Багато ви знайдете процесів, коли все йде у запланованому порядку? Від, вибачте, посадки картоплі, до поїздки на курорт? Як не плануй, з'являться непередбачувані питання, які потрібно розв'язувати, і щось можна залагодити, а щось міняє плани кардинально, аж до їх зупинки. Про щось можливе, під час реалізації проекту об'єкта будівництва, ми і поговоримо.

    Ключовим до подальшої розмови є визначення терміну проектна документація. Бо проектна документація - це не тільки і не завжди власне проект. Згідно із законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначається містобудівні, об'ємно- планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Там же у законі визначено, що порядок розроблення проектної документації встановлюється відповідним міністерством, сьогодні Мінрегіоном.  Із пункту 10 встановленого порядку, слідує що проектна документація має стадії розроблення:

  схвалювальні стадії - це ескіз, техніко-економічне обґрунтування,  чи техніко- економічний розрахунок; затверджувальні стадії -  проект чи затверджувальна стадія робочого проекту і робочу документацію чи відповідна частина робочого проекту. Більш детально про це йшлося у статті №8  та статті №36. Тепер декілька реперних точок у хронологічній послідовності. Право на виконання будівельних робіт набувається на підставі затвердженого проекту. Авторський нагляд здійснюється під час виконання будівельних робіт, тобто коли стадія Проект уже затверджена. У порядку затвердження проектів знаходимо: зміни, до затверджених проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування. Перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку встановленому для їх затвердження. А порядок проектування визначає, що внесені змін до затвердженого проекту будівництва, є коригуванням проектної документації, що здійснюється на підставі завдання на коригування, яке ідентичне завданню на проектування. Ну і згідно з порядком набуття прав на виконання будівельних робіт про коригування проекту потрібно повідомляти орган у якому це право набуте. Коло замкнулося, говорити про внесення змін до проекту, під час виконання будівельних робіт, у якійсь інший спосіб якось не приходиться. Та у порядку проведення авторського нагляду який затверджений постановою Кабінету Міністрів України, нічого про внесення змін під час здійснення цього авторського нагляду не говориться. Отже будь-яких механізмів, на рівні законодавчих і нормативно-правових актів для внесення змін до затвердженого проекту без його коригування не існує. Поки що так, як там буде з новим законом побачимо. 

    Але ж проект - це не вся проектна документація, а лише її окрема стадія. І тому норма що міститься у пункті 4.4 ДСТУ Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом, а звучить вона так: якщо під час будівництва проектувальник залучений до авторського нагляду вносить зміни до проектної документації, такі зміни рекомендуються погоджувати з генеральним проектувальником, очевидно застосовується до інших стадій проектної документації, а не до проекту. До яких? Ну точно не до ескізу чи ТЕО,ТЕР, бо затверджений проект має відповідати рішенням прийнятих на попередніх стадіях, а отже неминуче коригування проекту. І що ж залишається? А залишається робоча документація яка не затверджується а виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. При цьому розробка робочої документації або авторський нагляд за її розробкою, виконується за участю автора затвердженого проекту. Детальніше про робочу документацію говорилося у статті № 21. Ця стадія проектної документації, як і порядок її розроблення, якось незаслужено часто залишається за межами уваги контрольних органів і наглядових служб. Але ж будівельні роботи виконуються саме по цій документації. Слід сказати, що до діючої настанови це питання, внесення змін до робочої документації, було виписано чіткіше. У попередній діючої на цей час настанови, у положенні про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд значилося, що внесення змін в проектну документацію виконується згідно з ДСТУ "Основні вимоги до проектної та робочої документації". Так от цей стандарт визначає правила внесення змін до робочої документації, а не до проекту.  І хоч у сучасному варіанті настанови з  авторського нагляду посилання на цей стандарт відсутнє, іншого бути не може і висновку це не змінює: -  під час авторського нагляду можливе внесення змін до проектної документації на стадії робоча документація.

