Украине:

Киев, Одесса, Харьков, Днепр, Львов.

Отдел узаконивания самостроев

(095)762-84-59


Строительная лицензия и сертификация © 2010-2024. Все права защищены