   Основною складовою робочої документації є робочі креслення, призначені для виконання будівельних і монтажних робіт. Розділ 8 ДСТУ присвячений виключно порядку внесення змін у робочу документацію. Наведу деякі основні положення. Зміни вносяться на основі дозволу на внесення змін, складеного за визначеною стандартною формою № 9. Дозвіл затверджує керівник організації розробника документа або за його дорученням інша посадова особа. Звичайно з точки зору сьогоднішніх законодавчих постулатів, документ з такою назвою як дозвіл, не має права на життя, мабуть скоріше мова має йти про формальну згоду розробника на внесення змін, що абсолютно логічно і виправдано. Загалом ДСТУ "Основні вимоги до проектної та робочої документації", містить немало визначень, які конфліктують з чинним законодавством, а тому потребує без сумніву актуалізації, особливо в умовах цифровізації чи діджиталізації. Наприклад така норма: внесення змін у оригінали документів здійснюють закресленням або підчищенням, змиванням. Це як? Фотошопом? 

   Яке резюме? Вносити зміни у робочу документацію, зокрема у робочі креслення можна, якщо вони не виходять за межі затвердженого проекту і навпаки потрібно, якщо у робочій документації виявлені відхилення від проектних рішень.

  Вносити такі зміни, безпосередньо під час здійснення авторського нагляду, за крайньої необхідності, в принципі можливо, якщо потім будуть проведені процедури визначені відповідними пунктами ДСТУ. Тобто будуть внесені зміни у оригінал кресленнь, текстових матеріалів а їх копії будуть надіслані організаціям, яким раніше були направлені копії документів. Мабуть буде так і у випадку передбаченому порядком проектування який звучить так: у випадках передбачених договором підряду за рішенням замовника та генпроектувальника чи проектувальника, якщо не залучаються субпідрядні проектні організації, стадія робоча документація може розроблятися до затвердження стадії проект. Враховуючи що робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконується за участю автора затвердженого проекту, внесення таких змін, до робочої документації є не стільки правом, скільки обов'язком посадової особи, що здійснює авторський нагляд з метою недопущення відхилень від проекту. Але звісно з оформленням в установлений спосіб. Іншого поки не вбачається. Можливо хтось доповнить чи підправить.

   Отже виходимо на цікаву сентенцію:  під час авторського нагляду, можна вносити зміни до тих проектних рішень, які відображені лише у робочій документації, але не зафіксовані у проекті. При цьому не потрібно забувати, що відповідно до порядку розроблення проектної документації, склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва, на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Підкреслюю, проектної документації а не проекту. Але далі, пункт 13.2 Проектні рішення на стадіях проектування, які підлягають затвердженню, розробляються з максимальною деталізацією, необхідною для достовірного визначення кошторисної вартості будівництва, що дозволить реалізувати проект будівництва за цією вартістю. Потрібно домовлятись з кошторисниками.

 І на завершення почута ситуація. Було накладено штрафні санкції за зміщення на 15 см, місця встановлення електророзетки від проектного положення. А за любе порушення накладається штраф, що заводить ситуацію у глухий кут, або не помічай порушення, контролеру, а відтак не вживай заходів щодо його усунення або штраф. Скільки вже говориться що потрібно змінити штрафну систему, давати можливість усунути дрібні порушення, і лише у разі невиконання приписів накладати штраф. Ну не цікаво це для чергової містобудівної реформи, але повернімося до ситуації. Очевидно, що цей розмір був наведений у затвердженому проекті і формально, ну мається на увазі встановлення розетки, і формально, незважаючи на всю абсурдність ситуації, порушення дійсно мало місце. І усунути його у такому разі можна лише через коригування проекту. А чи потрібний цей розмір для кошторисників? Може хай би був у робочій документації, там його виправити не було б особливих проблем, розмір та проставляється теоретично, а по місцю там може бути шафа чи якесь обладнання, встановлювати і тулити за ними розетку немає жодного глузду, а той можливості?

 Інший випадок, люди будували квартиру, покумекали, якщо змістити перетинку між коридором і дуже просторою ванною, можна отримати непоганий хол, рекреація. Чому ні? Через Перелік 406 це можна зробити простим переплануванням. То що спочатку будувати перетинки, щоб не було відхилення від проекту, а потім переносити її? Знову ж таки, якби розміри приміщень були у робочій документації, ситуацію можна було б врегулювати внесенням змін до робочої документації. Але чи погодяться з чим кошторисники? 

 Подібних ситуацій тисячі і бажано було б напрацювати алгоритм їх вирішення. Цифровізацією цього не вирішиш. Та ще й фахівцем потрібно бути. А поки що раджу шукати золоту середину між проектом і робочої документацією, щоб у разі необхідності можна було уникнути затратного і довготривалого процесу коригування проекту. До зустрічі.